ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА  

іменем України

"02" вересня 2011 р.                                                    Справа № 2а-1751/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Котік Т.С.         

суддів:                                                                              Жизневської А.В.

                                                                                          Малахової Н.М.,

< Поле для текста >

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "28" лютого 2011 р. у справі № 2а-1751/11 за позовом ОСОБА_3 < Текст >  до  Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області  про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року позивачка звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом та в обґрунтування вимог зазначила, що відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, позивачка просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати останнього провести перерахунок та виплату коштів.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2011 року позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне протиправною в частині ненарахування  ОСОБА_3  підвищення  до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі встановленому ст. 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  за період з   01 липня 2010 року  по  31 грудня 2010 року  включно.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати  починаючи з  01 липня 2010 року  по  31 грудня 2010 року  включно,  з урахуванням проведених раніше виплат.

У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне просить постанову суду скасувати. Зазначає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Вказує, що кошти, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як було встановлено судом, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. - мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування коштів проводилось у розмірах, встановлених пунктом 8 постанови КМ України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності  держави.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що права позивача порушені та підлягають відновленню.

Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, та їх не вистачає на фінансування видатків, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необґрунтованими.

Відповідно до  Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обрахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм, є безпідставними.

Однак, задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, оскільки позивач не надав доказів поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду на підставі ст.100 КАС України.

У зв’язку з викладеним, постанова суду в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду та зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01.07.2010р. по 09.08.2010р. підлягає скасуванню. Вимоги позову у вказаній частині, апеляційний адміністративний суд залишає без розгляду.

Постанова суду про задоволення позовних вимог за період з 10.08.2010 року по 31.12.2010 року ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,202,203,207,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2011 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01.07.2010р. по 09.08.2010р.

Позовні вимоги  в названій частині залишити без розгляду.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 за період з 10.08.2010 року по 31.12.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

< Текст > 

< Текст > 

Головуючий   суддя                                                              Т.С. Котік

судді:                                                                                      А.В. Жизневська   

                                                                                                Н.М. Малахова   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області  вул. Відінська, 41,м. Рівне,33018

< Текст >