Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13496/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Кішенковій О.Г.,
за участю: представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю №08-81/123д від 17.05.2011 року);
представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю №6 від 05.08.2011 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення №226 від 26.07.2011 року про застосування фінансових санкцій на загальну суму 68762,04 грн., -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2011 року Державне підприємство «Макіїввугілля» звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області №226 від 26.07.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на загальну суму 68762,04 грн.,
Позивач вказане рішення вважає протиправним, посилаючись на той факт, що п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року втратив чинність з 01.01.2011 року та, відповідно, на момент прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 26.07.2011 року не діяв. Окрім того зазначає, що згідно з розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% Відокремленого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» Державного підприємства «Макіїввугілля» РН-05-37-01-0038 код 26391127, датами виникнення боргу є 28.09.2010 року, 28.10.2010 року, 29.11.2010 року, 28.01.2011 року, тобто за внесками за серпень-грудень 2010 року, які сплачено 20.10.2010 року, 25.11.2010 року, 24.12.2010 року, 26.01.2011 року та 01.06.2011 року. Такі дані викладені у розрахунку не відповідають дійсності та, на думку позивача, спростовуються даними, що містяться у платіжних дорученнях, якими ДП «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» перераховано внески за вказаний період. Стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків виконується державною виконавчою службою, відповідно до поданої Пенсійним фондом вимоги, або за рішенням суду про стягнення недоїмки, а самостійна заміна відповідачем призначення платежу, без звернення до суду або відповідної виконавчої служби, на думку позивача, є незаконною та такою, що порушує вимоги абзацу 8 пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог адміністративного позову з підстав, вказаних у письмових запереченнях проти адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року Відокремлений підрозділ «Інформаційно-обчислювальний центр» Державного підприємства «Макіїввугілля» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, несе обв’язки з нарахування, обчислення в сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.
Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, станом на час існування спірних правовідносин (далі – Закон України №1058-ІV), закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Пунктом 1 статті 11 Закону України №1058-ІV зазначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України №1058-ІV страхувальниками цих осіб є роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.
На підставі п.6 ч.2 ст.17 Закону України №1058-ІV страхувальник зобовязаний нарахувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.1 ст.14, п.2 ч.6 ст.20 Закону України №1058-ІV страхувальники – роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання,що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески; страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищевказаних страхувальників є календарний місяць.
Сплата страховиї внесків в строки, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснюється почиинаючи з січня 2007 року.
Відповідно до положень пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України №1058-ІV, який діяв до 31.12.2010 року, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум – у разі затримки сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 % зазначених сум – у разі затримки сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 % зазначених сум – у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів».
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України – розрахунок фінансових санкцій та пені, здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника.
Рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №226 від 26.07.2011 року, начальником управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області, на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків застосовано штраф у розмірі 46840,63 грн. та нараховано пеню у розмірі 21921,41 грн. за період з 28.09.2010 року по 01.06.2011 року.
Дослідивши наявні у справі докази, суд не може погодитися із рішенням управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №226 від 26.07.2011 року з наступних підстав.
Верховною Радою України 08 липня 2010 року прийнято Закон України №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року.
З набранням чинності зазначеним Законом, згідно підпункту «й» пункту 12 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення», втратили чинність норми частини першої - дев’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, норми, на підставі якої відповідачем до позивача оскаржуваними рішеннями застосовані штрафні санкції та нарахована пеня, втратили чинність 01 січня 2011 року.
Суд також звертає увагу, що згідно абзацу 5 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно зазначеної норми, законодавцем передбачено лише порядок стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій, однак застосування штрафних санкцій та нарахування пені за законодавством, яке втратило чинність ним не передбачено.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, виходячи із вказаних норм та загальновизнаних принципів права, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, в якому як підставою для його прийняття відповідач керувався пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка на момент прийняття цього рішення втратила чинність, діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області не мало підстав для прийняття оспорюваного рішення та застосування фінансових санкцій та пені до позивача, тобто рішення №226 від 26.07.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля» до управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення №226 від 26.07.2011 року про застосування фінансових санкцій на загальну суму 68762,04 грн., - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області №226 від 26.07.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» судові витрати по сплаті судового збору в сумі розміром 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 08 вересня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2011 року.
Суддя Фещук А.В.