Копія
Справа № 2270/4833/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 травня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.
при секретарі Васільєву С.В.
за участі:представника позивача Бондарчука В. В.
представника відповідача Кучерука О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання протиправним рішення та зняття арешту із заставленого майна, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції, в якому просить визнати рішення відповідача протиправним та зняти арешт із заставленого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 (Позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту. У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, між ОСОБА_5 та позивачем був укладений договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка площею 0,2398 га та житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 та належать Позичальнику. 01.03.2011 року на адресу Банку надійшло повідомлення про те, що на примусовому виконанні у ВДВС Старокостянтинівського РУЮ перебуває виконавчий лист Монастирського районного суду № 2-16-2-19/09 від 28.10.2010 року про стягнення 11934,14 грн. матеріальної шкоди, 30000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. судових витрат з ОСОБА_5 В зв'язку з цим , від відповідача поступила пропозиція щодо надання дозволу на реалізацію заставного майна. Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач просить визнати рішення відповідача протиправним та зняти арешт із заставленого майна.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав відзив. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що 09.11.2010 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника по виконавчому листу Монастирського районного суду № 2-16-2-19/09 від 28.10.2010 року щодо стягнення з ОСОБА_5 43934,14 грн. Щодо твердження банку про порушення його майнових інтересів, то звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями допускається у випадку якшо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателя. Тому в позові просить відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.04.2007 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 (Позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту в сумі 32700,00 долларів США.. У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, між ОСОБА_5 та позивачем був укладений договір іпотеки від 17.04.2007 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,2398 га та житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 та належать Позичальнику. Державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції 09.11.2010 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника по виконавчому листу Монастирського районного суду № 2-16-2-19/09 від 28.10.2010 року щодо стягнення з ОСОБА_5 43934,14 грн.
Статтею 1 Закону України "Про заставу" (далі - Закон) передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ст. 16 Закону, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Згідно ст. 28 Закону, застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 58 Закону України “Про заставу”, у разі видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним судом. Збитки, завдані заставодержателю в результаті видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав цей акт.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
В силу ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Майно, яке арештоване державним виконавцем, в тому числі земельна ділянка площею 0,2398 га та житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, є зареєстрованим позивачем обтяженням, що підтверджується Витягом з Державного реєстру іпотек, а відтак, позивач має переважне право на задоволення своїх вимог із заставленого майна, порівняно з іншими стягувачами, які не є заставодержателями.
Державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-16-2-19/09 від 28.10.2010 року накладено арешт на все майно ОСОБА_5, включаючи домоволодіння, яке є предметом застави згідно з умовами договору іпотеки від 17.04.2007 року.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи сукупність зазначених обставин справи суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача щодо арешту заставленого майна та необхідністю його зняття.
На підставі наведеного, керуючись Законом України “Про заставу”, Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. ст. 70, 71, 86, 94, 112, 128, 158 –163, 167, 186, 255, 257 КАС України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції щодо арешту заставленого майна.
Зняти арешт із заставленого майна - а саме: земельна діялянка площею 0,2398 га та житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2011 року
Суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" СуддяІ.І. Тарновецький