№ 2-30/2008р.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

                                                               РІШЕННЯ

                                                         ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 

              21 січня 2008 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Харитонової Г.Л. при секретарі Пасюрі І.Ю.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу по позовом  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „ Азовзагальмаш” ,

            - про стягнення  моральної шкоди ,

 

 

                                                        В С Т А Н О В И В:

 

             В жовтні  2007 р.  ОСОБА_1   звернулася до суду з  позовом до  ВАТ „ Азовзагальмаш” про стягнення моральної шкоди в сумі  100000 грн. на  її користь,  заподіяної    в результаті нещасного випадку на виробництві зі смертельним  наслідком її доньки - ОСОБА_2. 

       В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, просила стягнути з ВАТ “Азовзагальмаш” на  її користь в рахунок відшкодування  100000 грн.  В  обґрунтування позову пояснила, що 25.11.2006 р., від травми на виробництві отриманої ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її донька, ОСОБА_2. Нещасний випадок с останньою трапився в зв'язку з  порушенням робітниками підприємства правил техніки небезпеки. В зв'язку зі смертю ОСОБА_2 їй заподіяна моральна шкода, вона страждала в період знаходження доньки  протягом десяти днів в лікарні. У  період  того часу, позивачка доглядала за п'ятирічним  сином, її онуки, тоді як вона цілодобово знаходилася у лікарні і доглядала за її донькою ОСОБА_2.. Був порушений її звичайний образ життя,  нормальні життєві стосунки , увесь цей час вона мала надію на видужування своєї доньки.  Смерть ОСОБА_2. вплинула на стан  здоров'я позивачки, яка зверталася за наданням їй медичної допомоги. В 2006 році   їй зробили операцію  на очах по видаленню катаракті, після котрої категорично заборонено знервуватись, плакати, чого не в силах вона  зробити. До теперішнього часу позивачка не  може змиритися з думкою, що в неї більш немає доньки, вона перестала спати, зруйнувався зір від постійних  сліз, суттєво погіршився стан здоров”я.  

     Представник позивача  ОСОБА_3 позов  підтримала в повному обсязі, просила стягнути з відповідача ВАТ «Азовзагальмаш» на користь  ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000 грн. Пояснила що ОСОБА_1, її бабка, а загибла  ОСОБА_2., являлась її матір'ю, яка працювала в ВАТ «Азовзагальмаш». 15.11.2006 року з вини підприємства стався нещасний випадок, у результаті чого спричинив смерть її матері. В лікарні матір знаходилась десять днів, і увесь цей час вона  доглядала за нею. До цього випадку  її матір ОСОБА_2, мала намір забрати свою мати ОСОБА_1, до себе і доглядати за нею, тому що вона жила окремо в селі, у будинку в якому не було нормальних житлових умов. На даний час, це стало недоцільним. У зв'язку з втратою своєї дитини, вона постійно плаче, переживає, втратила сон, стала дуже вразливою. Після перенесеної операції на очах їй неможна хвилюватися та плакати, але вона не може змиритися зі смертю доньки. Коли вона навідає позивачку, помітила що,  остання стала відлюдкувата, постійно намагається бути на одинці, погіршився стан її здоров'я. 

    Представник відповідача  ВАТ „Азовзагальмаш” позов не  визнав в повному обсязі, і  пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відбувся нещасний випадок з ОСОБА_2. з вини підприємства, вини останньої встановлено не було. Позивачка ОСОБА_1 не зверталася до ВАТ «Азовзагальмаш» про стягнення моральної шкоди у зв'язку з завданою смертю її доньки. Крім того позивачка не підтвердила  факт завданої їй моральної шкоди.  Просив в задоволенні позову відмовити.

          Свідок ОСОБА_4 пояснила, що  позивачка її подруга, підтримують дружні стосунки приблизно 30 років. В 2006 році позивачка перенесла операцію на очах, їй було заборонено хвилюватись, плакати, але після смерті доньки, навпаки тепер вона постійно плаче, стан її здоров'я погіршився. До цього випадку донька часто навіщала позивачку, в них були хороші стосунки, як у матері з донькою. Після смерті доньки позивачка, втратила нормальний інтерес до життя, стала дратівливою, характер в неї погіршився.

           Свідок   ОСОБА_5 пояснив,  що знає позивачку, тому що його неодноразово викликали в якості лікаря,  для надання невідкладної  медичної допомоги ОСОБА_1, яка знаходилась у стресовому стані після смерті її доньки.  Раніше він також оказував медичну допомогу, але після випадку з донькою позивачки, стан її здоров'я погіршився, вона стала збентеженою, нервовою, в неї  часто підвищується тиснення.

     Вислухавши пояснення позивачки, представника позивача, представника відповідача ВАТ „Азовзагальмаш”, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню   з наступних підстав:

     Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1  під час роботи  в ВАТ „Азовзагальмаш”, з ОСОБА_2.,  де вона працювала маляром ,  відбувся нещасний випадок на виробництві  зі смертельним наслідком, який стався   з вини підприємства.

           За результатом  розслідування нещасного випадку , який трапився з ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1,  був складений  Акт  за формою  Н-1, та акт по формі Н-5 від 12.12.2006 р., в якому  відображені   обставини нещасного випадку і його наслідки, з якого вбачається, що  ОСОБА_2.  під час травми виконувала завдання майстра по підфарбовуванню і  підгрунтовуванню   місць  на платформах і котлах. В цей час робітники другої дільниці за допомогою вантажопідйомного крану почали виконувати   під'їм рами. При відриві рами від поверхні полу, вона почала гойдатися, і смистившись  в сторону, травмувала проходячу в цей час по проходу ОСОБА_2., яка в результаті отриманої травми померла в лікарні 25.11.2006 р.

           Як вбачається із акту форми Н-1    від 12.12.2004 р. про нещасний випадок на виробництві, нещасний випадок  з ОСОБА_2 стався з вини ВАТ «Азовзагальмаш»,  так як мала місце погана  організація праці, порушення посадової інструкції старшим майстром виробничої  ділянки  і порушення інструкції по охороні праці машиністом крану.  Вина потерпілої в даному випадку відсутня.

           У відповідності із ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту ) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх  форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою  самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

            Відповідно зі ст.21 вищеназваного Закону у разі настання страхового випадку, фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі повинен відшкодувати заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я  або в разі його смерті, виплачуючи  йому або особам,  які перебували на його утриманні грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

           Оскільки цим Законом передбачено відшкодування моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві  тільки потерпілому, та не передбачено відшкодування моральної шкоди членам сім'ї в разі загибелі на виробництві їх родича, суд вважає, що  моральна шкода заподіяна  позивачам  внаслідок втрати близької людини повинна бути відшкодована на підставі цивільних відносин, так як вона їм заподіяна не в зв'язку із умовами виробництва.

            В зв'язку із загибеллю ОСОБА_2., позивач  ОСОБА_1 втратила доньку,  яку народила та виростила, в зв'язку з чим вона несе моральні страждання, перенесла нервове потрясіння, так як її близька людина втратила саме цінне що є у людини -  життя , був порушений  її звичайний уклад життя, протягом знаходження потерпілої в лікарні, несла моральні страждання думаючи як страждає її донька. Позивачка періодично доглядала малолітню дитину своєї онуки, коли вона знаходилася разом з матір'ю в лікарні. Після перенесеного нервового стресу ОСОБА_1 захворіла на гіпертонічну хворобу II ступені. Смерть ОСОБА_2. негативно відобразилася на стані здоров'я  ОСОБА_1, вона стала нервовою, вразливою, відлюдкуватою.

          Встановлені судом факти підтвердив в суді свідок ОСОБА_5 який пояснив, що  лікує по цей час позивачку в зв'язку прогресующою  гіпертонічної хворобою II ступені, яке виникло у неї в наслідок смерті доньки, до цього часу стан здоров'я не нормалізувався. Протягом 2007 року вона неодноразово зверталася за медичною допомогою за даною хворобою.

          Як вбачається  з довідки Греково-Олександрівської дільничної лікарні Тельмановського району Донецької області від 19.10.2007 року, позивачка ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом гіпертонічної хвороби II ступені

           На думку суду, моральна шкода  повинна бути відшкодована на загальних підставах у відповідності до вимог ст..23,1167 ЦК України, якими передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала та у відповідності із ст.. 1187 ЦК України, яка передбачає відшкодування  шкоди завданої джерелом  підвищеної небезпеки, а саме повинна бути  відшкодовано ВАТ «Азовзагальмаш».

 

          Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана  з використанням, зберіганням  або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання,  тощо, що створює підвищену небезпеку для  особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

         Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, до якої відноситься діяльність підприємства де працювала ОСОБА_2, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки і відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непоборної сили або умислу потерпілого.

           ОСОБА_2. працювала в умовах підвищеної небезпеки, відповідач ВАТ «Азовзагальмаш» не довів, що шкоду заподіяно  внаслідок  непоборної сили або умислу загиблого, тому повинен відшкодувати  моральну шкоду.

 

          Згідно ст..1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею  однією сім'єю.

 

          Згідно до ст. 1172 ЦК України  юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім  працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

             Із акту про нещасний випадок на виробництві вбачається, що ОСОБА_2. загинула внаслідок порушення посадових обов'язків та невиконання вимог інструкції по охороні праці працівниками відповідача під час виконання своїх трудових обов'язків.

           

       У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року  « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних) та з урахування інших обставин.

 При визначенні розміру  відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини загибелі  близької людини позивачів, глибину фізичних та душевних страждань,  враховує  також характер  і тривалість страждань,  стан здоров'я позивачки,  ступень  вини особи, яка завдала  моральної  шкоди , а також враховує вимоги розумності та справедливості.

    При цьому суд вважає, що  вимоги позивачки ОСОБА_1, по відшкодуванню моральної шкоди  у розмірі   100000 грн.  явно великі, і підлягають стягненню на користь позивачки  в розмірі  20000 грн.

     При подачі заяви позивачкою був сплачений судовий збір, який в зв'язку з задоволенням  вимог позивачки підлягає стягненню з відповідача  в сумі 8 грн.50 коп.  , а також підлягає стягненню   збір на інформаційно-технічний розгляд справи в суді в сумі 1,50 грн.  .

            Керуючись ст.ст.10,60, 79,88,209, 212-215,218 ЦПК України , ст..27 Конституції України, ст.ст. 23,1167,1168,1187 ЦК України, Законом України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Постановою  Пленуму Верховного Суду України  № 4 від 31.03.1995 р. “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” суд,

 

                                                           В И Р І Ш И В:

 

          Позовні вимоги позивачки   ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш»  про стягнення  моральної шкоди задовольнити частково.

         Стягнути з відкритого акціонерного товариства  „ Азовзагальмаш” на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди   двадцять  тисяч гривень.

 

  Стягнути з відкритого акціонерного товариства  „ Азовзагальмаш” на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн.50 коп. і    , збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 1 грн.50 коп.

          На рішення може бути подана апеляція в Апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.

 

         Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

         Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження у строк передбачений для подачі такої заяви.

 

 

      Суддя