Справа №2-64\08                                                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я|розв'язання,вирішення,розв'язування|

Іменем  України 

07 лютого 2008 року

                                  Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

                                  у складі  головуючого судді                                         -  Литвиненко В.П.

                                  при  секретарі                                                                 -  Гірській Н.М.,

розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в місті Красноперекопську  цивільну|громадянську| справу|річ| за позовом  ОСОБА_1 доОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Райффазен банк Аваль”,   

В С Т А Н О В И В:

            Позивачка звернулася до суду з позовом до суду до відповідача   про  розподіл майна подружжя, мотивуючи вимоги тим, що шлюб між ними був зареєстрований - 09.03.2002 року, а 03.04.2007 року  розірваний. В 2005 році  вони придбали квартиру АДРЕСА_1, яка є їхньою спільною власністю. Добровільної згоди про розподіл квартири між сторонами не досягнуто, тому позивачка  просить суд  розділити між ними майно, виділити у власність відповідачу  квартиру, а їй сплатити грошову компенсацію у сумі - 12500 грн.

             В судовому засіданні 24.01.2008 року позивачка змінила вимоги позову, просить виділити їй у власність кімнату площею- 17,7 кв.метри, відповідачу - кімнату 13,5 кв.метри, кухню,ванну,туалет,корідор,шафу у коридорі залишити у загальному користуванні, до урівнення часток позивачка згодна сплатити відповідачу - 2000 грн. (а.с.122-123)

             На прохання суду уточнити вимоги позову, позивачка та її представник відмовилися, вказуючи на те, що вони  підтримують  тільки вимоги про  виділення позивачці  у власність кімнату площею - 17,7 кв.метри, відповідачу - 13,5 кв.метри і до урівнення часток позивачка згодна сплатити відповідачу -2000 грн.; кухню,ванну,туалет,корідор,шафу у коридорі  просять залишити у загальному користуванні, і наполягають на задоволенні цих вимог. Попередньо заявлені вимоги про сплату грошової компенсації у сумі -12500 грн. не підтримують.

             Відповідач та його представник з вимогами позову не згодні, мотивуючи тим, що відповідач у 2005 році придбав у своїх батьків квартиру за 6000 доларів США, три тисячі з яких передав їм з продажи своєї 1-кімнатної квартири, належної йому на праві власності шляхом приватизації до укладання шлюбу з позивачкою, а 3000 доларів США  вони з позивачкою взяли кредит в банку Аваль під договір іпотеки. Крім того, після отримання кредиту, відповідач продав особисто належні йому: автомашину- за 1000 доларів США і гараж - за 400 долларів США і вніс в рахунок погашення кредиту. Станом на 01.03.2007 року кредит  погашений у сумі - 1700 доларів, 1000 з яких сплачено з продажі автомобіля і 400 з продажі гаража. В період шлюбу сплачений  спільно з позивачкою кредит вважає -300 доларів США, які вважає необхідним розділити порівну, і не заперечує сплатити позивачці компенсацію - 150 доларів США. Сума неоплаченого кредиту на 01.03.2007 року становила -1300 доларів США.

              Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений, надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника. У відгуку на позов вказують , що згідно ст.17 „Про іпотеку”, розподіл майна подружжя не є підставою для  припинення  договору іпотеки (а.с.156-157)

              Суд, вислухавши  сторони та їх  представників, свідків, дослідивши матеріали справи,  вважає за необхідне у задоволенні  позовних вимог позивачки відмовити  з наступних підстав.

             Сторони не заперечують, що знаходилися у шлюбі з 09.03.2002 року; з кінця лютого 2007 року (а.с.43) спільно не проживають,  03.04.2007 року шлюб був розірваний. (а.с.6), спільних дітей у шлюбі не мають.

             Судом встановлено, що  30.05.2005 року  ОСОБА_2  придбав у ОСОБА_3 і у ОСОБА_4, яка діяла за себе і за ОСОБА_5 за дорученням, за  30300 гривень квартиру АДРЕСА_1. За свідченням сторін, (п.2.1 Договору) ОСОБА_2. сплатив продавцям кожному в рівних частках цю суму повністю до підписання договору (с.28).

            02.06.2007 року між ОСОБА_2 та АППБ „Аваль” був укладений  кредитний договір на суму 3000 доларів США строком на 120 місяців з 02.07.2005 по 02.06.2015 року, з процентною ставкою -15 відсотків річних (а.с. 63- 66).

            Забезпеченням данного договору став договір іпотеки  від 07.06.2005 року, укладений між банком (Іпотекодержателем)  і ОСОБА_2 (Іпотекодавцем)  зі згоди його дружини - ОСОБА_5 (п.2.1.4 Договору). Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, яка належить Іпотекодавцеві на праві власності, яке зареєстровано Красноперекопським МБТІ 30.05.2005 року за реєстровим №535 та в  реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 107067757,  квартира загальною площею - 52,3 кв.метрів, житловою - 29,3 кв.метрів, що складається з  двох кімнат, розташованих  на другому поверсі п'ятиповерхового будинку. В зв'язку з посвідченням данного договору, накладена заборона відчудження зазначеної в договорі квартири до припинення чи розірвання договору іпотеки (а.с. 68-70)

             У відповідності до ч. 1, 7 ст.319 ЦК України, власник володіє,користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, проте діяльність власника щодо здійснення права власності може бути обмежена в порядку, встановленому законом.

             Твердження  позивачки та її представника, що  спірна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд вважає неспроможніми, оскільки п.24  Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”  вказано, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали  одному з подружжя особисто.

            Суд, відповідно до ч.6,7 ст. 57 СК України  може визнати особистою приватною власністю майно, або частку в цьому майні , відповідно до розміру їх внеску як під час шлюбу, так і в зв'язку з припиненням шлюбних відносин.

            Сторонами (без встановлення розміру частки  в квартирі належного каждому з подружжя ) був  укладений  договір іпотеки, предметом якої є ціла квартира, що не протирічить ч.2 ст.6 Закону України „Про іпотеку”.

             Статтями 2,3,18, 30 Законом України „Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень”, передбачено обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомім майном, установлена відповідно до правочину (договору), і має пріорітет перед незареєстрованими  обмеженнями у  разі спору щодо нерухомого майна,  яке може бути оскарджено.  

              Вимоги позивачки щодо виділення їй у власність однієї кімнати є відчудженням  частини майна з цілого, що є  предметом договору іпотеки, що на підставі  ч.3 ст.12 Закону України „Про іпотеку” робить такий правочин без згоди Іпотекодержателя (банку) - недійсним.

                В судовому засіданні  18.12.2007 року позивачка не заперечувала, що до укладання шлюбу з нею, відповідач мав  однокімнатну квартиру, в якій вони проживали. Коли батьки відповідача продавали квартиру, вони взяли кредит в банку і купили квартиру. Її батьки дали для оформлення квартири -1200 доларів США. (а.с.43-зворот) В судових  засіданнях: 24.01.2008р. представник позивачки вказав, що для придбання квартири мати позивачки дала 3200 долаарів США, відповідач продав свою малосімейку і за спільні кошти придбали квартиру у батьків відповідача, кредит в банку отримали для придбання автомобіля, але автомобіль не купили, а гроші витратили на купівлю побутової техніки (а.с.127-зворот,128), в судовому засіданні  29.01.2008 року позивачка змінила свої показання, вказуючи на те, що квартиру чоловіка вони продали за 2800 доларів і її мама дала 3200 доларів для покупки  спірної квартири. (а.с.148-зворот). 

             Частиною 2 статті 6 Закону України „Про іпотеку”, співвласник має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

              Проте, без встановлення розміру часток майна дружини і чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, неможливо виділення у власність позивачки тільки однієї кімнати, а кухню,ванну,туалет,корідор,шафу у коридорі  залишити у загальному користуванні сторін, що суттєво порушує права як відповідача (який одноособово сплачує кредит отриманий в період шлюбу), так і третьої особи - банку  у разі неналежного виконання  зобов'язань за договором іпотеки, або при подальшому переукладанні договору іпотеки, строк дії якого закінчується у 2015 році.

              Таким чином, розглядаючи справу у межах заявлених позивачкою вимог і відмовою її  уточнити позовні вимоги, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд вважає, що підстав для задоволення позову не має.

               Крім того, придбана сторонами спірна квартира має житлову площу - 29,3 кв.метрів (п.1.3. Договору купівлі-продажу, а.с 67; п.1.2. Договору іпотеки , а.с.68), і не відповідає загальній сумі заявлених вимог віділення позивачці кімнати -17,7кв.метрів, а відповідачу - 13,5 кв.метрів, що становить взагалом   - 31,2 кв.метрів.

               В обгрунтування заявлених вимог, у відповідності до ст.60 ЦПК України, будь-яких інших доказів суду не представлено, не здобуто їх і у судовому засіданні.

               Судові витрати, пов'язані з  розглядом справи  в суді,  на підставі  ст.ст. 79, 88 ЦПК України  відшкодуванню не підлягають, крім того, з позивачки на користь держави  необхідно стягнути  недоплачену суму  державного мита - 45,42 грн. ( вимоги позову - виділення у власність кімнати площею -17,7 кв.метрів х 962,81 грн.вартість 1 кв.метра (а.с.15) = 17041,74 грн., як ціна позову, 1відсоток становить=170,42 грн.- 125,00 грн. сплачене державне мито при подачі позову, несплачене державне мито становить - 45,42 грн.) 

 Керуючись ст.ст. 319 п.7, 334, 357, 364, ЦК| України, ст.ст. 3, 5, 6 ч.2, 7, 9, 12, 17, 37,38 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст. 2, 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, ст.57, 69-71 СК України,  ст.ст. 3-11,30,60,88,208-209,212-215 ЦПК| України, суд  

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

            У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, третя особа -  Відкрите акціонерне товариство „Райффазен банк Аваль”,   - відмовити.

           Стягнути з ОСОБА_1. на користь держави  недоплачену суму державного мита - 45,42 грн.

           Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду  АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.|такого| 

                 Суддя: