Справа №2-156\08
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 січня 2008 року
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючого судді - Литвиненко В.П.
при секретарі - Гірській Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноперекопську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу 1\4 частини квартири недійсною, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до суду до відповідача про визнання угоди куплі-продажі 1\4 частини квартири АДРЕСА_1, укладеної 04.07.2007 року між нею, як продавцем і покупцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3. - недійсним, мотивуючи вимоги тим, що на праві власності їй особисто належила 1\4 частина вищевказаної квартири. Загальна вартість квартири складала - 9500 долларів США, що становить 47975 грн.
01.06.2007 року позивачкою був отриманий завдаток - 5000 долларів США, останню суму за угодою - 4500 долларів США відповідач повинен був передати у день укладання угоди, до 01.07.2007 року.
20.06.2007 року відповідач з юристом ОСОБА_4. прийшли до неї до гуртожитку, де вона проживала з онуком і шляхом погроз на її та онука адресу, примусили підписати її попередній договір „Про укладання угоди купівлі-продажу нерухомого майна і отримання завдатку”, датований заднім числом - 01.06.2007року.
Нотаріус призначив оформлення угоди на 04.07.2007 року. Оскільки відповідач не отримав кредит у банку до зазначеної дати, вона відмовилася підписувати договір. Але після всіляких уговорів і переконань, що він поверне їй до 18.07.2007 року останню суму боргу, вона підписала договір купівлі-продажу.
12.07.2007 року позивачка нагадала відповідачу про борг, а 16.10.2007 року від працівників „Укрсоцбанку” дізналася, що ОСОБА_2 було відмовлено в отриманні кредиту, в зв'язку з тим, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Зрозумів ситуацію, в якій вона опинилася, 15.10.2007 року позивачка звернулася до міліції, а 18.10.2007 року - до прокуратури за фактом шахрайських дій ОСОБА_2.
Вважає, що договір купівлі-продажу квартири між нею та ОСОБА_2 був підписаний під впливом обману, погроз і не відповідає вимогам законодавства України, оскільки останню суму боргу - 4500 долларів США відповідач так і не сплатив по наступний час.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позову, просять суд визнати договір купівлі-продажу в частині 1\4, що особисто належить позивачці на праві власності, квартири АДРЕСА_1, укладений 04.07.2007 року - недійсним і зобов'язати відповідача повернути їй 1\4 частину спірної квартири.
Відповідач та його представник з вимогами позову не згодні, мотивуючи тим, що дійсно відповідач передав завдаток у розмірі - 5000 долларів США в рахунок купівлі квартири, а при укладенні договору куплі-продажі у нотаріуса він передав позивачці ще 2000 долларів США і 100 долларів для оформлення угоди, а на суму залишку боргу за квартиру - 2400 долларів США написав позивачці розписку про сплату вищевказаної суми до 18.07.2007 року, оформив її договором позики від 04.07.2007 року, тільки після цього позивачка погодилася підписати у нотаріуса договір купівлі-продажу квартири, повідомивши нотаріуса про те, що гроші за квартиру вона отримала. Крім того, рішенням суду від 27.09.2007 року, за цим договором позики на користь ОСОБА_1. з ОСОБА_2. було стягнуто - 12120 грн., що еквівалентно 2400 долларів США.
Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3. з вимогами позову не згодна, мотивуючи вимоги тим, що договор відповідає всім вимогам, передбаченим чинним законодавством України, крім того, під час посвідчення договору купівлі-продажу між сторонами були виконані всі обов'язки і вимоги. Будь-яких підстав для відмови у вчиненні на час підписання та посвідчення оспорюваного договору не було, тому вона, як нотаріус надала йому юридичної вірогідності згідно із Законом України „Про нотаріат”.
Суд, вислухавши сторони та їх представників, третю особу, дослідивши матеріали справи, відмовний матеріал Красноперекопського МРВ ГУ МВС України в АРКрим №2111, вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1, ОСОБА_4 на праві власності належить по 1\4 частині, а ОСОБА_5 1\2 частина квартири АДРЕСА_1. (а.с.53).
Вищевказану квартиру позивачка за дорученням від ОСОБА_4. і ОСОБА_5. (а.с.50-51) продала за договором куплі-продажу від 04.07.2007 року - покупцю ОСОБА_2 за 22044 грн. Пунктом 4 цього договору зазначено, що ОСОБА_1. підтверджує проведення зі сторони покупця - ОСОБА_2. повного розрахунку за продану квартиру та відсутність до нього претензій фінансового характеру (а.с.47)
Перед укладанням угоди купівлі-продажу квартири, будь-які підстави щодо неможливості посвідчення цієї угоди нотаріусом були відсутні (а.с. 48-62).
Твердження позивачки про несплату їй за договором частини вартості квартири - 4500 долларів США відповідачем ОСОБА_2. протирічить її власноручно написаним 15.10.2007р. і 18.10.2007р. заявам до міліції і прокуратури (відмовний матеріал № 2111), в яких вона вказує суму несплаченого боргу - 2400 долларів США, крім того, в судовому засіданні 11.01.2008р. позивачка не заперечувала, що отримала завдаток від ОСОБА_2. - 5000 долларів США в рахунок купівлі квартири, що перевищує вартість квартири, встановленої п.4 Договору - 22044,00 грн. (а.с.8), і згідно довідки банку (а.с.25), становить - 25250,00 грн.
Стаття 215 ЦК України визначає загальні правові засади визнання правочинів недійсними, зокрема підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені в частинах 1-3,5-6 ст. 203 ЦК України.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу квартири містить всі істотні умови для данного виду правочину, вчинений з додержанням загальних вимог встановлених ст.ст. 203, 627-632,638-639, 655-657,691 ЦК України, і згідно ст. 651 ЦК України, його розірвання допускається лише за згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
У відповідності до ст.1053 ЦК України, за домовленністю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. укладений договір позики від 04.07.2007 року на суму - 2400 долларів США, згідно якого, ОСОБА_2 зобов'язаний до 18.07.2007 року повернути цю суму ОСОБА_1. (а.с.40), рішенням суду від від 27.09.2007 року з ОСОБА_2 стягнуто суму заборгованості за договором позики - 12120 грн. (що еквівалентно 2400 долларів США), відсотки - 41 грн., індекс інфляції - 124,10 грн., а всього - 12285,10 грн. (а.с.45-46)
Не оспорюючи суму заборгованності стягнутої судом - 12120 грн., ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на неправомірно стянуті -3 відсотка річних -41.00 грн. та збитки з урахуванням індексу інфляції - 124,10 грн. (а.с.43)
Таким чином, враховуючи вищевказане, судом не встановлено істотних порушень укладання договору.
Позивачкою у відповідності до ст. 60 ЦПК України, в обгрунтування заявлених вимог не представлено суду жодних доказів, не здобуто їх і в судових засіданнях.
Судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита у сумі - 227,25 грн. на підставі п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, та витрати пов'язані з оплатою інформаційно-технічного розгляду справи в суді у розмірі - 30 грн. на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.
К
еруючись ст.ст. 203, 213, 230-231, 627,632,638,651ч.2, 655-657, 691,1047,1053 ЦК України, ст.ст. 3-11, 30, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу 1\4 частини квартири недійсною, третя особа - ОСОБА_3, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: