Справа № 2-2293/11

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 вересня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Литвинової І.  В. ,

при секретарі –                    Нестерова О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи Головне управління земельних ресурсів  Київської міської державної адміністрації, Комунальне підприємство Печерської районної місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» про визнання права власності на гараж,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на гараж, розташований на прибудинковій території по АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірний гараж було побудовано у 1955р. ОСОБА_2 з дозволу виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Києва. Після його смерті гаражем користувалась дружина ОСОБА_3 з дозволу Старокиїівської районної державної адміністрації. 27.12.1999р. ОСОБА_3 продала гараж позивачці і з цього часу з дозволу державної адміністрації позивач користується даним гаражем. В зв»язку з наведеним, позивач просить визнати за нею право власності на гараж.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача – Київської міської ради позов не визнала та зазначила, що відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на гараж, оскільки позивачем не оформлено право власності на земельну ділянку, на якій розташований гараж.  

Представник третьої особи - Комунального підприємства Печерської районної місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» проти задоволення позову заперечував, вважаючи його безпідставним.

Представник третьої особи - Головного управління земельних ресурсів  Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з»явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутністю.

          Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

          Як встановлено судом, на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 30.09.1955р. №336 було дозволено ОСОБА_2 влаштувати цегляний гараж в садибі будинку АДРЕСА_1. В 1998р. ОСОБА_2 помер і його дружині ОСОБА_3, розпорядженням Старокиївської районної державної адміністрації м.Києва від 18.12.1998р. №733, було дозволено користуватись гаражем тимчасово терміном до 01.12.2000р. Одночасно ОСОБА_3 була попереджена, що гараж надається у тимчасове користування без права продавати, дарувати та передавати в оренду, оформлювати спадщину на нього. 27.12.1999р. ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 спірний гараж, відповідно до укладеного між ними договору купівлі-продажу. Розпорядженням Старокиївської районної державної адміністрації м.Києва № 894 від 27.12.1999р. за заявою ОСОБА_3, було дозволено ОСОБА_4 – матері позивачки, користуватись гаражем до 01.01.2003р. з відповідними обмеженнями щодо права продавати, дарувати та передавати в оренду гараж, оформлювати спадщину на нього. В подальшому, розпорядженням Печерської районної у м.Києві державної адміністрації №1012 від 08.12.2003р. ОСОБА_4 дозволялось користуватись гаражем до 01.12.2005р. Відповідними розпорядженнями Печерської районної у м.Києві державної адміністрації за 2007, 2008р. право на тимчасове користування гаражем отримала позивач ОСОБА_1 до 06.08.2011р.

        Позивач просить визнати за нею право власності на спірний гараж, яким вона користується тривалий час, придбала його у попереднього власника і володіє ним на законних підставах.

         Разом з тим,  відповідно до  п.12 перехідних положень Земельного кодексу України, п.1.4. Рішення Київської міської ради №313/1747 від 14.03.02р. повноваження щодо розпорядження земельними ділянками в межах Києва, крім земель переданих у приватну власність, до розмежування земель державної та комунальної власності, здійснює Київська міська рада.

Згідно ст.9 Земельного Кодексу України, до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території, зокрема належить розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що підставами для набуття права  на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Забороняється приступати до використання  земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації.

Як встановлено в судовому засіданні, органами місцевого самоврядування рішення про відведення даної земельної ділянки ні попередньому користувачу гаража ОСОБА_2, ні позивачу у справі не приймала. Щодо  наданого позивачем договору купівлі-продажу гаража від 27.12.1999р., то суд зазначає, що на час відчуження майна, ОСОБА_3 не була його власником, а лише тимчасовим користувачем, отже не мала законних підстав укладати будь-які угоди щодо цього майна, а за таких обставин будь-які права на нього не могли бути набуті і позивачем ОСОБА_1

Відповідно до «Положення про порядок оформлення права власності на об»єкти нерухомого майна», затвердженого розпорядженням КМДА від 31.08.2001р. №1820, оформлення права власності та видача свідоцтва про право власності на гаражі здійснюється на підставі документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об»єкт, оформлені в установленому прядку, рішення відповідного органу про надання дозволу на будівництво об»єкта, дозвіл на виконання будівельних робіт, акта приймальної комісії та прийняття об»єкта в експлуатацію, оформленого в установленому порядку.

          Таким чином, оскільки земельна ділянка, на якій розташований спірний гараж, у користування чи у власність  позивачу не передавалась, гаражем позивач користувалась тимчасово, на підставі відповідних розпоряджень виконавчого органу  місцевого самоврядування, відсутні правові підстави для визнання за нею права власності на дане нерухоме майно.

          Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

   У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи Головне управління земельних ресурсів  Київської міської державної адміністрації, Комунальне підприємство Печерської районної місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» про визнання права власності на гараж – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Суддя                                                                                           І. В. Литвинова