УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,
за участю прокурора: Сенюк В.О.,
розглянула в судовому засіданні 15 вересня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2011 року до
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки
України, не судимої,
за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого п.2 ч. 2 ст. 115 КК України, на підставі ст. 94 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Суд встановив, що ОСОБА_5 15 жовтня 2010 року приблизно о 9 годині 30 хвилин, перебуваючи на площадці під’їзду АДРЕСА_1, умисно, з метою вбивства, власноручно викинула у вікно свою малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після цього ОСОБА_5 так само викинулася сама з вищевказаного вікна.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року о 7 годині 30 хвилин в обласній травматологічній лікарні м. Донецька констатована смерть ОСОБА_6.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2461 від 23 листопада 2010 року у ОСОБА_6 виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: перелом за типом тріщини в лівій скроневій області з переходом на підставу черепа, крововилив в м’яких покривах голови лівої потиличної області з переходом на ліву скроневу область, в правій скроневій області по одному крововиливу, по одному субдуральному крововиливу в лівій і правій скронево-тім’яній області, субарахноїдальний крововилив в лівій лобно-скроневій, правій лобно-тім’яно-скроневій області, розтрощення речовини головного мозку лобово-скроневої області зліва, закритий перелом лівої ключиці, одна забійна рана лівої сідниці, по одній забійній рані на середній і нижній третині лівої гомілки, одна забійна рана лівої стопи, садно в області лівої підключичної ямки, верхньої третини лівої гомілки – два садна, середній третині лівої гомілки – три садна, по зовнішній поверхні лівої стопи – вісім саден.
Всі вище перелічені тілесні ушкодження утворилися задовго перед настання смерті (давністю більше ніж 7 діб) в результаті не менше ніж двадцяти ударів тупими предметами, можливо, в один і той же час, які могли утворитися при падінні з великої висоти, яким могло бути вікно під’їзду 5-6 поверху, на металевий дах, розташований над входом в під’їзд. Всі ушкодження знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті і повинні розцінюватися тільки в своїй сукупності, і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 квітня 2011 року постанова Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 змінено: за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, на підставі ст. 94 КК України до неї застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушує питання про скасування ухвали Апеляційного суду Донецької області від 5 квітня 2011 року та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційна інстанція безпідставно змінила режим психіатричного закладу, а саме з суворого на звичайний вид нагляду, що на думку прокурора, суперечить вимогам ч.5 ст. 94 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 5 ст. 94 КК України до психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя, може бути застосована госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Оскільки ОСОБА_5 вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме – вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині, то апеляційний суд безпідставно змінив режим психіатричного закладу, призначений судом першої інстанції, та застосував до неї примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Так як в даному випадку, відповідно до вимог ч. 5 ст. 94 КК України, хоча і була рекомендація судово-медичних експертів про можливість призначення менш суворого виду нагляду, але з урахуванням характеру вчиненого злочину ОСОБА_5 становить особливу небезпеку для суспільства, тому слід застосовувати госпіталізацію до психіатричного закладу з більш суворим видом нагляду.
Таким чином, твердження у касаційній скарзі прокурора щодо неправильного застосування судом кримінального закону є обґрунтованим.
У зв’язку з цим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого зазначене порушення слід усунути.
Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
СУДДІ:
В.І. Орлянська А.В.Суржок С.І.Кравченко