УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Чуйко О.Г., Вільгушинського М.Й.,
прокурора Вергізової Л.А., -
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 8 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 15 березня 2011 року.
Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2010 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє – 18.02.2008 року вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно – достроково 27.12.2008 року на 5 місяців 3 дні,
засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 15 березня 2011 року вирок суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
По справі також засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 16.08.2010 року приблизно о 2 год., за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_1, повторно незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_3 автомобілем «ВАЗ - 2101» вартістю 7902 грн. 88 коп. та поїхав на ньому кататись, в подальшому залишивши його біля буд. АДРЕСА_2.
17.08.2010 року ОСОБА_1 17.08.2010 року приблизно о 2 год., за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись біля буд. АДРЕСА_3, повторно незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_4 автомобілем «ВАЗ - 21063» вартістю 13734 грн. 13 коп., поїхав на ньому кататись, в подальшому залишивши автомобіль біля буд. АДРЕСА_2.
19.08.2010 року приблизно о 1 год., за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись біля буд. АДРЕСА_4, повторно незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_5 автомобілем «ВАЗ - 2101» вартістю 8746 грн. 88 коп., поїхав на ньому кататись, в подальшому залишивши автомобіль в полі за м. Шостка.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про застосування до нього ст. 69 КК України та пом’якшення покарання. Вважає, що судом не враховано в достатній мірі дані про його особу та ті обставини, що він вину визнав, з’явився із зізнанням, розкаявся, активно сприяв слідству та суду, злочин вчинив не з корисливих мотивів, є напівсиротою та на його утриманні знаходиться матір похилого віку.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги засудженого, вважаючи її необґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, а також правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення винної особи та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_1 за вчинення тяжкого злочину, з урахуванням даних про його особу, прийшов до правильного висновку про те, що таке покарання необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Апеляційний суд, при перегляді справи за касаційною скаргою засудженого, зробив правильний висновок про те, що судом першої інстанції достатньо вмотивовано застосування вказаної норми закону, взято до уваги попередні судимості ОСОБА_1, його посередні характеристики, інші обставини що впливають на призначення покарання.
Підстав вважати призначене покарання несправедливим внаслідок суворості, у колегії суддів немає.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 15 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
С у д д і :
М.А. Мороз О.Г. Чуйко М.Й. Вільгушинський