УХВАЛА
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів: Чуйко О.Г., Вільгушинського М.Й.,
прокурора Вергізової Л.А.,-
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 8 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 січня 2011 року щодо ОСОБА_2
Вироком Новоазовського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2010 року
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу в розмірі 6000 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Постановлено стягнути з ПАТ СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 55 грн. 5 коп. на відшкодування витрат за лікування, 3104 грн. 12 коп. на відшкодування втраченого за час лікування заробітку та 600 грн. - витрат за надання юридичної допомоги.
Постановлено стягнути з цивільного відповідача – ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 600 грн. - витрат за надання юридичної допомоги.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 січня 2011 року вирок щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 засуджено за те, що він 22 січня 2010 року приблизно о 14 год. 00 хв., керуючи автобусом «Богдан А09202» д.н. НОМЕР_1, в районі населеного пункту Черненки, Новоазовського району, Донецької області, по автодорозі Маріуполь – Маркіно на ділянці дороги 7 км + 500 м., здійснюючи перевезення пасажирів, не вибрав безпечної швидкості руху, втратив керування над автобусом, виїхав на смугу зустрічного руху і далі в кювет, де автобус перекинувся на лівий бік. В результаті даної ДТП пасажир автобусу «Богдан» ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого засудженим злочину, його особі та порушенням її прав як потерпілої та цивільного позивача. Вважає, що судом необґрунтовано було застосовано до ОСОБА_2 покарання у виді штрафу оскільки останній підтримав апеляційну скаргу представника цивільного відповідача, що свідчить про відсутність його каяття, шкоду їй не відшкодував. Крім того, вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно, вийшовши за межі апеляційної скарги представника цивільного відповідача, повністю скасував вирок у частині вирішення цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК України у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд.
У касаційній скарзі потерпіла оспорює висновок апеляційного суду про направлення справи в частині вирішення цивільного позову на новий судовий розгляд, однак оскаржувана ухвала апеляційного суду, якою справу в частині вирішення цивільного позову направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підстав для задоволення касаційної скарги в цій частині не вбачається.
Викладені у касаційній скарзі доводи про те, що суд апеляційної інстанції не врахував особу засудженого, відсутність каяття останнього та відшкодування ним шкоди, є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення винної особи та попередження нових злочинів.
Згідно матеріалів кримінальної справи покарання ОСОБА_2 призначено з урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.
При призначенні покарання суд виходив з того, що ОСОБА_2 характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.
Судом враховано щире каяття засудженого, часткове відшкодування ним завданої шкоди та думку представника потерпілої, який в судових дебатах поклався на розсуд суду при призначенні міри покарання ОСОБА_2
Тому доводи потерпілої про те, що зазначені вище обставини та дані про особу засудженого не є достатніми для призначення йому покарання у виді штрафу, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень по справі, не виявлено.
Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 – без задоволення.
С у д д і:
М.А. Мороз О.Г. Чуйко М.Й. Вільгушинский