УХВАЛА

іменем   україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого           Британчука В.В.,

суддів             Марчук Н.О., Пузиревського Є.Б.,

з участю прокурора     Пересунька С.В.,

захисника                       ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 13 вересня 2011 року в м. Києві касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року.

    24 вересня 2010 року старшим прокурором відділу прокуратури Одеської області порушено кримінальну справу за фактом заволодіння посадовими особами ПП «Чека» чужим майном в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та за фактом сприяння посадовими особами управління капітального будівництва Одеської міської ради в заволодінні чужим майном за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

    Як убачається зі змісту постанови, приводами та підставами для порушення кримінальної справи став звіт про вибірковий аналіз актів виконаних робіт ПП «Чека» за грудень 2009 року – квітень 2010 року та інші матеріали дослідчої перевірки, згідно із якими посадовими особами ПП «Чека» з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем були безпідставно завищені суми по актам виконаних робіт та посадовими особами управління капітального будівництва Одеської міської ради вказані акти були затверджені, що сприяло заволодінню державними коштами по актам виконаних робіт на загальну суму 2 131 470, 00 грн., чим було завдано Державному бюджету шкоди в особливо великих розмірах.

    Не погодившись із постановою про порушення кримінальної справи, ОСОБА_2 оскаржив її до суду.

    29 листопада 2010 року Приморський районний суд м. Одеси задовольнив скаргу заявника та скасував постанову старшого прокурора прокуратури Одеської області від 24 вересня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння посадовими особами ПП «Чека» чужим майном в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та за фактом сприяння посадовими особами управління капітального будівництва Одеської міської ради в заволодінні чужим майном за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

    Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор  порушує питання про скасування вказаних судових рішень через істотне порушення кримінально-процесуального закону, мотивуючи своє прохання тим, що у слідчого було достатньо приводів і підстав для порушення кримінальної справи, тоді як суди при постановленні своїх рішень вийшли за межі повноважень, вдавшись до оцінки доказів, зібраних досудовим слідством.

На касаційну скаргу прокурора захисником ОСОБА_1 подано заперечення.

    Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення поданої скарги, пояснення захисника ОСОБА_1 із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність об’єктивних ознак, що характеризують подію злочину.

    Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити, чи були у прокурора чи слідчого приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття рішення про порушення кримінальної справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

    Розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог та, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку про передчасність порушення кримінальної справи за фактом заволодіння посадовими особами ПП «Чека» чужим майном в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та за фактом сприяння посадовими особами управління капітального будівництва Одеської міської ради в заволодінні чужим майном за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

    Відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України кримінальна відповідальність настає за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах.

    У постанові про порушення кримінальної справи не наведено достатніх даних, які б вказували на наявність в діях службових осіб ПП «Чека» та Управління капітального будівництва Одеської міської ради зазначених вище ознак злочину.

    Посилання прокурора у постанові про порушення кримінальної справи на попередній звіт про вибірковий аналіз, зроблений НВЦ «Екобуд», та початок  перевірки співробітниками контрольно-ревізійного управління в Одеській області не можна, на думку колегії суддів, визнати тими достатніми даними для порушення справи, про які йдеться у ч. 2 ст. 94 КПК України.    

За таких обставин місцевий суд правильно скасував постанову про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ПП «Чека» та Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

Підстав вважати, що суд вийшов за межі своїх повноважень і дав оцінку доказам по справі, немає, оскільки суд, дотримуючись вимог ст. 99 КПК України та здійснюючи перевірку достатності даних, які вказують на наявність ознак злочину, аналізував лише матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України, є законною і обґрунтованою.

Окрім того, у касаційній скарзі не наведено ніяких обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 395-396 КПК України, колегія суддів

                  у х в а л и л а:

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської  області від 10 грудня 2010 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи – без зміни.

С у д д і:

Британчук В.В.             Марчук Н.О.           Пузиревський Є.Б.