У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Слинька С.С., Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
розглянула в судовому засіданні 15 вересня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 січня 2011 року.
Вказаним вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 належного йому майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 1782 грн. 96 коп. за проведені фізико-хімічні експертизи по справі.
За вироком суду ОСОБА_2 восени 2008 року у лісосмузі біля с. Виноградове Цюрупинського району Херсонської області, незаконно придбавши шляхом зірвання верхівки та листя з кущів коноплі, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який зберігав з метою збуту у багажнику автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1, та збув ОСОБА_3 26 березня 2009 року за 100 грн. вагою, у перерахунку на суху речовину, 3,456 г., а 21 квітня 2009 року повторно - 2,95г.
Крім того, під час проведення оперативної закупки 21 квітня 2009 року при огляді транспортного засобу автомобіля ВАЗ 2106, яким керував ОСОБА_2, було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс вагою, у перерахунку на суху речовину, 14,7 г., а при огляді особистих речей останнього було виявлено та вилучено 0,65г. вказаного наркотичного засобу, який він незаконно зберігав при собі та перевозив на вказаному автомобілі з метою збуту.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, просить їх скасувати, а справу направити прокурору на нове розслідування у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, однобічністю та неповнотою досудового слідства та фальсифікацією матеріалів справи. Також скаржник вказує на порушення вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду та ухвали суду апеляційної інстанції і відсутність підстав для задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_2 у незаконному придбанні, виготовлені, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, за викладених у вироку обставин, ґрунтуються на сукупності належним чином оцінених та перевірених у судовому засіданні доказів, є законними та обґрунтованими.
Так, згідно показань свідка ОСОБА_3, даними під час досудового слідства, він двічі приймав участь у закупці наркотичного засобу канабісу у ОСОБА_2 Перед оперативною закупкою його у присутності понятих було оглянуто працівниками міліції та нічого забороненого не виявлено. Обидва рази йому було передано 100 грн. для закупки, які останній передавав ОСОБА_2 за наркотичний засіб канабіс, який той привозив на автомобілі ВАЗ червоного кольору за попередньою домовленістю. Після отримання паперових згортків, в яких знаходився наркотичний засіб, ОСОБА_3 одразу ж йшов до машини, в якій знаходились працівники міліції та поняті, де вказані паперові згортки упаковувались в поліетиленові пакети, які прошивались, скріплювались пояснювальною запискою, на якій розписувались він та поняті, а на кінцях ниток ставився відбиток печатки (а.с. 16, 38, 133).
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили такі показання ОСОБА_3 та пояснили, що були понятими при проведенні оперативних закупок наркотичного засобу ОСОБА_2 Зокрема, останні стверджували, що їм щоразу пред’являлись гроші, які ОСОБА_3 мав передати ОСОБА_2 за отримання канабісу, серії купюр були переписані у протоколи, які вони підписали. Також, вказані купюри оброблювались люмінесцентним порошком. Крім того вони бачили, як ОСОБА_2, який під’їжджав на червоному автомобілі ВАЗ-2106, підходив до ОСОБА_3 та обмінювався з ним чимось. Після цього ОСОБА_3 йшов до авто, в якому вони знаходились, та віддавав паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору. Паперові згортки упаковувались в поліетиленові пакети, які прошивались, скріплювались пояснювальною запискою, на якій розписувались вони та ОСОБА_3, а на кінцях ниток ставився відбиток печатки.
Також, останні вказували, що були понятими при огляді особистих речей ОСОБА_2 та його транспортного засобу, під час якого у багажнику автомобіля був виявлений паперовий згорток з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, а при ньому - пачка цигарок, всередині якої також був паперовий згорток з речовиною рослинного походження, зеленого кольору (а.с. 17, 18, 29, 30, 39, 40, 124-127).
Свідок ОСОБА_6, яка є співмешканкою ОСОБА_2, підтвердила, що бачила, як у машині пстаннього було виявлено паперовий згорток, який бачили всі присутні.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили, що в їхній присутності, а також у присутності понятих при проведенні огляду автомобіля ОСОБА_2 та при його особистому огляді були виявлені та вилучені паперові згортки з речовиною схожою на коноплю, а також були вилучені гроші, які при просвічені лампою світились, світились і руки ОСОБА_2 та його кишені, з яких були вилучені вказані гроші.
Суд правильно поклав в основу вироку такі показання свідків, оскільки вони були послідовні, логічні, переконливі, не мають ніяких суперечностей і узгоджуються з іншими доказами по справі.
Зокрема, правдивість показань цих свідків підтверджується:
- висновками спеціаліста та експерта № 786-х від 28 березня 2009 року, № 909-х від 23 квітня 2009 року, № 694-х від 29 квітня 2009 року, 621-х від 25 квітня 2009 року, № 907-х від 23 квітня 2009 року, відповідно до яких, вилучена у ОСОБА_2 та збута ним ОСОБА_3 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом (а.с. 19, 41, 73-76);
- даними, які містяться у протоколах:
- огляду грошових коштів, виділених на проведення оперативної закупівлі від 26 березня 2009 року та від 21 квітня 2009 року (а.с. 12, 34);
- особистого огляду покупця від 26 березня 2009 року та від 21 квітня 2009 року, відповідно до яких, при огляді у громадянина ОСОБА_3 сторонніх предметів не виявлено (а.с. 14, 36);
- оперативної закупівлі наркотичних засобів від 18 березня 2009 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 було вилучено паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору, який був поміщений в поліетиленові пакети, які прошивались, скріплювались пояснювальною запискою, на якій розписувались вони та ОСОБА_3, а на кінцях ниток ставився відбиток печатки (а.с. 15, 37).
Засуджений ОСОБА_2 спочатку під час досудового слідства (а.с. 140, 153-154) давав конкретні, чіткі показання стосовно часу, мети, обставин придбання, виготовлення, зберігання, перевезення та збуту ним наркотичного засобу, і повністю визнавав свою вину у вчиненому, але в подальшому він почав оспорювати свою причетність до вчиненого злочину.
Суд першої інстанції дав правильну оцінку цим обставинам у вироку і обґрунтовано розцінив зміну ОСОБА_2 показань як намагання ухилитися від кримінальної відповідальності, оскільки такі показання спростовуються зібраними по справі доказами в їх сукупності
Таким чином, суд повно і всебічно розглянув справу, у вироку дав належну оцінку всім доказам, у тому числі перевірив і оцінив всі доводи підсудного ОСОБА_2 та його захисника, і обґрунтовано постановив обвинувальний вирок, правильно кваліфікувавши дії засудженого за ст. 307 ч. 2 КК України.
Що стосується посилань захисника ОСОБА_1 у скарзі на незаконність проведених оперативних закупок, відсутність згоди ОСОБА_3 на участь у проведенні оперативної закупки, та порушення вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», то ці питання були предметом дослідження суду і їм була дана належна оцінка у вироку.
Не заслуговують на увагу й доводи захисника про порушення права на захист ОСОБА_2, з посиланням на те, що права останньому роз’яснювались у нічний час, коли він перебував у стані нервового зриву. Із протоколу роз’яснення обвинуваченому права на захист від 24 квітня 2009 року вбачається, що права ОСОБА_2 роз’яснювались о 14 год. 20 хв. (а.с. 147).
Докази того, що останній при цьому за станом здоров?я не повністю усвідомлював свої дії, в матеріалах справи відсутні та до скарги не додані.
Не встановлено колегією суддів даних, які б указували на упередженість та зацікавленість понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Участь у слідчих діях тих же понятих не є порушенням норм кримінально-процесуального закону.
Перевірялися судами та не знайшли свого підтвердження й доводи захисника про те, що первинні визнавальні показання ОСОБА_2 давав під тиском працівників міліції. Зокрема, це твердження спростовується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 5 липня 2010 року за результатами перевірки заяви підсудного.
Що стосується доводів захисника про те, що судом, у порушення вимог ст. 318 КПК України, за клопотанням прокурора було відновлено судове слідство, де не досліджувались нові докази, то у скарзі відсутні посилання на те, як відновлення судового слідства перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення. Крім того, сам захисник у касаційній скарзі вказує, що суд зобов’язаний був оглянути речові докази у ході судового слідства, що і було однією з підстав для його відновлення.
По суті аналогічні, як і в касаційній скарзі, доводи апеляції захисника ОСОБА_1 були належним чином перевірені апеляційним судом, який у своїй ухвалі навів докладні та мотивовані підстави, з яких апеляція визнана необґрунтованою.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону.
Також колегія суддів не убачає даних, які б свідчили про фальсифікацію доказів по справі й таких істотних порушень вимог закону, які були б підставою для скасування постановлених у справі судових рішень.
Отже, враховуючи викладене, у задоволенні скарги захисника належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 – без задоволення.
Судді:
____________________
М.А.Мороз ___________________
С.С. Слинько ___________________
М.М.Лагнюк