Справа № 1-448/2011
В И Р О К
іменем України
"15" квітня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Марченко М.В.,
при секретарі: Жир С.О.,
за участю прокурора: Пірогової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м.Києва, громадянина України,
розлученого, з середньою освітою, працюючого кур’єром
в піцерії «Імперія Піци», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого там же,
не судимого в силу ст.88ч.3 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.1 КК України,-
встановив:
ОСОБА_1 30 жовтня 2010 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, знаходячись біля будинку №57 по вулиці Райдужній у м.Києві, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп’яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до раніше незнайомої ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи раптово, шляхом ривка зірвав з лівого плеча ОСОБА_2, належну останній жіночу сумочку, чорного кольору, вартістю 120 гривень, в якій знаходилось наступне майно:
- мобільний телефон «Нокіа», чорно-сірого кольору, вартістю з урахуванням зносу - 50 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв’язку «МТС»(номер НОМЕР_1), вартістю 20 гривень, на рахунку якої було 10 гривень;
- підводка для очей, чорно-сріблястого кольору, вартістю 200 гривень;
- тіні тля очей різнокольорові, вартістю 50 гривень;
- туш для очей, чорного кольору, вартістю 200 гривень;
- пензлик для тіней, вартістю 70 гривень;
- тональний крем, світлого кольору, вартістю 100 гривень;
- тональна пудра, світлого кольору, вартістю 150 гривень;
- шкіряні перчатки, чорного кольору, вартістю 150 гривень.
Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши своїми злочинними діями потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 30 жовтня 2010 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, знаходячись біля будинку №57 по вулиці Райдужній у м.Києві, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп’яніння, побачив раніше незнайому дівчину, якою в подальшому виявилась ОСОБА_2, у якої на лівому плечі висіла жіноча сумочка, при цьому вирішив відкрито заволодіти вказаною сумкою останньої. З цією метою він підійшов до ОСОБА_2 та, діючи раптово, шляхом ривка зірвав з лівого плеча останньої, належну їй жіночу сумочку, чорного кольору, після чого втік з місця події. В сумочці виявився мобільний телефон та жіноча косметика. Невдовзі після вчиненого, він був затриманий та викрадене майно у нього було вилучене в присутності понятих.
Cвою винність ОСОБА_1 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, а також зазначив, що з доказами зібраними по справі згоден, в тому числі з показаннями потерпілої ОСОБА_2, з переліком та вартістю викраденого майна, що зазначена в обвинувальному висновку, а також з іншими доказами зібраними по справі, фактичні обставини справи не оспорював. Поряд з цим послався на те, що викрадене майно було повернуто потерпілій в повному обсязі.
Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що свою вину визнав повністю, виявив бажання, щоб докази, що стосуються фактичних обставин справи не досліджувались судом.
Дані підсудним ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
За таких обставин, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Винність ОСОБА_1, крім його визнавальних показань, підтверджується, також, сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на дослідженні яких підсудний не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.
Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_1 в пред’явленому йому обвинуваченні.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.186ч.1 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, який працює, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, не судимий (а.с.54-61).
Обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття підсудного.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу ОСОБА_1, який працює, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, не судимий, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання.
Поряд з цим, обираючи вид покарання з числа, передбачених за вчинений злочин, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив корисливий злочин, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України, яке буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа»; підводку для очей, чорно-сріблястого кольору; тіні для очей різнокольорові; туш для очей чорного кольору; пензлик для тіней; тональний крем, світлого кольору; тональну пудру, світлого кольору; шкіряні перчатки, чорного кольору; жіночу сумку, чорного кольору, що належать потерпілій ОСОБА_2 та передані останній на зберігання під розписку слід залишити в користуванні власника –потерпілої ОСОБА_2 (а.с.11-12, 13).
Судових витрат по справі немає.
Цивільний позов по справі не заявлено (22, 23).
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.1 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 1 (оного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме повідомляти про зміну місця проживання, роботи кримінально-виконавчу інспекцію, періодично з’являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа»; підводку для очей, чорно-сріблястого кольору; тіні для очей різнокольорові; туш для очей чорного кольору; пензлик для тіней; тональний крем, світлого кольору; тональну пудру, світлого кольору; шкіряні перчатки, чорного кольору; жіночу сумку, чорного кольору, що належать потерпілій ОСОБА_2 та передані останній на зберігання під розписку - залишити в користуванні власника –потерпілої ОСОБА_2 (а.с.11-12, 13).
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м.Києва.
Суддя: