Справа № 2 - 1667/08
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2008 року м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Чорній А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання втратившою право користування жилим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В :
24 грудня 2007 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати відповідачку втратившою право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він є власником зазначеного будинку, відповідачка була прописана в будинку 01.02.1983 року як далека родичка, однак з моменту прописки за даною адресою не проживала, її особистих речей у будинку немає.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування житлом на підставі ч.2 ст.405 ЦК України.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була своєчасно повідомлена в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, заперечень на позов чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, та наявних у справі матеріалів, позов підлягає задоволенню.
Так, у судовому засіданні встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить позивачеві на праві приватної власності згідно рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 20 червні 2007 року по цивільній справі
№2-3794/07 за позовом ОСОБА_1. до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.10.2007 року №16320153, власником домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі вказаного рішення суду.
Відповідачка була зареєстрована в будинку 01.02.1983 року у якості невістки колишнього власника, однак з моменту прописки (реєстрації) за вказаною адресою не проживала, її особисті речі та документи в будинку відсутні.
Факт непроживання відповідачки підтверджується відповідними поясненнями сусідів ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.
Реєстрація відповідачки, котра не проживає у будинку позивача, перешкоджає йому у здійсненні права власності у повному обсязі, позивач вимушенй нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг, що обчислюються відповідно до кількості зареєстрованих осіб.
Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно вимог ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Крім того, у відповідності зі ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року, який відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, при зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів.
Згідно ст.7 зазначеного Закону, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, регулюються нормами ст.ст.29, 405, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” і підлягають задоволенню, оскільки вказане домоволодіння належить позивачеві на праві власності на законних підставах, відповідачка не проживає в будинку понад один рік, тому втратила право користування зазначеним житлом.
На підставі встановленого, відповідно до вимог ст.ст.29, 405, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст.6, 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218, 224 - 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання втратившою право користування жилим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, 1959 року народження, втратившою право користування житлом у будинку АДРЕСА_1.
Копію рішення направити відповідачці.
Рішення, як заочне, може бути переглянуте за заявою відповідача, що подається до Суворовського районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, що подається до Суворовського районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: