2-4090/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді                    Антонова  Н.В.

при секретарі                                        Кавун І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна  про  зміну долей в будинковолодінні та визнання права власності,  -

в с т а н о в и в :

В провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вище зазначена позовна заява.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 проживає за адресою - АДРЕСА_1 у житловому будинку літера «А»і являється співвласником 44/900 частин житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 липня 1999 року, виданого державним нотаріусом Другої Київською державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №5-5592 та власником 52/100 частин житлового будинку на підставі договору дарування укладеного між ним та ОСОБА_5 посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №2-С-1112.

Зазначив, що окрім нього в житловому будинку АДРЕСА_1 проживає також його рідна сестра ОСОБА_2, яка є власником 1/6 частини будинковолодіння, ОСОБА_3, яка є власником 44/900 житлового будинку.

У 1999 році в будинку АДРЕСА_1 позивачем були добудовані приміщення 2-1 –коридор площею 4,5 кв. м., 2-2 –санвузол площею 3,7 кв.м., 3-1 холл площею 9,6 кв. м., 3-8 –сходова клітина площею 8,4 кв. м., 3-3 –сходова клітина площею 5,6 кв. м., 3-4 –комора площею 2,1 кв. м. житлові кімнати 3-5 площею 10,7 кв.м., 3-9 площею 14,6 кв.м. та 3-10 площею 13,5 кв.м., 3-6 –кухня площею 7,7 кв.м., 3-7 –санвузол площею 5,3 кв.м.  та сарай літ. «Е». Площа добудованих жилих приміщень в жилому будинку літ. «А»складає 38, 80 кв.м.. площа всіх добудованих жилих приміщень складає 85, 7 кв. м..

На підставі розпорядження Московської районної державної адміністрації м. Києва жилі та нежилі приміщення були узаконенні, а саме 2-1 –коридор площею 4,5 кв. м., 2-2 – санвузол площею 3,7 кв. м., 3-1 холл площею 9,6 кв. м., 3-8 –сходова клітина площею 8,4 кв. м., 3-3 –сходова клітина площею 5,6 кв. м., 3-4 –комора площею 2,1 кв. м., житлові кімнати 3-5 площею 10,7 кв.м., 3-9 площею 14,6 кв.м. та 3-10 площею 13,5 кв.м., 3-6 –кухня площею 7,7 кв.м., 3-7 – санвузол площею 5,3 кв.м. та сарай літ. «Е».

Таким чином, після добудови вказаних жилих та нежилих приміщень загальною площею 85, 7 кв.м. збільшилась частка позивача у спільній власності будинковолодіння.

На даний час він є співвласником указаного будинковолодіння разом зі своїми сестрами ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Зазначав про те, що добудову жилих та нежилих приміщень до будинковолодіння він зробив за власні кошти та з дозволу всіх співвласників цього будинковолодіння.

Зазначав також, що відповідачі фактично ніколи не заперечували і не заперечують на даний час проти зміни часток у будинковолодінні проте, зважаючи на невідповідність розмірів часток у спільній власності будинковолодіння їх фактичному розміру був змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх в повному обсязі, відповідно до викладеного в позові, та визнати за ним право власності на добудовані жилі та нежилі приміщення загальною площею 85, 7 кв.м., а саме - 2-1 – коридор площею 4,5 кв. м., 2-2 –санвузол площею 3,7 кв. м., 3-1 холл площею 9,6 кв. м., 3-8 –сходова клітина площею 8,4 кв. м., 3-3 –сходова клітина площею 5,6 кв. м., 3-4 –комора площею 2,1 кв. м., житлові кімнати 3-5 площею 10,7 кв.м., 3-9 площею 14,6 кв.м. та 3-10 площею 13,5 кв.м., 3-6 –кухня площею 7,7 кв.м., 3-7 –санвузол площею 5,3 кв.м. та господарську споруду - сарай літ. «Е».

Відповідачі в судовому засіданні проти вимог не заперечували та пояснили, що факти, викладені позивачем мали місце, а прибудови були побудовані за їх згодою.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, проте надіслала до суду заперечення, в якому просили в позові відмовити, посилаючись на те, що реєстрація права власності проводиться на підставі визначеного переліку документів, а у позивача відсутній правовстановлюючий документ на спірне майно.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В  судовому засіданні достовірно встановлено, що  ОСОБА_1 являється співвласником 44/900 частин житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 липня 1999 року, виданого державним нотаріусом Другої Київською державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №5-5592 (а.с. 9) та власником 52/100 частин житлового будинку на підставі договору дарування укладеного між ним та ОСОБА_5 посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №2-С-1112 (а.с. 10).

Окрім позивача в житловому будинку АДРЕСА_1 проживає також його рідна сестра ОСОБА_2, яка є власником 1/6 частини будинковолодіння, ОСОБА_3, яка є власником 44/900 житлового будинку.

У 1999 році в будинку АДРЕСА_1 позивачем були добудовані приміщення 2-1 –коридор площею 4,5 кв. м., 2-2 –санвузол площею 3,7 кв.м., 3-1 холл площею 9,6 кв. м., 3-8 –сходова клітина площею 8,4 кв. м., 3-3 –сходова клітина площею 5,6 кв. м., 3-4 –комора площею 2,1 кв. м. житлові кімнати 3-5 площею 10,7 кв.м., 3-9 площею 14,6 кв.м. та 3-10 площею 13,5 кв.м., 3-6 –кухня площею 7,7 кв.м., 3-7 –санвузол площею 5,3 кв.м.  та сарай літ. «Е». Площа добудованих жилих приміщень в жилому будинку літ. «А»складає 38, 80 кв.м.. площа всіх добудованих жилих приміщень складає 85, 7 кв. м..

На підставі розпорядження Московської районної державної адміністрації м. Києва жилі та нежилі приміщення були узаконенні, а саме 2-1 –коридор площею 4,5 кв. м., 2-2 – санвузол площею 3,7 кв. м., 3-1 холл площею 9,6 кв. м., 3-8 –сходова клітина площею 8,4 кв. м., 3-3 –сходова клітина площею 5,6 кв. м., 3-4 –комора площею 2,1 кв. м., житлові кімнати 3-5 площею 10,7 кв.м., 3-9 площею 14,6 кв.м. та 3-10 площею 13,5 кв.м., 3-6 –кухня площею 7,7 кв.м., 3-7 – санвузол площею 5,3 кв.м. та сарай літ. «Е» (а.с. 22).

Таким чином, після добудови вказаних жилих та нежилих приміщень загальною площею 85, 7 кв. м. збільшилась частка позивача у спільній власності будинковолодіння.

Згідно ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

В судовому засіданні відповідачі не заперечували право позивача на зроблені ним прибудови.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.  

Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.  

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.  

Згідно ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Зважаючи на те, що будівництво самовільно добудованих приміщень було узаконено Розпорядженням  Московської районної державної адміністрації м. Києва, а співвласники не заперечують право власності позивача на прибудови, позов підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів судові витрати у справі, а саме витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн. та судовий збір в сумі 51 гривня.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 376, 286, 391  ЦК України, ст. ст.  88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на добудовані в жилому будинку "А" по АДРЕСА_1 жилі та нежилі приміщення загальною площею 85, 7 кв.м., а саме 2-1 – коридор площею 4,5 кв. м., 2-2 – санвузол площею 3,7 кв. м., 3-1 холл площею 9,6 кв. м., 3-8 – сходова клітина площею 8,4 кв. м., 3-3 – сходова клітина площею 5,6 кв. м., 3-4 – комора площею 2,1 кв. м., житлові кімнати 3-5 площею 10,7 кв.м., 3-9 площею 14,6 кв.м. та 3-10 площею 13,5 кв.м., 3-6 –кухня площею 7,7 кв.м., 3-7 – санвузол площею 5,3 кв.м. та господарську споруду - сарай літ. «Е».

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 (сто двадцять) гривень. та судовий збір в сумі 51 (пятдесят одна) гривня.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя