ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 вересня 2011 р. Справа №2а-9907.1/10/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кисельової О.М.,
при секретарі - Яковлєві І.А.,
за участю представника позивача – Черьомухіної Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про визнання нечинним рішення у формі листа,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про визнання нечинним рішення у формі листа.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ним було отримано листа Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК №13301/10/15-2 від 24.06.2010 року, з якого підприємству стало відомо про прийняття Державною податковою інспекцією у м. Ялта АРК рішення щодо невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" з податку на додану вартість за травень 2010 року у якості документу податкової звітності.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, зазначає, що позивачем було самостійно обчислено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за травень 2010 року та 21.06.2010 року в електронній формі надано до Державної податкової інспекції у м. Ялта декларацію з ПДВ за травень 2010 року.
Крім того, зазначений лист не визначає обставин та правового обґрунтування причин невизнання декларації товариства.
За результатами первинної перевірки декларації жодних зауважень щодо її обов’язкових реквізитів у Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК не виникло.
Також, відповідь Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК на його запит не містить обґрунтування висновків щодо невизнання податкової звітності з посиланнями на нормативно – правові акти.
Віднесення платника податків з незрозумілих причин до деякої категорії ризику в рамках операції «Бюджет» також ніяким чином не впливає на порядок прийняття та обробки поданої податкової звітності. Відповідачем не зазначено причинного зв’язку віднесення платника податку до категорії ризику з висновком про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" з податку на додану вартість за травень 2010 року. Просить визнати нечинним рішення відповідачяа щодо невизнання у якості податкової звітності податкової декларації товариства з податку на додану вартість за травень 2010 року, яке доведено до відома товариства листом Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК за вих. №13301/10/15-2 від 24.06.2010 року та зобов’язати відповідача визнати та підтвердити факт своєчасного подання зазначеної декларації.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, що в ньому зазначені, пославшись на порушення відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У судове засідання представник відповідача не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "РАУ" отримано листа Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК за вих. №13301/10/15-2 від 24.06.2010 року , в якому повідомляється, що подана товариством декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року № 902265245 від 21.06.2010 року невизнана як податкова звітність (а.с.47).
Отже в даному листі, без посилання на будь-які підстави, передбачені законодавством, не визнається подана позивачем декларація як податкова звітність.
На вищевказану письмову відповідь позивач направив до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК заперечення на яке отримав письмову відповідь за вих. 147 73/10\15-2 від 13.07.2010 року, в якій повідомлялося ё що відповідно до п. 3.2 Регламенту взаємодії між структурними підрозділами органів ДПІ в АР Крим відносно відпрацювання підприємств при проведенні операції «Бюджет» ТОВ "РАУ" віднесено до категорії «ризику», з ціллю недопущення використання вказаної категорії платників податків в якості «інструментів» мінімізації сплати податків підприємствами - вигідноотримувачами і з належним реагуванням на будь-які випадки, що можуть свідчити про дії СГД у схемах мінімізації підприємствами – вигідно отримувачами, у зв’язку з рішенням робочої групи в рамках проведення операції «Бюджет» надана позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року невизнана як податкова звітність (а.с.55).
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року як податкова звітність, суд враховує, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зазначає наступне.
Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (діючого на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Таким чином відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.
Ці підстави є вичерпаними та не підлягають розширеному тлумаченню.
Суд також зазначає, що повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.
Право же привласнювати декларації статус “не визнана як податкова декларація” з підстав інших, ніж встановлено законом, чинним податковим законодавством України не передбачено.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності зроблених висновків за результатами розгляду поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року
Таким чином дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року,що виразилися у викладеній у листі за вих. №13301/10/15-2 від 24.06.2010 року відмові не ґрунтуються на законі, регулюючому правовідносини, що склалися у даному випадку, та порушують права позивач.
При цьому суд, враховуючи, що позивач зазначив у позові вищевказану відмову відповідача як рішення, яке просить визнати нечинним, і як наслідок просить зобов’язати відповідача визнати та підтвердити факт своєчасного подання декларації, в цій частині позовних вимог відмовляє у задоволенні позову, та керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав та інтересів позивача, та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК щодо невизнання у якості податкової звітності податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" з податку на додану вартість за травень 2010 року, що виразилися у викладеній в листі №13301/10/15-2 від 24.06.2010 року відмові та зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Ялта АРК вчинити дії щодо прийняття податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" з податку на додану вартість за травень 2010 року, яку отримано Державною податковою інспекцією у м. Ялта АРК 21.06.2010 року за вхідним №9002265245(а.с.48, 50 ).
В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст.11, ч.2 ст. 71, ст.94, ст. 159 -163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК щодо невизнання у якості податкової звітності податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" з податку на додану вартість за травень 2010 року, що виразилися у викладеній в листі №13301/10/15-2 від 24.06.2010 року відмові.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Ялта АРК вчинити дії щодо прийняття податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" з податку на додану вартість за травень 2010 року, яку отримано Державною податковою інспекцією у м. Ялта АРК 21.06.2010 року за вхідним №9002265245.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.