У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дербенцева Т.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2006 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, Комунального закладу освіти Середня загальноосвітня школа № 110 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум, що належить працівнику з дня звільнення по день фактичного розрахунку,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, комунального закладу освіти Середня загальноосвітня шкода № 110 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум, що належить працівнику з дня звільнення по день фактичного розрахунку.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зокрема визнано незаконними та скасовано накази Відділу освіти Самарської районної в м. Дніпропетровську ради №186-Н від 23.12.2005р. та Комунального закладу освіти середньої загальноосвітньої школи №110 №59 від 26.12.2005р., записи №31 і №32 у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 визнано недійсними, зобов’язано Відділ освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради видати ОСОБА_2 дублікат трудової книжки без внесення до неї записів, визнаних недійсними. Також, стягнено з Відділу освіти Самарської районної в м. Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26 грудня 2005 року по 27 березня 2006 року в сумі 1 603,12 грн. без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 250,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням районного суду, ОСОБА_2 20 вересня 2006 року подав апеляційну скаргу, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, заяви про поновлення пропущеного строку від заявника не надходило.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2006 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження .
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвали апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції, після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, касаційна скарга в частині оскарження рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2006 року не може бути прийнята до провадження, оскільки зазначене рішення районного суду в апеляційному порядку не переглядалось й не підлягає касаційному оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 324 ЦПК України .
Крім того, згідно зі ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд правильно виходив з того, що апеляційна скарга подана поза межами строку на апеляційне оскарження, клопотання про поновлення строку на її оскарження та доказів поважності причин такого пропуску не навів.
Отже враховуючи наведене, в прийнятті касаційної скарги ОСОБА_2 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 324 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_2 в прийнятті касаційної скарги на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2006 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2006 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Т.П.Дербенцева