У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Мазур Л.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до адміністрації Савранської центральної районної лікарні Одеської області (далі – Савранська ЦРЛ) про скасування наказу щодо скорочення його з посади лікаря-хірурга, скасування наказу про звільнення його з посади лікаря-хірурга, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він працював у відповідача на посаді лікаря-хірурга. 22 жовтня 2009 року головним лікарем Савранської ЦРЛ винесено наказ №58 про скорочення посади лікаря-хірурга хірургічного відділення стаціонару з 22 грудня 2009 року у зв’язку із скороченням штату. 26 жовтня 2009 року позивач ознайомлений з указаним наказом, а 22 грудня 2009 року наказом №86 його було звільнено із займаної посади у зв’язку із скороченням штату. Вважаючи, що при його звільненні порушено норми трудового законодавства, ОСОБА_4 просив скасувати вищезазначені накази, поновити його на роботі, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 12 849 грн. 76 коп., 15 тис. грн. моральної шкоди.
Рішення Савранського районного суду Одеської області від 23 червня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано наказ №58 від 22 жовтня 2009 року у частині щодо скорочення ОСОБА_4 з посади лікаря-хірурга хірургічного відділення стаціонару Савранської ЦРЛ та наказ №86 від 22 грудня 2009 року щодо звільнення ОСОБА_4 Поновлено його на посаді лікаря-хірурга хірургічного відділення стаціонару Савранської ЦРЛ. Стягнуто з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 12 849 грн. 76 коп., 1500 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулося без порушень вимог трудового законодавства щодо порядку його розірвання за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Скорочення чисельності працівників дійсно мало місце, рішення про скорочення чисельності або штату працівників діюче законодавство відносить до компетенції адміністрації підприємства, установи чи організації з вирішення внутрішніх організаційних питань формування штату працівників на їх посад. Про майбутнє скорочення ОСОБА_4 був попереджений за два місяці, одночасно йому запропоновані вакантні посади лікаря хірургічного та не хірургічного профілю, працевлаштуватися на яких він відмовився. Згоди профспілкового комітету при звільненні не потрібно, оскільки він не є членом діючої у лікарні профспілки. Враховано також і положення діючого законодавства щодо переважного права позивача на залишення на роботі при звільненні за скороченням штату або чисельності працівників.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу скаргою ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Мазур Л.М.