Справа №  4-44/11

П О С Т А Н О В А

13 вересня 2011 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., при секретарі Данилевич Н.І., за участю прокурора -  Маханця В.В., захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, слідчого Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області - ст. лейтенанта міліції Сочки А.Я., особи, яка подала скаргу – ОСОБА_1., потерпілого – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст. 296 ч. 4 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області від 01 серпня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України. Мотивує її тим, що оскаржувана постанова є незаконною та не відповідає вимогам  п.п. 1, 5 ч.ч. 1, 2 ст. 94, ст. 97, ст. 98 КПК України. Так,  з оскаржуваної постанови слідує, що приводом для порушення кримінальної справи був рапорт ОСОБА_5 про нібито вченення ним дій, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України, а саме, що він 26 липня 2011 року біля 22.00 год., будучи в нетверезому стані, знаходячись в приміщенні магазину «АБЦ», який розташований в с. Ворочево по вул. Центральній, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з метою протиставити себе іншим особам, вчинив сварку з хлопцями, які сиділи за одним із столиків магазину, в ході якої він застосував вогнепальну зброю, а саме газовий пістолет «ПАРА» кал. 9 мм. № 3067, який перезарядив, тобто заслав патрон до патронника та направив в область паху ОСОБА_4, що являлось реальною загрозою спричинення шкоди здоров»ю останньому. Підставами для порушення кримінальної справи є рапорт ОСОБА_5, рапорт ОСОБА_6, протокол огляду місця події, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що нібито вказують на наявність ознак складу злочину в його діях, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України. Виходячи з цього, слідчий мав посилатися на п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України – безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а не на п. 1 ч. 1 ст. 94 КПК України. Разом з цим, 26 липня біля 21.00 - 22.00 год. він особисто телефонував у Перечинський РВ і повідомив про пригоду, що сталася на подвір»ї біля вказаного магазину, однак його повідомлення в журналі реєстрації заяв і повідомлень  зареєстровано не було. Також він звертався до Перечинської районної лікарні, звідки також надійшло повідомлення щодо нього в Перечинський РВ, і знову ж таки цього повідомлення в ЖРЗПЗ райвідділу міліції зареєстровано немає. Крім цього, працівники міліції в порушення чинного законодавства не видали йому направлення для проходження судово-медичного обстеження. Отже, фактичним приводом для порушення кримінальної справи по даному факту мало послужити його повідомлення в міліцію по телефону чи повідомлення з ЦРЛ. Також постанова про порушення кримінальної справи мотивована тим, що у скаржника вилучено газовий пістолет, який слідчим без заключення та висновку експертизи визнано вогнепальним та вилучено не у нього особисто, а у ДІМ ОСОБА_6, а тому слідчий дійшов висновку про наявність ознак його протиправного діяння. Оскільки слідчим не прийнято жодних мір для встановлення істини, а підставами для порушення кримінальної справи є тільки пояснення супротивної сторони, тому просить скаргу задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_2 скаргу підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на викладені у ній підстави.

Прокурор Маханець В.В. у судовому засіданні проти задоволення даної скарги заперечив та пояснив, що підстав для скасування оскаржуваної постанови не має, оскільки слідчим в повній мірі дотримані вимоги кримінально-процесуального Закону при її винесенні.

Слідчий СВ Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області  Сочка А.Я., яким було винесено оскаржувану постанову, у судовому засіданні проти задоволення скарги також заперечив, підтримавши висловлену в судовому засіданні думку прокурора.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 залишив питання про скасування  оскаржуваної постанови на розсуд суду, претензій до ОСОБА_1 не має.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1, заслухавши пояснення учасників процесу, суддя приходить до наступного.  

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 року за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.  

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст. 98 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину тощо), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.  

Згідно ч.1 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Як зазначено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 04 червня 2010 року, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).

Так, постановою слідчого СВ Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області від 01 серпня 2011 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України.

Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови приводом для порушення даної кримінальної справи відповідно до ст. 94 ч. 1 п. 1 КПК України є рапорт ОСОБА_5, а підставами, відповідно до ст. 94 ч. 2 КПК України, достатні дані, які містяться в дослідчих матеріалах (рапорт ОСОБА_5, рапорт ОСОБА_6, протокол огляду газового пістолета, протокол огляду місця події, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9), що вказують на наявність ознак складу злочину в діях ОСОБА_1, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України.

Отже, аналізуючи матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, невдаючись на даній стадії в оцінку доказів, суддя приходить до висновку, що на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 у органу досудового слідства були наявні приводи (ч. 1 ст. 94 КПК) та достатні дані (ч. 2 ст. 94 КПК) для порушення кримінальної справи, джерела отримання цих даних були законними, справу порушила компетентна особа, якою було додержано встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).

Посилання скаржника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на те, що слідчим у постанові про порушення кримінальної справи було невірно зазначено пункт ч. 1 ст. 94 КПК України, як на підставу її скасування, суд до уваги не приймає, оскільки рапорт дільничного в розумінні ст. 94 КПК України є приводом для порушення кримінальної справи. Що стосується тверджень скаржника, що оскільки він зброю не застосовував, то слідчим не вірно кваліфіковано його дії за ч. 4 ст. 296 КК України, також не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі стосуються оцінки доказів, що здійснюється судом лише при розгляді кримінальної справи по суті, і їх дослідження та вирішення на даній стадії кримінального процесу є неприпустимим.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суддя,-   

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову  слідчого СВ Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області від 01 серпня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України -   залишити без задоволення.

На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя: І. І. Ганько