Судове рішення #178663
5/2393-18/61А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

          

10.10.06                                                                                           Справа№ 5/2393-18/61А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                               Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                     Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові


розглянувши справу за позовом

Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Яворівському районі Львівської області


до

Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт” (надалі ТзОВ „Агросвіт”)


про

стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, в тому числі з банківських рахунків,

з участю представників сторін:

від позивача:  не з‘явились;       

від відповідача: не з‘явились,    


В С Т А Н О В И В :

 

        що ДПІ у Яворівському районі Львівської області звернулася до господарського суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, в тому числі з банківських рахунків, ТзОВ „Агросвіт” в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 3490 грн. 00 коп.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору.

Відповідач був повідомлений про місце розгляду спору за юридичною адресою вказаною в довідці Львівського обласного управління статистики за №5437, яка співпадає з адресою вказаною у доданих до матеріалів справи розрахунках суми з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів у справі, за відсутності представників сторін.


Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як суб‘єкт підприємницької діяльності Яворівською районною державною адміністрацією 06.12.2001 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №081-р/01, в підтвердження чого позивачем до позовної заяви додано Свідоцтво про державну реєстрацію суб‘єкта підприємницької діяльності –юридичної особи.

За відповідачем рахується заборгованість по податку з власників транспортних засобів 3490 грн. 00 коп.

Дана заборгованість виникла у зв‘язку з самостійним узгодженням відповідачем суми податку шляхом подання в орган державної податкової служби 12.01.2004 року розрахунку суми з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2004 рік, колонка 7 -  1745 грн. 00 коп., та подання –04.02.2005 року такого ж розрахунку на 2005 рік, колонка 7 –1745 грн. 00 коп.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.5.1 ст.5 даного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, у порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Як передбачено підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема,  календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

20.04.2004 року позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу за №1/288 на суму 434 грн. 52 коп., яка надіслана поштою товариству.

Враховуючи те, що товариство не сплатило у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/337 від 14.06.2004 року на таку ж суму.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов‘язків платників податків є обов‘язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.


Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.


Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

                                            

                                                 ПОСТАНОВИВ:


1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросвіт” (код ЄДРПОУ 31803252), що знаходиться за адресою Львівська область, Яворівський район, с.Прилбичі, в користь державного бюджету 3490 грн. 00 коп. податкового боргу.

3.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4.          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.







Суддя                                                                                                       Мартинюк В.Я.                     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація