ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
11.10.06 Справа№ 5/1540-18/87А
Господарський суд Львівської області в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
у відкритому судовому засіданні в м.Львові
розглянувши справу за позовом | Дочірнього підприємства (надалі ДП) „Глазген-Україна” |
до | Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Галицькому районі м.Львова |
про | визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення |
з участю представників:
від позивача –не з‘явилась;
від відповідача – [..] –головний державний податковий інспектор (довіреність №165/10-007 від 31.01.2006 року),
ВСТАНОВИВ:
що ДП „Глазген-Україна” звернулося до господарського суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0013731630/0 від 14.10.2005 року, прийнятого ДПІ у Галицькому районі м.Львова.
Підставами позову є неправомірне застосування штрафу, передбаченого підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки, враховуючи положення Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1270 від 26.09.2001 року, правові підстави стверджувати про несвоєчасність сплати сум узгодженого податкового зобов‘язання відсутні. Окрім того, вважає позивач, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, з наступними змінами та доповненнями.
Представник позивача в судове засідання не з‘явився, клопотанням, зареєстрованим в канцелярії господарського суду за №30480 від 06.10.2006 року, просить розгляд справи відкласти. Однак, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду спору по суті у задоволенні такого клопотання слід відмовити, а справу вирішувати, у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів.
Відповідач в судове засідання з‘явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому вважає, що орган державної податкової служби діяв у межах та у повній відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Податковим повідомленням-рішенням за №0013731630/0 від 14.10.2005 року ДПІ у Галицькому районі м.Львова позивача, на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 3187 грн. 60 коп., зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 10% - 318 грн. 76 коп.
Даючи правову оцінку оспореному податковому повідомленню-рішенню, господарський суд взяв до уваги наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
18.08.2004 року позивачем було подано Податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2004 року до ДПІ у Галицькому районі м.Львова, в розділі ІІІ, рядку 20 якої визначено суму 3390 грн. 00 коп. податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.
Постановою Кабінету Міністрів України за №1270 від 26.09.2001 року затверджено Порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, чинного на момент спірних правовідносин, відповідно до якого проводиться відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку.
На виконання згаданої Постанови, згідно Протокольного рішення (схема) за №13-136 від 28.09.2004 року про проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків, погодженого з Державною податковою адміністрацією у Львівській області та Управлінням Державного казначейства у Львівській області, підприємство-кредитор (ДП „Глазген-Україна”), яке має заборгованість з платежів до державного бюджету у сумі 3188 гривень на підставі довідки від 21.09.2004 року за №38 ДПІ у Галицькому районі м.Львова, перераховує протягом одного операційного дня отримані кошти на рахунок, визначений територіальним органом Державного казначейства, і відображає їх в обліку як погашення дебіторської заборгованості з платежів до державного бюджету.
Як передбачено підп.4.1.1 п.4.1 ст.4 згаданого Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Податкова декларація, у відповідності до підп. „а” підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, у даній ситуації, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.5.1 ст.5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків, як передбачено абзацом 1 підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
За таких обставин, позивач до 30 серпня 2004 року (20 серпня 2004 року останній день граничного строку подання декларації) включно зобов‘язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов‘язання, визначену в податковій декларації.
Позивач вважає, що він своєчасно, тобто до виникнення у нього зобов‘язання по сплаті податку на додану вартість повідомив про проведення взаємозарахування зобов‘язань з податку на додану вартість.
Враховуючи правову позицію позивача суд, даючи оцінку таким міркуванням останнього, виходив із згаданого Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено алгоритм здійснення розрахунків, яким передбачено сукупність дій учасників проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, і лише за наявності виконання всіх передбачених цим пунктом дій можна вважати заборгованість погашеною.
А тому, враховуючи наведені обставини та погодження Протокольного рішення (схема) №13-136 з Управлінням Державного казначейства у Львівській області та Державною податковою адміністрацією лише 28.09.2004 року – поза межами строку сплати податкового зобов‘язання, суд вважає, що платник податків не сплатив узгоджену суму податкового зобов‘язання протягом визначених законодавством граничних строків сплати.
Згідно підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Щодо посилань позивача на порушення органом державної податкової служби при прийнятті оспореного податкового повідомлення-рішення Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то такі до уваги судом не беруться, оскільки, не пов‘язуються з порушенням прав платника податку.
А відтак, оскільки оспорене податкове повідомлення-рішення прийняте в межах чинного законодавства, а тому є законним та правомірним, в позові належить відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. В позові відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мартинюк В.Я.