У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.09.2011 Справа №4-с-71/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.
з участю секретаря Вербицького Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі скаргу ОСОБА_1 на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в частині скасування постанови про накладення арешту на майно,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в частині скасування постанови про накладення арешту на майно. В обґрунтування поданої скарги зазначив, що 24.08.2011 року при зверненні до нотаріуса з приводу вчинення правочину щодо належного йому на праві приватної власності майна, він отримав витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, де зазначається про те, що все нерухоме майно ОСОБА_1 перебуває під арештом. З даного приводу його представник звернувся до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції для з’ясування обставин та зняття арешту з майна, на що отримано відповідь, що оскільки провадження закінчено, термін зберігання в архіві закінчених виконавчих проваджень становить три роки, а тому матеріали виконавчого провадження знищено. Борг скаржником сплачено, однак відсутність матеріалів виконавчого провадження не дає можливості зняти накладений державним виконавцем арешт на майно ОСОБА_1 З урахуванням вищенаведеного просить скасувати постанову державного виконавця від 26.03.2004 року про арешт всього майна в справі № 2-293/2004.
Представник скаржника в судовому засіданні подану скаргу підтримала з мотивів викладених в ній, просить скасувати постанову державного виконавця про накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 з підстав того, що останнім сплачено борг за рішенням Тернопільського міського суду від 26.01.2004 року про що свідчить і те, що на даний час матеріали виконавчого провадження знищено.
Представник Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Кушнір С.С. в судовому засіданні пояснив, що не може заперечити чи визнати подану скаргу, оскільки йому достовірно не відомо чи закінчено виконавче провадження відносно ОСОБА_1, так як працівник, який займався виконанням не працює. Однак згідно порядку ведення діловодства, справи провадження у яких закінчено, в тому числі і за 2004 рік передані до архіву та знищені.
Розглянувши скаргу та її підстави, заслухавши пояснення представника скаржника, представника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, суд вважає, що скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Рішенням Тернопільського міського суду від 26.01.2004 року в справі № 2-293/04 позов спільного підприємства «Український мобільний зв’язок»в особі Тернопільської філії СП «Український мобільний зв’язок»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги –задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь спільного підприємства «Український мобільний зв’язок»суму боргу за надані послуги 569,15 грн., а також 51 грн. державного мита в дохід держави.
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 24.08.2011 року №32689462, який надано приватним нотаріусом ОСОБА_3, на все нерухоме майно ОСОБА_1 Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою накладено арешт на підставі постанови Державної виконавчої служби (ОСОБА_4) серія АА №661451 від 26.03.2004 року.
Відповідно до змісту листа начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції № 19/34007-02 від 25.08.2011 року, проведеною перевіркою бази даних ЄДРВП, станом на 15.35 год. 25.08.2011 року, облікового запису про виконавче провадження відкрите у Першому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо ОСОБА_1 не знайдено. Перевіркою книг вхідної кореспонденції за 2004 рік та журналів обліку виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям за 2004 рік не виявлено запису про виконавче провадження відкрите щодо ОСОБА_1, однак вказана інформація не може бути стовідсотково достовірною, оскільки виконавчі провадження за 2004 рік передані до архіву та знищені.
Згідно ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у відповідності до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Тернопільського міського суду від 26.01.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь спільного підприємства «Український мобільний зв’язок»суми боргу за надані послуги в розмірі 569,15 грн., а також 51 грн. державного мита в дохід держави, державним виконавцем ОСОБА_4 винесено постанову серії АА №661451 від 26.03.2011 року, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1
Також з’ясовано, що матеріали виконавчого провадження по стягненню вищевказаної суми боргу з ОСОБА_1 знищено по закінченню терміну зберігання.
У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним в порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв’язку із завершенням виконавчого провадження (ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»).
З врахуванням викладеного, суд вважає, що державним виконавцем помилково не було вжито заходів щодо припинення арешту майна ОСОБА_1, та приходить до висновку, що подана останнім скарга на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в частині скасування постанови про накладення арешту на майно є обґрунтованою та підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 50, 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.10, 11, 209, 210, 383-388 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Скаргу ОСОБА_1 на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в частині скасування постанови про накладення арешту на майно - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця серії АА №661451 від 26.03.2004 року про арешт майна належного ОСОБА_1.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська