2-а-162/11

№ 2а-6834/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Кривошей Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача Скоробогатої Т.М., Арнаутової О.Г., представника відповідача Кукси К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на наступні обставини.

Позивач є пенсіонером за віком, дитиною війни, ветераном праці, а також репресованою за політичним мотивом та реабілітованою особою.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни надається така пільга як безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області  (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання.

Згідно з ч.5 ст.6 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» якщо реабілітована особа згідно  з  статтею  1  цього  Закону стала інвалідом внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається право на  безоплатний  проїзд  усіма  видами  міського  пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській  місцевості  в  межах адміністративного району.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.7 Закону України «Про основні засади соціального захисту                 ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» безплатний проїзд  всіма  видами  міського  пасажирського транспорту (за  винятком  таксі), автомобільним транспортом загального  користування  (за  винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом  приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області (Республіки Крим) за місцем проживання.

Посилаючись на норми Законів України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про соціальний захист дітей війни», позивач зазначає, що відповідачі порушують законні права дітей війни, ветеранів праці та реабілітованих осіб та не виконують свої обов’язки щодо надання пільг на безкоштовний проїзд міським та приміським транспортом загального користування, у тому числі і таксі, дітям війни, ветеранам праці та реабілітованим особам.

У зв’язку з цим просить суд визнати неправомірною таку бездіяльність відповідача та зобов’язати його забезпечити пільговий безкоштовний проїзд усіх дітей війни, ветеранів праці та реабілітованих осіб усіма автобусами міських та приміських маршрутів, у тому числі і маршрутними таксі, а дітей війни –також в таксі в межах міста.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція   адміністративних   судів   поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори  фізичних  чи  юридичних  осіб  із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позовні вимоги позивача про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання відповідачів забезпечити пільговий безкоштовний проїзд усіх дітей війни, ветеранів праці та реабілітованих осіб усіма автобусами міських та приміських маршрутів, у тому числі і маршрутними таксі, а дітей війни –також в таксі в межах міста, не підлягають задоволенню,  так  як   позивач не уповноважений представляти  в суді  інтереси усіх дітей війни, ветеранів праці та реабілітованих осіб.

Відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна  особа  має  право  в  порядку,  встановленому  цим Кодексом,  звернутися до адміністративного суду,  якщо вважає,  що рішенням,  дією  чи  бездіяльністю  суб'єкта  владних  повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У  випадках,  установлених   законом,   до   суду   можуть звертатися  органи  та  особи,  яким  надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Позовні вимоги сформовані таким чином, що йдеться про захист прав усіх дітей війни, ветеранів праці та реабілітованих осіб, але позивачем не зазначено яким чином та яке саме його право порушено відповідачем. Судом не встановлено, що відповідачами вживались будь-які дії щодо обмеження права позивача на пільговий проїзд. Зважаючи на зазначене, об’єкт судового захисту, а саме порушене право або інтерес у межах спірних відносин у позивача відсутній.          

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 17, 158, 159, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Ворошиловський районний суд м. Донецька до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                        В.П. Цукуров