Єдиний унікальний номер 448/22/24

Провадження № 3/448/76/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління Патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за ч.2 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.

ОСОБА_1 , будучи згідно постанови судді Мостиського районного суду Львівської області від 09.08.2023р. притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - 20.12.2023 року о 01:03 год. по пл.Ринок, 17Б в м.Мостиська Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`явідповідно до встановленого порядку - ОСОБА_1 відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ІІ. Позиція учасників справи.

В судове засідання 16.12.2024 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Карпінська О.Б. не з`явилися. Судова повістка про виклик до суду на 16.12.2024р. була скерована адвокату Карпінській О.Б. шляхом направлення такої електронною поштою на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням того, що у всіх письмових клопотаннях та заявах по суті справи захисником ОСОБА_1 - адвокатом Карпінською О.Б. зазначалась саме така її електронна адреса « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та саме з цієї адреси на адресу суду надходили документи, надіслані від її імені та підписані нею ( Карпінською О.Б. ) особистим електронним підписом. В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа - документа в електронному вигляді «Судова повістка в справі про адміністративне правопорушення» одержувачу 11.12.2024р. на її електронну адресу. Крім того, про судове засідання по справі, що призначене на 16.12.2024р., сторона захисту, зокрема адвокат Карпінська О.Б. була повідомлена за номером мобільного телефону, який також вказано нею у поданих на адресу суду письмових клопотаннях.

З огляду на те, що законом передбачений певний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також з урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою, суд визнав можливим розглянути справу 16.12.2024р. за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Карпінської О.Б. на підставі наявних у справі доказів.

Суд враховує, що ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

При цьому, суд враховує, що сторона захисту: захисник ОСОБА_1 - адвокат Карпінська О.Б. приймала участь у попередніх судових засіданнях по справі та нею подано письмове клопотання про закриття адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. У поданому клопотанні сторона захисту просить врахувати наступні недоліки складених адміністративних матеріалів: недопустимість долученої до матеріалів справи довідки про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП від 25.12.2023р., оскільки протокол серії ААД №634833 від 20.12.2023р. не містить даних про долучення до протоколу цієї довідки, а сама довідка складена через 5 днів після складання протоколу; зазначена довідка була складена лише 11.04.2024р. (саме така дата зазначена в клопотанні), в той же час протокол серії ААД №634833 було складено 20.12.2023р., з чого випливає, що станом на момент складання протоколу патрульний поліцейський не мав та не міг мати жодного, належного, достовірного, достатнього та допустимого доказу про те, що ОСОБА_1 був позбавлений права на керування транспортним засобом станом на 20.12.2023р. та здійснив повторне протягом року вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а отже ним було здійснено передчасний висновок про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП; не може вважатися належним і допустимим доказом і рапорт від 20.12.2023р., оскільки такий фактично є документом внутрішнього користування, оскільки його зміст полягає в тому, що працівник поліції інформує начальника відділення поліції про правомірність дій працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і, у розумінні ст.251 КУпАП, не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення; відеозапис з нагрудних камер поліцейських, який долучений до матеріалів справи та досліджений судом першої інстанції є також недопустимим доказом, оскільки такий не являється безперервним, а є розділеним на окремі файли із значними перервами у фіксуванні події; відтак, відеозапис з нагрудних камер є недопустимим доказом, бо такий здійснено фрагментарно, а протокол не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис обставин правопорушення. Сторона захисту покликається на те, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Сторона захисту вважає, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, оскільки порушено процедуру оформлення результатів відмови від огляду, їх фіксування та оформлення, що вказує на недійсність та недопустимість єдиних доказів, зібраних в даному провадженні, а тому провадження підлягає закриттю.

ІIІ. Застосоване судом законодавство.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов`язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією ч.2 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-яких з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (із відповідними змінами), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2.5 даних Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені пунктами 2, 3, 6, 7 Розділу 1, Розділами П та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.

Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 1, 6, 10 розділу ІІ Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Законом не передбачено поважних чи неповажних причин відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ІV. Оцінка обставин справи.

З урахуванням доводів захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме у повторному протягом року вчиненні порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Так, факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №634833 від 20.12.2023р., з якого відомо, що до протоколу додаються відеозапис з нагрудних камер 471200, 471713, рапорт та направлення;

- рапортом інспектора взводу 1 роти 2 батальйону №1 УПП у Львівській області від 20.12.2023р. ОСОБА_3 , з якого відомо, що 19.12.2023р. вона заступила на патрулювання у складі екіпажу «Омега 214» спільно з молодшим лейтенантом ОСОБА_4 Близько 01.03 год. 20.12.2023р. на пл.Ринок, 17Б в м.Мостиська Яворівського району Львівської області було зупинено транспортний засіб марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , згідно п.7 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», а саме через запроваджене обмеження пересування у комендантський час. На місці зупинки транспортного засобу було встановлено анкетні дані водія - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно бази ІПНП з`ясовано, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобами строком на 1 рік Мостиським районним судом Львівської області. Ними було складено постанову серії ЕНА 1128246 за ч.4 ст.126 КУпАП. В процесі спілкування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився. Ними було складено протокол за ч.2 ст.130 КУпАП серії ААД №634833. Подія фіксувалася на нагрудний відео реєстратор 471200, 471713;

- направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 20.12.2023р. о 01.20 год. на огляд в заклад охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що у водія у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці;

- постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1128246 від 20.12.2023р., зокрема за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП;

- відеозаписом (відеофайлами), який міститься на СD-диску. Наявний в матеріалах справи та досліджений в судовому засіданні відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, який фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 , а саме слідування 20.12.2023р. о 00.50 год. поліцейськими за автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 , в ході якого поліцейські за допомогою власної бази даних встановили особу власника зазначеного транспортного засобу та те, що такий позбавлений права керування транспортним засобом (зазначені встановлені обставини поліцейська озвучувала в ході слідування за автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 ); подальшу зупинку поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 за допомогою проблискових маячків, встановлених на автомобілі поліцейських; перебування ОСОБА_1 за кермом на сидінні водія зупиненого автомобіля марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 ; спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , в ході якого поліцейські пояснювали йому причину зупинки, перевіряли справність задніх стопів (габаритів) автомобіля та наявність документів (посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль), а водій не заперечував факт попереднього позбавлення судом його права керування транспортним засобом; та в подальшому чітку і послідовну відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі охорони здоров`я. Так, з відео-файлів також вбачається, що в ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, які йому ( ОСОБА_1 ) озвучено. У зв`язку з виявленими ознаками, поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», так і у медичному закладі охорони здоров`я. Однак, на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд, останній відмовлявся від проходження такого огляду, неодноразово стверджуючи що «бажає проходити відповідний огляд в закладі охорони здоров`я, але не бажає сідати в автомобіль поліцейських та слідувати разом з ними», що і слугувало підставою для складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення за порушення останнім вимог п.2.5 Правил дорожнього руху. Жодних активних дій з метою проходження огляду на вимогу поліцейського, на переконання суду, ОСОБА_1 не вчиняв, а навпаки відмовився від проходження відповідного огляду, відмовився надавати будь-які пояснення, відмовився отримувати складені відносно нього постанову та протокол про адміністративне правопорушення та підписувати такі. При цьому, працівником поліції були роз`яснені ОСОБА_1 правові наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З дослідженого судом відеозапису також встановлено, що у ОСОБА_1 була порушена мова (сповільнена), порушена координація рухів, такий хитався, шпортався та «ледь не впав». Крім того, відеозаписом підтверджено, що на місці зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 надавав поліцейським різні пояснення, зокрема після зупинки транспортного засобу такий не заперечував факту керування ним транспортного засобу, а в подальшому змінював свої твердження на протилежні, заперечуючи такий факт та стверджуючи, що автомобілем керувала інша особа; поведінка ОСОБА_1 була явно направлена на уникнення проходження від огляду на стан сп`яніння і останній вів себе достатньо некоректно та агресивно по відношенню до працівників поліції; товариші водія ОСОБА_1 вживали заходів з метою «домовлення з поліцейськими», щоб у будь-який інший спосіб вирішити питання замість складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ст.130 КУпАП;

- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 25.12.2023р., з якої слідує, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав 29.09.2021р. посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 25.12.2023р., з якої відомо, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 09.08.2023р. Мостиським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за вчинення 02.04.2023 року правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;

- постановою судді Мостиського районного суду Львівської області від 09.08.2023р. по справі ЄУН 448/599/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка набрала законної сили 15.09.2023р. Вказане правопорушення ОСОБА_1 вчинив 02.04.2023року;

- реєстраційною карткою транспортного засобу, з якої відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є власником транспортного засобу марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , дата реєстрації 23.10.2021р.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою. Будь-яких пояснень по суті порушення чи своєї незгоди із викладеними у протоколі відомостями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №634833 не висловлював, хоча він не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні.

Зазначені вище докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи також не містять.Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об`єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Зазначене правопорушення є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Суд враховує також те, що наданий та досліджений судом відеозапис відображає подію адміністративного правопорушення та містить обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, зокрема із переглянутого судом відеозапису чітко вбачається наступне: рух по дорозі транспортного засобу марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 ; коли працівники поліції на службовому автомобілі під`їхали до автомобіля марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , то вказаний автомобіль був з увімкненим двигуном та фарами, а в автомобілі перебував в якості водія саме ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 перебував саме на передньому сидінні водія вказаного автомобіля; саме ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, однак, останній вчиняв дії, які розцінені як відмова від проходження такого.

Відеозапис є одним із сукупності доказів у справі, які суд у відповідності до 252 КУпАП оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що даний відеозапис містить лише фрагменти події, а не безперервний відеозапис, тому такий не може бути належним доказом у справі, то слід зазначити, що досліджений судом відеозапис є безперервний, однак такий записаний на CD-диск фрагментами, які по часу є послідовним продовженням один одного. Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації. Крім того, із даних відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Однак, останній вчиняв дії, які розцінені як відмова від проходження такого.

Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів захисника ОСОБА_1 - адвоката Карпінської О.Б. з приводу того, що на її думку відеозапис та ряд інших доказів по справі є недопустимими доказами у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, то вказані доводи суд оцінює, як частину способу захисту, спрямовану на уникнення відповідальності за вчинене ОСОБА_1 правопорушення. З приводу доводів сторони захисту, що на момент складання протоколу патрульний поліцейський не мав та не міг мати жодного належного, достовірного, достатнього та допустимого доказу про те, що ОСОБА_1 був позбавлений права на керування транспортним засобом станом на 20.12.2023р. та здійснив повторне протягом року вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а отже поліцейським було здійснено передчасний висновок про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, то суд вважає за необхідне зазначити, що з дослідженого судом відеозапису відомо, що вже в процесі слідування поліцейськими за автомобілем марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , ними за допомогою власної бази даних - інформаційного порталу Національної поліції України встановлено, що власник даного автомобіля ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом. Зазначену обставину в подальшому підтверджено відповідною довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 25.12.2023р. Факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджено в ході судового розгляду даної справи дослідженою судом постановою судді Мостиського районного суду Львівської області від 09.08.2023р. по справі ЄУН448/599/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка набрала законної сили 15.09.2023р. та зі змісту якої відомо, що вказане правопорушення останнім вчинено 02.04.2023року.

Таким чином, суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що 20.12.2023р. водій ОСОБА_1 вдався до дій та поведінки, які свідчили про відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП: у повторному протягом року вчиненні порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (зокрема, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння).

V. Накладення адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція частини 2 статті 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення на водіїв, зокрема, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З аналізу санкції цієї статті слідує, що оплатне вилучення транспортного засобу не є обов`язковим, а застосовується за внутрішнім переконанням суду.

Одночасно, суд зауважує, що згідно ст.28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Отже, додатковому адміністративному стягненню у виді оплатного вилучення транспортного засобу підлягає лише транспортний засіб, який належить особі, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, яке є тяжким порушенням Правил дорожнього руху, високу ступінь його суспільної небезпеки, з урахуванням особи правопорушника, який є пенсіонером, ступінь його вини, відсутність обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 .

Крім того, суд бере до уваги те, що в матеріалах справи наявна реєстраційна картка транспортного засобу, з якої відомо, що станом на грудень 2023 року зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення транспортний засіб марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, належав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість у суду відсутні достовірні відомості про особу власника даного транспортного засобу станом на день ухвалення судового рішення по даній справі. Крім того, суд позбавлений можливості перевірити ті обставини, чи даний автомобіль був придбаний під час перебування ОСОБА_1 у шлюбі, чи такий є спільною сумісною власністю подружжя, тощо.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення за ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

VІ. Судові витрати.

Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2).

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-36, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В. Кічак