1Справа № 335/12590/23 1-кп/335/470/2024

                                УХВАЛА

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року                                                        м. Запоріжжя

       Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді : ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

провівши в залі суду судове засідання у кримінальному провадженні №12023082060001533 від 04.10.2023 за обвинуваченнямОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023082060001533 від 04.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор зазначив, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вмовлянь, залякування, з метою уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, прокурор просить продовжити стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора. Вказав, що злочину він не вчиняв, допитані свідки надають суперечливі покази.

Захисник в судовому засіданні просить змінити запобіжний захід ОСОБА_5 на особисте зобов`язання, посилаючись на недоведеність існування ризиків визначених прокурором, а також на недоведеність вини обвинуваченого.

Вивчивши клопотання та доводи, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1, п.п.1,2,3,4 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р.).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення слідує, що у справах, де особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений у ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Вирішуючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 який у відповідності до ст. 12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особуобвинуваченого. ОСОБА_5 раніше не судимий в ст. 89 КК України, його вік, його сімейний стан, одружений, на утриманні дітей не має, військовослужбовець, його стан здоров`я, відсутність будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості перебування під вартою.

Виходячи з тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які наведено прокурором у судовому засіданні.

При цьому, перевіряючи доводи прокурора на предмет існування ризиків, суд встановив, що заявлені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно існують.

З урахуванням особи обвинуваченого, зокрема того, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, обґрунтованими є й доводи сторони обвинувачення про те, що у разі незастосування до ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу, останній може переховуватись від суду та впливати на свідків.

Разом з тим, доводи сторони обвинувачення щодо того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення суддею відхиляються, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, суд враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її обвинуваченим.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження та серйозності висунутого проти ОСОБА_5 обвинувачення, з урахуванням встановлених ризиків, на думку суду, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду. Наявний ризик є дійсним та триваючим, і він виключає на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який і у судовому засіданні не встановлено даних, які б свідчили про зменшення вказаних ризиків.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби обвинуваченого ухилитися від суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу про застосування якого просить сторона захисту. При цьому суд враховує і ті обставини, що даних про наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання станом на час розгляду клопотання прокурора в матеріалах справи не міститься, не наведено таких обставин і у судовому засіданні.

Твердження обвинуваченого про недоведеність пред`явленого обвинувачення на даному етапі кримінального провадження судом відхиляються, оскільки не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину, а тому цим доводам ОСОБА_5 оцінку буде надано за результатами судового розгляду по суті.

Інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, на думку суду, не змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність наразі у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням конкретного строку і за доцільне продовжити строки дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 днів до 14.02.2025 року, на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06.10.2023 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194-199, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06.10.2023 року, на 60 (шістдесят) днів, без визначення застави, до 14 лютого 2025 року включно.

Ухвала діє з дня її постановлення та в межах строку тримання під вартою обвинуваченого  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою закінчення дії ухвали є 14 лютого 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у п`ятиденний строк з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя                                                 ОСОБА_1