Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4824/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Виноградові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради (Служба у справах дітей), Орган опіки та піклування Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградарського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради (Служба у справах дітей), Орган опіки та піклування Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 28 квітня 2018 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у Хустському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 58. Від шлюбу них народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинено. Позивач з відповідачкою проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Саме тому позивач дійшов до висновку про те, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і такий необхідно розірвати. Строк на примирення просить не надавати, оскільки спільні відносини з відповідачкою повністю припинені, а їх відновлення є неможливим.

Разом із позовною вимогою про розірвання шлюбу позивач просить суд визначити місце проживання дитини разом з ним та вказує, що син знаходиться на його самостійному утриманні та вихованні. Наміру перешкоджати відповідачці в здійсненні її прав та обов`язків щодо дитини він не має. Мати дитини самоусунулась від виховання та утримання сина не цікавиться його станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток в необхідному обсязі, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини.

Позивач здійснює постійний догляд за сином та самостійно здійснює його виховання, є єдиним піклувальником дитини та за для захисту своїх прав як батька та прав дитини просить в судовому порядку встановити факт, що має для нього юридичне значення - що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про підтримання уточнених позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином, своєчасно повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання з невідомих суду причин не з"явилася, однак подала до суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у її відсутність, уточнені вимоги позивача визнає повністю.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Виноградівської міської ради (Служба у справах дітей) в підготовче засідання не з`явився , однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та надав суду висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини сторін.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області в підготовче засідання також не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої враховуючи права та законні інтереси дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , орган опіки та піклування Хустської міської ради при прийнятті рішення по справі покладається на розсуд суду та просить розглядати справу без участі представника органу опіки та піклування.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення уточнених позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28 квітня 2018 року у Хустському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 58, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.04.2018.

Від шлюбу у сторін народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне подружнє життя у сторін не склалося. Різні характери та погляди на сімейне життя призвели до розпаду сім`ї. Між ними відсутнє взаєморозуміння.

Сторони проживають окремо.

Шлюб сторін носить формальний характер.

Позивач остаточно визначився і зберегти шлюб не бажає. Наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідачка на розірвання шлюбу згідна.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

У відповідності із ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім`ї носить стійкий характер, сім`я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам їх малолітньої дитини, що мають істотне значення, а відтак, позовні вимоги по розірвання шлюбу слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до положень ч. 4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено з матеріалів справи дитина сторін - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком, позивачем по справі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де дитині створено всі необхідні умови для зростання, виховання та розвитку.

Згідно висновку органу опіки та піклування Виноградівської міської ради про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 02.1-15/5755 від 16.12.2024, питання про визначення місця проживання дитини сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком було винесено на розгляд засідання Комісії з питань захисту прав дитини 17.07.2024 року. За результатами розгляду питання Комісією прийнято рішення, письмовий висновок органу опіки та піклування згідно пункту 5 статті 19 Сімейного кодексу України при участі в засіданні надати суду, де зазначити визначення місця проживання дитини сторін з батьком залишити на розгляд суду. У зв`язку з вищенаведеним, орган опіки та піклування Виноградівської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_1 , залишити на розгляд суду.

Принципом 6 «Декларації прав дитини» від 20 листопада 1959 року визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Судом встановлено, що позивач має постійне місце проживання, утримує дитину матеріально, спиртні напої не вживає, аморальний спосіб життя не веде.

Позивач самостійно займається вихованням та утриманням сина, забезпечує дитину матеріально та піклується про неї, має житло, в якому створені належні умови для проживання та розвитку дитини. Позивач, як батько належним чином виконує свої батьківські обов`язки, забезпечує сина усім необхідним, проявляє батьківську турботу, піклується про його фізичний та духовний розвиток, цікавиться станом здоров`ям та успіхами, виявляє інтерес до його внутрішнього світу. Тобто з боку позивача відсутні виключні обставини, які б унеможливлювали проживання сина разом з ним, чи негативно впливали на його виховання та розвиток.

Відповідачка, мати дитини, проживає окремо від сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 , самоусунулась від виховання та утримання сина ОСОБА_4 , життям його не цікавиться.

Аналізуючи вищенаведені обставини та враховуючи вимоги норм сімейного законодавства, належні умови проживання за місцем проживання батька, що сприяють розвитку і належному вихованню дитини, суд вважає доцільним визначити місце проживання дитини сторін - сина ОСОБА_4 з батьком, що повністю відповідає інтересам дитини.

Щодо вимоги про встановлення факту самостійного виховання та утримання позивачем малолітньої дитини, суд зазначає наступне.

Верховним Судом України звернуто увагу на те, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню в судовому порядку, наводиться в ст. 315 ЦПК України не є вичерпним.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Даний факт, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав та можливість безперешкодної реалізації особистих прав позивача.

Встановлення місця проживання дочки сторін разом із батьком, та встановлення факту перебування сина ОСОБА_4 на особистому утриманні позивача, необхідно з метою захисту прав та інтересів позивача та дитини та прав як батька, у тому числі, переміщення разом з дитиною без нотаріальної згоди матері тощо.

Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом, немає.

Таким чином з матеріалів справи встановлено, що син сторін ОСОБА_4 перебуває на самостійному вихованні та повному майновому утриманні свого батька, позивача по справі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вимога позивача підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 259, 263-265, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, ст. ст.110, 112, 160, 161 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги задоволити.

Шлюб, укладений 28 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Хустському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 58 - розірвати.

Визначити місце проживання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на самостійному утриманні та вихованні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко