Справа № 296/421/24

2/296/213/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"26" листопада 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участі секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представників позивача Шуляк О.В. та ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

                                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , відповідно до змісту якого просить  позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_3 аліменти  на утримання  малолітньої  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 усіх видів доходу, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь особи чи установи, яка у подальшому буде здійснювати догляд за нею.

Позов обґрунтовувався тим, що ОСОБА_3 є матір`ю дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків з виховання та утримання дитини, часто помічена в стані схожому на вплив наркотичних/алкогольних речовин, не здійснює належний догляд за  малолітньою дочкою, не забезпечує необхідними речами та продуктами харчування, не створює належних умов проживання, поводиться агресивно. Також посилаючись на норми статей 180, 182, 183 Сімейного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.

Ухвалою від 25.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

22.05.2024 року постановлено ухвалу про витребування доказів.

06.09.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також вказали, що дитина на даний час проживає з бабусею за іншою адресою, оскільки відповідач не доглядає за донькою, зловживає наркотичними засобами, порушує громадський порядок. Зазначили, що представники органу опіки та піклування неодноразово приходили до житла відповідача, однак остання відмовлялася відкривати двері та допускати до кімнати в гуртожитку. В подальшому було виявлено відсутність вхідних дверей, безлад в кімнаті та неадекватну поведінку відповідача. Сусіди скаржилися на порушення відповідачем спокою в гуртожитку, постійну присутність в кімнаті незнайомих осіб чоловічої статі, виникнення постійних конфліктів. Загалом ситуація з поведінкою відповідача, в т. ч. по відношенню до доньки погіршилася, незважаючи на обізнанність про вирішення питання щодо позбавлення бітьківських прав. 

Відповідач була присутня в судовому засіданні 28.06.2024 року та пояснила, що близько півроку їй ніхто не повідомляв про розгляд справи про позбавлення батьківських прав. Наразі вона ознайомлена з позовною заявою та виявила бажання отримати правову допомогу. Також пояснила, що з матір`ю у неї складні відносини, але вона має доньку і хоче з нею проживати. Також відповідач була присутня в судовому засіданні 04.07.2024 року після чого на розгляд справи в судові засідання 16.07.2024, 06.09.2024, 24.10.2024 та 26.11.2024 не з`являлася.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження від 25.01.2024, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , які повернуті до суду із зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 39,51,52,66,67,97,98,101,102).

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 у справі №2-6236/11 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке оприлюднено 12.03.2024, 22.05.2024, 16.07.2024, 23.07.2024, 06.09.2024, 06.11.2024 (а.с. 49,50,63,64,81,82,95,96,107,108).

Проте у призначені судові засідання 16.07.2024, 06.09.2024, 24.10.2024 та 26.11.2024 відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши учасників справи, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 03.11.2023 (повторно) відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис за №1525 (а.с.9). У свідоцтві про народження дитини в графі батько зазначено « ОСОБА_5 ».

Згідно із копіює витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України щодо відомостей про батька зазначено " ОСОБА_5 ", відомості про якого записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.10).

У листі директора ліцею №33 м. Житомира №122 від 22.03.2023 року, який адресований зокрема Службі  (управління) у справах дітей Житомирської міської ради  вказано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 1-В класі ліцею №33 міста Житомира. На даний час проживає разом з матір`ю, ОСОБА_3 , та бабусею ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Учениця періодично не відвідує ліцей, часто дівчинку приводять на 2,3 урок. 3 9.02 по 10.03.2023 дитина ліцей не відвідувала. Неодноразово класний керівник та соціальний педагог проводили профілактичні бесіди та спілкувалися з матір`ю щодо відвідування дитиною ліцею, і попереджали маму про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків, але це не дало жодних результатів. Була запрошена до спілкування бабуся дівчинки, ОСОБА_6 . Вона повідомила, що матір часто не веде дитину на навчання, а залишає вдома (без поважних причин). ЇЇ дочка ніде не працює, але при цьому іноді відлучається з квартири залишаючи дитину саму на добу і більше. На доньку бабуся впливу не має. Соціальним педагогом ОСОБА_7 та заступником директора з виховної роботи ОСОБА_8 22.03.2023 був здійснений візит до сім`ї ОСОБА_9 . Дівчинка відчинила двері, матері в кімнаті не було. Кімната гуртожитку була завалена великими купами брудних речей. ОСОБА_10 на підлозі сміття і стоси забруднених речей. Умови для проживання дитини жахливі. Зі слів сусідів матір часто надовго залишає дитину дома одну, іноді вона залишає дівчинку саму на добу, дві і більше. Часто сусіди підгодовували дитину, бо вона була голодна. 3і слів сусідів матір дитини іноді з`являється в стані схожому на сп`яніння. Такі умови є небезпечними для життя і здоров`я дитини. Адміністрація ліцею №33 просить вжити заходи і притягнути матір до відповідальності за невиконання батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дитини (а.с.11-12).

Відповідно  до акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 27.03.2023 року умови проживання останньої незадовільні, на момент обстеження в кімнаті брудно, речі розкидані, антисанітарія. Для дитини не створено належних умов для проживання та виховання. Вказане також вбачаться з долучених до акту фотографій. Встановлено, що перебування малолітньої ОСОБА_2 з матір`ю становить загрозу життю та здоров`ю дитини (неналежні умови проживання дитини, неадекватна поведінка матері (зривається на крик, виявляє агресію, вибігає з кімнати, не йде на співпрацю з працівниками соціальної служби). За вказаних обставин було прийнято рішення про вилучення малолітньої ОСОБА_2 до   КП «Дитяча лікарня імені В.Й.Башека» Житомирської міської ради  (а.с.13, 14-16).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 03.04.2023 року умови проживання останньої задовільні, на момент обстеження в кімнаті прибрано, речі складені. Для дитини створено задовільні умови для проживання та виховання дитини (а.с.17).

Згідно із копією витягу з протоколу №14 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради від 04.04.2023, а саме з питання про можливість повернення малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з КП «Дитяча лікарня імені В.Й.Башека» Житомирської міської ради; працівникам служби (управління) у справах дітей надати дозвіл ОСОБА_3 забрати з КП «Дитяча лікарня імені В.Й.Башека» Житомирської міської ради малолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18-19)

Відповідно до наказу служби (управління) у справах дітей Житомирської міської  ради  №46/1-П від 04.04.2023 "Про взяття ОСОБА_2 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах" взято ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, служби (управління) у справах дітей міської ради, як дитину, яка проживає в сім`ї, у якій батьки або особа, які їх заміняють, ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с.20).

У листі директора ліцею №33 м. Житомира №202 від 13.04.2023 року, який адресований Службі  (управління) у справах дітей Житомирської міської ради  вказано, що ОСОБА_3 є матір`ю учениці 1-В класу ліцею №33, ОСОБА_2 . ОСОБА_11 приводить дитину майже завжди з запізненням, на 2-й, 3-й уроки, не пояснюючи причин запізнення. 3 9.02.2023 по 10.03.2023 дитина ліцей не відвідувала, по причині хвороби, як заявляла матір учениці, але довідку не надала, вказавши що загубила її. Неодноразова вимога класного керівника і соціального педагога надати довідку була проігнорована. Зі слів бабусі дитини, ОСОБА_6 , дитина не хворіла цілий місяць, а близько 10 днів. В подальшому ОСОБА_11 залишала дитину вдома. На дзвінки і повідомлення класного керівника матір реагує не завжди. Загалом без поважних причин дитиною було пропущено 188 навчальних годин від початку н.р. Під час відвідування родини ОСОБА_9 22.03.2023 року соціальним педагогом і заступником директора з виховної роботи було виявлено в кімнаті гуртожитку, де проживає родина, купи бруду, сміття, ганчірок, брудного одягу на підлозі. Зі слів сусідів, ОСОБА_3 , часто залишає дитину на самоті (на добу, дві). Дитина завжди знаходиться вдома, не буває на свіжому повітрі, на прогулянці. Зі слів сусідів часто дитина була голодною і вони її підгодовували. За словами сусідів матір дитини іноді з`являється в стані схожому на наркотичний, або алкогольне сп`яніння. Бабуся повністю підтверджує слова сусідів. Вона заявляє, що її дочка ніде не працює, часто вона влаштовує скандали в присутності дитини, погрожує вивезти дитину в невідомому напрямку,  психологічно залякує дитину (а.с.21).

Відповідно до характеристики на ученицю  1-В класу Ліцею №33 міста Житомир ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Навчається в ліцеї №33 міста Житомира з 01 вересня 2023 року. Дитина прийшла до школи із середнім рівнем шкільної зрілості і на даний момент не покращила свій рівень через систематичні пропуски у школі.  Програмовий матеріал засвоєно частково. Працює в середньому темпі, самостійно, але часто потребує допомоги вчителя, коли завдання включає матеріал з попущених уроків. Словник у межах повсякденного вжитку, мовлення розвинене. Дитина активна, рухлива, зріст та вага відповідають нормі. Загальна моторика відповідає віку: ходить, бігає, стрибає, грає, самостійно себе обслуговує. З дорослими та однолітками спілкується охоче. Втім, через сором`язливість та систематичну відсутність у школі Анелія почувається розгублено у соціальній взаємодії з сформованим учнівським колективом, часто соромиться приєднатися до групових ігор однокласників, потребує підтримки і заохочення педагога. Рівень мотивації до навчання високий. Анелія старанно виконує навчальні завдання, звертається до вчителя з уточнюючими запитаннями. Варто зазначити, що дитина часто не готова до уроків, відсутнє навчальне приладдя (зошити, підручники, ручки та олівці), що не тільки заважає навчанню, але і негативно впливає на  психологічний стан учениці. При численних спробах обговорити з матір`ю необхідність регулярного відвідування школи, важливість повноцінної підготовки дитини до навчання та комунікації з педагогічним колективом, не вдалося досягти взаєморозуміння. На ці звернення мама реагує байдуже, не надає пояснень щодо систематичної відсутності Анелії в школі та значних запізнень на уроки (дівчинка часто пропускає перший та другий урок без поважної причини, на уточнюючі запитання вчителя відповідає: мама проспала, мама шукала одяг, коли дівчинка прийшла після другого уроку в школу, і т.п.). Довготривала систематична відсутність Анелії в школі негативно впливає на навчальні досягнення дівчинки, її моральний стан та рівень соціалізації, що в результаті наносить невиправдану шкоду розвитку дитини (а.с.25-26).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 18.04.2023 року умови проживання останньої задовільні,  речі в пакетах в одному місці, комод не відремонтовано через матеріальні труднощі, повітря в кімнаті важке. В дитини є речі першої необхідності, але немає окремого місця для сну та відпочинку, на момент відвідування уроки дитина приготувалася робити на розкладеному дивані, дитина забезпечена продуктами харчування, засобами гігієни (а.с.22).

Відповідно до акту спроби обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 27.04.2023 року на момент обстеження двері помешкання ніхто не відкрив. Було залишено виклик до ССД з зазначенням номерів телефонів в т.ч. мобільного зв`язку. Під час обстеження додатково було встановлено, що дитина ОСОБА_2 знаходиться на роботі з бабусею ОСОБА_6 . ОСОБА_3 на дзвінки та повідомлення не відповідала (а.с.23).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 04.05.2023 року  в кімнаті безпорядок, їжа приготовлена, готувала бабуся, комод не відремонтований, ліжечко дитяче не винесено , на гуртки в школі дитина не ходить. Для виховання та розвитку дитини умови незадовільні, в кімнаті знову безлад, окремого місця для навчання, сну та відпочинку не виконано, не створено на підлозі недопалки (а.с.24).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 24.05.2023 року в кімнаті безпорядок, умови проживання незадовільні, запах брудний, одяг розкиданий, окурки в кімнаті розкидані по підлозі. Дитяче ліжечко розібране, з кімнати прибрали. Дитина не має окремого місця для сну та відпочинку, робочого стола немає, одяг і взуття в наявності, але все в одній купі (а.с.27).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 01.06.2023 року  в кімнаті брудно, розкидані речі. Для виховання та розвитку дитини окремого місця  для сну та відпочинку дитина немає, одяг і взуття в наявності, але все розкидане (а.с.28).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 18.07.2023 року  умови проживання незадовільні, в хаті безпорядок, речі розкидані, окурки сигарет в квартирі.  Для дитини одяг та взуття в наявності за віком і сезоном, але всі речі в безпорядку (а.с.29).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 06.09.2023 року  умови проживання неналежні, в кімнаті не прибрано, речі розкидані, зі слів бабусі ОСОБА_3 не підтримує порядок в помешканні. Для дитини  речі першої необхідності в наявності, одяг і взуття за віком і сезоном, окремого місця для сну і відпочинку немає, місця для занять нема (а.с.30).

Відповідно до протоколу №2 засідання міждисциплінарної команди при виконавчому комітеті Житомирської міської ради від 24.10.2023, а саме з питання про перегляд індивідуального плану соціального захисту дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;  внести зміни до індивідуального плану соціального захисту ОСОБА_2 . Продовжити профілактичну роботу з матір`ю щодо неналежного виконання батьківських обов`язків (а.с.31-32).

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 09.11.2023 року у справі №296/8841/23 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 170 грн. (а.с.72).

У вказаній постанові зазначається, що 29.08.2023 року близько 20 год 30 хв ОСОБА_3 за адресою місця проживання у АДРЕСА_1   вчинила домашнє психологічне насильство відносно матері, ОСОБА_6 , а саме виражалася словами брутальної лайки та погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоди психологічному здоров`ю, без присутності малолітніх дітей.

15.11.2023 року службою (управлінням) у справах дітей Житомирської міської  ради на адресу ОСОБА_3 було направлено виклик з проханням з`явитися до служби (управління) у справах дітей Житомирської міської  ради  на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради. У вказаному виклику також зазначено, що на засіданні буде розглядатися питання щодо підготовки висновку про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з систематичним ухиленням від виконання батьківських обов`язків (а.с.33).

Відповідно до витягу з протоколу №47 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради  від 21.11.2023, а саме з питання про ситуацію, що склалася в сім`ї ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , та на своєму утриманні має малолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; підготувати позов до  суду про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43-44).

Відповідно до рапорту інспектора ювенальної превенції Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Ірини Гонгало від 08.01.2024 року вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка має на вихованні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки було встановлено, що за місцем проживання гр. ОСОБА_3 характеризується з негативної сторони, так як відносно останньої неодноразово надходили скарги до Житомирського РУП ГУНП Житомирській області, зокрема: 05.07.2023 о 20:19 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.07.2023 о 20:19 за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_12 вчиняє психологічне насильство відносно матері гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факти викладені в повідомленні гр. ОСОБА_6 підтвердилися та відносно гр. ОСОБА_12 05.07.2023 року було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.  29.08.2023 о 20:29 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.08.2023 о 20:29 за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 вчиняє психологічне та фізичне насильство відносно матері гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факти викладені в повідомленні гр. ОСОБА_6 підтвердилися та відносно гр. ОСОБА_13 29.08.2023 року було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Разом з тим, 27.03.2023 року та 16.10.2023 року відносно гр. ОСОБА_13 складалися протоколи про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 КУпАП (а.с.46).

Відповідно до характеристики на ученицю  2-В класу Ліцею №33 міста Житомир ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Анелія зарекомендувала себе як старанна учениця. Навчається із задоволенням, володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. Уроки не пропускає без поважних причин. Дитина забезпечена необхідним шкільним приладдям. Дівчинка одягнена чисто, одяг відповідає розміру. Анелія не порушує дисципліну, має друзів серед однокласників. Матір, ОСОБА_3 , не цікавиться досягненнями і успішністю дитини та не відвідує батьківські збори. Агресивно реагує на поради і рекомендації класовода щодо дитини, не відповідає на повідомлення та телефонні дзвінки. Бабуся дівчинки, ОСОБА_6 , завжди цікавиться навчальними досягненнями дитини, підтримує телефонний зв`язок з класоводом, особисто супроводжує ученицю до закладу освіти, дослухається до порад класовода, що стосуються навчання дитини. Бабуся завжди попереджає про відсутність дитини у зв`язку з хворобою (а.с.57).

Згідно висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради ради № 604 від 17.04.2024, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.73).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 03.07.2024 року  умови проживання неналежні, в помешканні брудно, по кімнаті розкидане взуття, речі накладені купами, комод не відремонтований, страви приготовлені бабусею, що підтверджує ОСОБА_3 . Для дитини в помешканні брудно, тому важко сказати, чи є у дитини необхідні речі (а.с.89).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 03.07.2024 року  умови проживання частково належні, килим брудний, посеред кімнати лежить брудний матрац, зі зламаного комоду вивалюються речі. Для дитини одяг і взуття, речі першої необхідності в наявності (а.с.90).

Відповідно до акту спроби обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 01.08.2024 року на момент обстеження двері помешкання ніхто не відкрив. Було залишено виклик до ССД з зазначенням номерів телефонів в т.ч. мобільного зв`язку. Під час обстеження додатково було встановлено, що на телефонні дзвінки не відповідає мати, залишено виклик, бабуся ОСОБА_6 повідомила, що переїхала на квартиру разом з онукою ОСОБА_14 , оскільки мати не з`являється вдома і дитину (онуку) не може бабуся залишити саму, мати по телефону погрожувала викликати поліцію і забрати дитину, однак два дні не телефонувала (30,31 липня). Дитина ОСОБА_14 по телефону повідомила членів комісії, що хоче жити з бабусею (а.с.91).

В судовому засіданні 26.11.2024 в якості свідка було допитано ОСОБА_6 (мати відповідачки), яка будучи попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази засвідчила, що її донька ОСОБА_3 не виконує свої батьківські обов`язки стосовно своєї малолітньої доньки ОСОБА_14 . ОСОБА_3 вживає наркотичні засоби, по декілька тижнів не ночує дома, в кімнаті безлад, за дитиною не доглядає, їсти не готує, дитина часто хворіє. Свідок вказала, що з 2-го класу вона забрала онуку до себе на орендовану квартиру, на якій разом проживають  близько чотирьох місяців.  ОСОБА_3 телефонувала Анелії, однак остання не хоче повертатися до матері, боїться її. Також свідок зазначила, що ОСОБА_3 погрожувала їй, вчиняла домашнє насильство.

В судовому засіданні 26.11.2024 в якості свідка було допитано ОСОБА_15 (сусідка відповідачки), яка будучи попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази засвідчила, що часто зустрічала відповідачку ОСОБА_3 в неадекватному стані, вона вживає наркотичні засоби, до себе в кімнату приводить незрозумілих людей. Також свідок чула як відповідачка сварилася, била та обзивала дитину, а дитина кричала. Крім того, свідку відомо, що відповідачка їсти дитині не готує, речей дитині не прасує, дитину до школи не пускає, в кімнаті не прибрано. Вихованням та утриманням дитини займається бабуся.

В судовому засіданні 26.11.2024 в якості свідка було допитано ОСОБА_7 (соціальний педагог ліцею №33 м. Житомир), яка будучи попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази засвідчила, що відповідачка ОСОБА_3 дитиною не цікавиться, на телефонні дзвінки не відповідає. Дитина часто не відвідувала школу, будь-яких медичних документів в підтвердження відсутності у школі надано не було. 22.03.2023 року було відвідано  сім`ю ОСОБА_9 , двері відкрила дитина ОСОБА_14 , вона була залякана, в кімнаті був суцільний безлад, все було завалено речами, місця для навчання не було, дитина вдома була одна і голодна, нічого не їла. Сусіди повідомили, що дитина часто залишається дома сама, на цілу добу. Наразі виховання дитини займається бабуся, дитина проживає у бабусі, постійно відвідує школу, успіхи в навчанні покращлися, дитина стала більш відкритою.

В судовому засіданні 26.11.2024 в якості свідка було допитано ОСОБА_16 (фахівець соціальної роботи Житомирського міського центру соціальної служби), яка будучи попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази засвідчила, що з відповідачкою ОСОБА_3 була розмова під час якої остання поводилася агресивно та повідомила, що вона вживає наркотичні засоби, хоча в подальшому при розмові заперечила дане. Лікуватися відмовилася. Також відповідачці неодноразово пропонувалася гуманітарна допомога, однак остання за отриманням не приходила. Допомогу отримувала бабуся. Під час обстеження умов проживання ОСОБА_3 в кімнаті постійно була антисанітарія, лазили таргани, шухлядки не відремонтовані, для дитини не створені належні умови для навчання, бабуся спала на розкладному кріслі, влітку дитину бабуся відводила до літнього табору, хоча мати дитини забороняла відвідувати літній табір. Находження дитини в такому житлі є небезпечним і сама відповідачка також є небезпечною для дитини.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Відповідно до положень статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладаються однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі "Мамчур проти України" (заява N 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

За приписами, що містяться у нормах ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідач у судовому засіданні не скористалась своїми процесуальними правами сторін в процесі і не надала жодних належних доказів на спростування доводів позивача.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до переконання, що позивачем доведений факт доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , а саме суду надані належні, допустимі та достовірні докази того, що відповідач впродовж тривалого періоду часу не прагне виховувати та утримувати доньку, не створює відповідні умови для її проживання, не спілкується з донькою в достатньому обсязі, долею, життям та здоров`ям не цікавиться, не виявляє батьківської уваги та турботи, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що догляд та виховання малолітньої Анелії здійснює її бабуся. В період відсутності бабусі дитини часто залишалася без нагляду матері. Матір дитини не забезпечує належний догляд та турботу про доньоку, а поведінка відповідача (залишення доньки без нагляду, незабезпечення належних умов для проживання в кімнаті, присутність в помешканні стороніх чоловіків) створює небезпеку для дитини. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в своїй сукупності, суд розцінює як те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, що відповідно до ст. 164 СК України, є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до її малолітньої доньки  - ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно із висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №604 від 17.04.2024, встановлено, що ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків з виховання та утримання дитини, з дитиною фактично не проживає, часто перебуває в стані, схожому на дію наркотичних речовин, не працює, поводиться агресивно в присутності дитини. З метою усунення причин та умов неблагополуччя в сім`ї, суб`єктами соціальної роботи з матір`ю дитини систематично проводилась профілактична робота щодо належного виконання батьківських обов`язків, надавалася гуманітарна допомога, можливість пройти безкоштовний курс реабілітації в у кризовому центрі від наркотичної залежності тощо, однак позитивного результату робота не дала.  Обов`язки з виховання та утримання малолітньої ОСОБА_2 взяла на себе її бабуся ОСОБА_6 , яка має намір встановити опіку над онукою. 

За таких обставин суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки такий висновок зроблений на підставі вивчення всіх обставин справи, взаємин матері із дитиною.

Проаналізувавши обставини справи ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків у своїй сукупності, беручи до уваги, що таке ухилення має тривалий характер, враховуючи також те, що дитина виявила бажання проживати разом із своєю бабусею, суд дійшов переконання про наявність передбачених законом підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відносно її малолітньої дитини.

Суд вказує, що сам лише факт усного заперечення відповідачем проти позову про позбавлення її батьківських прав не свідчить про її інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку, на що вказує також відсутність інтересу у відповідача до судового розгляду.

У суду немає підстав уважати, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 якимось чином вплине на інтереси дитини, яка не отримує від матері необхідної уваги та догляду.

Суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею.

Крім того, при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно із ст. 169 СК України, відповідач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідача відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , та його задоволення у цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення аліментів на утримання дитини, то такі вимоги позивача суд також уважає обґрунтованими та підставними та такими, що підлягають задоволенню у визначеному та гарантованому державою розмірі.

Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною 1 ст. 191 СК України  аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Отже враховуючи вказані положення матеріального права, суд уважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь особи чи установи, яка у подальшому буде здійснювати догляд за нею, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме вимогам статей 182, 183, 191 СК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору на підставі закону, виходячи із кількості і характеру заявлених позовних вимог, з відповідача в дохід держави слід стягнути 2422,40  гривень судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259,263-265, 274,279,354 ЦПК України, суд

                                                                  УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дитини – доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,  на користь особи чи установи, яка у подальшому буде здійснювати догляд за нею, починаючи з дня подання заяви, тобто з 11.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач:  виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування, адреса: 10014, м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова. 4/2, ЄДРПОУ 04053625.

Дитина, в інтересах якої пред`явлено позов:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

       Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 10.12.2024 року.