Справа № 344/11057/24

Провадження № 2/344/2942/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення без руху

17 грудня  2024 року                                                              м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді    Атаманюка Б.М.,

секретаря                    Солонинко С.А.,

за участі

представника відповідача         Мотляха О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання угоди про розірвання трудового договору недійсною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів та моральної шкоди,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Позивач ОСОБА_1 11.06.2024 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання угоди про розірвання трудового договору недійсною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів та моральної шкоди.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19.06.2024 відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.09.2024 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Не повідомили суд про причину неявки. 

Представник відповідача Мотлях О.О. у судовому засіданні просив суд визнати неявку позивача та представника позивача неповажними.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що під час відкриття провадження у справі не вирішувалося питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору, з огляду на що, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Предметом спору по даній справі є визнання недійсною угоду про розірвання трудового договору укладену між Акціонерним Товариством «Укртрансгаз» та ОСОБА_1 від 12 січня 2023 року; скасування наказу №49-к від 20.01.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 за угодую сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора з загальних та соціальних питань АТ «Укртрансгаз»; стягнення з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі - 6 501 025,60 грн.; скасування наказу АТ «Укртрансгаз» від 11.01.2023 №15 «Про затвердження Програми припинення трудових відносин з працівниками Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині, що стосується виплати залишку річної премії працівнику ОСОБА_1 за 2021 рік не пізніше 90 календарних днів після закінчення воєнного стану в Україні, встановленої Додатком 1 до програми припинення трудових відносин з працівниками АТ «Укртрансгаз» угодою про розірвання трудового договору; стягнення з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 невиплачену при звільненні заробітну плату у вигляді невиплаченого залишку річної премії за 2021 рік у розмірі - 464 984,00 грн.; компенсації втрат частини додаткової заробітної плати (премія входить до формування додаткової заробітної плати) відповідно до індексації зростання цін на споживчі товари і тарифи в розмірі - 26 581,84 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за шість місяців в розмірі - 2 343 394,00 грн.; та моральну шкоду у розмірі - 500 000,00 грн.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 не сплатив судовий збір посилаючись на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно із пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У даному випадку позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення невиплаченої частини заробітної плати, компенсації втрат частини додаткової заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно достатті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

В постанові Великої Палати ВС від 8лютого 2022 року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.).

З урахуванням того, що позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за шість місяців в розмірі - 2 343 394,00 грн., судовий збір з даної  вимоги становить 15140 грн. (максимальний), яку слід сплатити позивачу.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

В Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі N 761/11472/15 Верховний суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлена моральна шкода до стягнення  у розмірі - 500 000,00 грн., а тому йому слід сплатити за дану вимогу судовий збір в розмірі 5000 грн., що становить 1% від ціни позову за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України суд, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.12,13 ст. ст. 187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання угоди про розірвання трудового договору недійсною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів та моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.13 ст. ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                  Богдан АТАМАНЮК