ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3619/24 Справа № 192/2332/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді                 ОСОБА_2 ,

суддів                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора                         ОСОБА_6 ,

засудженого

в режимі відеоконференції ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_8 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року щодо засудженого

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Майкоп РФ, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України, засудженого вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

якою його звільнено від покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року в частині засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року задоволено подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України, відносно ОСОБА_7 та звільнено ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року в частині засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Задовольняючи подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України суд першої інстанції зазначив, що вартість викраденого ОСОБА_7 майна на час вчинення діяння (12 грудня 2021 року) не перевищувала 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян, тому суд першої інстанції вважав за необхідне до вказаного засудженим діяння застосовувати ст. ст. 5, 74 КК України та звільнити від призначеного покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року в частині засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Разом з тим суд першої інстанції вказав, що суд не вирішує питання про звільнення ОСОБА_7 від покарання за вказаним вироком в частині призначеного покарання за правилами ст. 71 КК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» стосовно засудженого ОСОБА_7 , якою негайно звільнити засудженого ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, а також від покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Обгрунтовуючи свої вимоги зазначає, що ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_7 призначено покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року і остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Таким чином, прокурор вважає, що усі вищевказані вироки на теперішній час фактично виконуються ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)». Вказав, що відповідно до вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року ОСОБА_7 скоїв крадіжку 12 грудня 2021 року на суму 1452,52 грн., що становить у 2021 році менше ніж 2 НМДГ, тобто вказане діяння декриміналізовано та підпадає під дію положень ст. 5. ч. 2 ст. 74 КК України, а також згідно вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року ОСОБА_7 скоїв крадіжку 19 вересня 2021 року на суму 12000 грн., що становить у 2021 році менше ніж 2 НМДГ, тобто дане діяння також декриміналізовано та підпадає під дію положень ст. 5. ч. 2 ст. 74 КК України. Таким чином, прокурор вважає, що суд першої інстанції мав би звільнити засудженого від призначених покарань за двома вироками.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити ухвалу суду скасувати, та задовольнити подання ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» стосовно засудженого ОСОБА_7 .

Засуджений ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив його звільнити від призначених покарань.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, постановлене компетентним судом згідно норм матеріального права із дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», відповідно до якого кримінальна відповідальність за статтею 185 може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМДГ.

А тому, для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтею 185 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 НМДГ, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у справі №278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Частиною 1 цієї статті визначено, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджений за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року за вчинення 19 вересня 2021 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

При цьому розмір завданої шкоди за наведеним вироком складає 1 200 грн.

Крім того, ОСОБА_7 також засуджений за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року за вчинення 12 грудня 2021 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Розмір завданої шкоди за наведеним вироком складає 1452 грн. 45 коп.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року та за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Враховуючи наведені вище вимоги Закону України № 3886-IX, а також вимоги ст.ст. 5, 74 КК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність негайного звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року в частині засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з тим, що вартість викраденого майна на час вчинення діяння (19 вересня 2021 року) не перевищувала 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян.

Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неможливості вирішення питання про звільнення ОСОБА_7 від покарання за вказаним вироком в частині призначеного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України.

Апеляційним судом встановлено, що вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року виконується вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року на підставі ст. 71 КК України в ДУ “Солонянська виправна колонія № 21”, а тому, вирішення питання в порядку ч. 2 ст. 74 КК України, враховуючи наведені вище вимоги закону, мають вирішуватися судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, яким в даному випадку є Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

За приписами п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, в тому числі у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повинен був з урахуванням вимог Закону України № 3886-IX та положень ст.ст. 5, 74 КК України також негайно звільнити ОСОБА_7 і від призначеного покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України у зв`язку з тим, що вартість викраденого майна в сумі 1452 грн. 45 коп. на час вчинення діяння (12 грудня 2021 року) не перевищувала 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року, якою ОСОБА_7 звільнено від покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року, в частині засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, скасувати.

Постановити нову, якою задовольнити подання ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» стосовно засудженого ОСОБА_7 .

Негайно звільнити засудженого ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, а також від покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

_________________ _________________ _________________

        ОСОБА_2                         ОСОБА_3                         ОСОБА_4