Справа № 671/2160/24

Провадження № 6/671/51/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 р.                                    м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді                        Никифорова Є. О.,

секретар судового засідання                Козак Г. А.,

за участю представників:

боржника                                Солонинки С. П.

стягувача                                 ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника боржника ОСОБА_2 – адвоката Солонинки Світлани Петрівни про визнання судового наказу таким, що не підлягає примусовому виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 через свого представника – адвоката Солонинку С. П. звернувся до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування заяви вказано, що Волочиським районним судом Хмельницької області був прийнятий судовий наказ від 21.11.2024 за яким стягуються з ОСОБА_2 (Боржника) на користь ОСОБА_3 (Стягувач) аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.11.2024 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Зазначений судовий наказ, який є виконавчим документом, на переконання боржника, не підлягає виконанню, враховуючи, що на момент звернення Стягувача до суду був відсутній спір між сторонами з приводу сплати аліментів та їх розміру, оскільки боржник добровільно здійснював щомісячні платежі на користь стягувача на утримання кожної дитини, що підтверджується банківським платіжними інструкціями про перерахування коштів за період з 12.08.2023 по 12.11.2024, при цьому, стягувач питання про зміну (підвищення) розміру аліментів до боржника не ставила.

За таких обставин у стягувача не було правових підстав для звернення до суду за отриманням виконавчого документу, оскільки боржник свої батьківські обов`язки з утримання дітей виконував, робив це добровільно та послідовно, заборгованості зі сплати аліментів не мав, дотримувався строків щомісячного переказу платежів.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, судовий наказ Волочиського районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2024 року, прийнятий у справі №671/2160/24, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.11.2024 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Ухвалою від 06.12.2024 заяву ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

Зупинено до розгляду заяви виконання за судовим наказом Волочиського районного суду Хмельницької області від 21.11.2024 по справі № 671/2160/24 у виконавчому провадженні № 76676216.

В судовому засіданні представник боржника підтримала вимоги заяви та зазначила, що обов`язок боржника відсутній у зв`язку з його добровільним виконанням боржником та відсутністю спору про розмір аліментів.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення та пояснила, що ОСОБА_3 дійсно отримувала від ОСОБА_2 кошти на утримання дітей, зазначені в заяві боржника, разом з тим, договір про сплату аліментів не укладався, ОСОБА_2 ці кошти сплачував з власної ініціативи, без узгодження сум із ОСОБА_3 . Остання вважає, що розмір виплат є недостатнім, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем зобов`язаний сплачувати аліменти з усіх видів заробітку та доходу, що й було підставою для звернення із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Заслухавши пояснення, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи за заявою про видачу судового наказу, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Волочиським районним судом Хмельницької області розглянуто заяву ОСОБА_3 від 18.11.2024 та видано судовий наказ від 21.11.2024 за яким стягнуто з ОСОБА_2 (Боржника) на користь ОСОБА_3 (Стягувач) аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.11.2024 до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Зазначений судовий наказ набрав законної сили в день його видачі.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 здійснював щомісячні платежі на користь ОСОБА_3 з призначенням платежу «Аліменти», «На потреби дітей», що підтверджується банківським платіжними інструкціями про перерахування коштів за період з 12.08.2023 по 12.11.2024.

Отримання коштів від ОСОБА_2 стягувачем не оспорюється, разом з тим, договір про визначення розміру та порядок сплати аліментів між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не укладався.

Згідно ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Під іншими причинами, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Звертаючись до суду з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, боржник посилається на відсутність обов`язку зі сплати аліментів у зв`язку з його добровільним виконанням шляхом здійснення щомісячних платежів та на відсутність спору про розмір аліментів, але суд відхиляє вказані доводи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 183 СК України передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Отже, обов`язок боржника з утримання дітей не припинився і продовжує існувати до досягнення ними повноліття, відповідно, судовим наказом з боржника стягнуто аліменти починаючи з 18.11.2024 до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тому здійснення щомісячних платежів на утримання дітей до видачі судового наказу не може вказувати на припинення зобов`язання.

Щодо наявності або відсутності спору про розмір аліментів, та з огляду на положення ст. 432 ЦПК України вказана обставина не має правового значення для вирішення питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого документа (судового наказу) таким, що не підлягає виконанню, оскільки зазначені боржником обставини не доводять відсутності його обов`язку, встановленого судовим рішенням у формі судового наказу від 21.11.2024, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 353-355, 431, 432 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_2 – адвоката Солонинки Світлани Петрівни про визнання таким, що не підлягає примусовому виконанню, судового наказу у справі № 671/2160/24, виданого 21.11.2024 Волочиським районним судом Хмельницької області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено в день складення її повного тексту має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії повного тексту ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2024.

Суддя Є. О. Никифоров