Справа № 201/14875/24

Провадження № 3/201/5230/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська – Шелестов К.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 3 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з управління патрульної поліції в Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що дана справа підлягає поверненню до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області для оформлення належним чином, у зв`язку з неможливістю її розгляду по суті.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено ст. 254 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, який повинен бути складений у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, згідно п. 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лише протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 174135 від 15 листопада 2024 року, складений стосовно ОСОБА_1 , рапорт від 15 листопада 2024 року, а також копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 10 жовтня 2024 року.

Жодних інших даних, які б всебічно, повно та об`єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення судді не надано, як то пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, тощо.

При цьому, варто також зазначити, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 травня 2020 року справа №524/5741/16а (адміністративне провадження №К/9901/33786/18).

Посадовою особою поліції дії  ОСОБА_1  кваліфікуються за ч. 3 ст. 126 КУпАП, тобто як керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Однак, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено відсутність належних фактичних даних, які б свідчили про обізнаність особи, щодо існування такої постанови в обмеженні права керування транспортними засобами та умислу на скоєння інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

З огляду на те, що оформлення справи про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , виконано неналежним чином, а зазначена вище неповнота не може бути усунена в суді, вважаю за необхідне повернути дану справу до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, для оформлення належним чином.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП, направити до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Шелестов