Провадження № 3/537/661/2024

Справа № 537/1257/24

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2024 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Фадєєва Світлана Олександрівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з БПП у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

установив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 434993 08.03.2024 о 21 год. 23 хв. у м. Кременчуці по вул. Чумацький Шлях, 11 ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що 08.03.2024 на прохання свого товариша ОСОБА_2 він дав останньому автомобіль, щоб той з`їздив забрати інструменти. На зворотному шляху ОСОБА_2 забрав його, ОСОБА_1 , та вони разом поїхали ставити машину на стоянку. Вказав, що у зазначений у протоколі час та місці він не керував автомобілем, а перебував у автомобілі в якості пасажира, керував транспортним засобом ОСОБА_2 . Після зупинки автомобіля поліцейськими його та ОСОБА_2 попросили вийти з автомобіля, ОСОБА_2 вийшов із водійського місця та відпросився справити природну потребу, після чого пропав. Після цього він деякий час спілкувався з поліцейськими, які не вмикали нагрудних відеокамер та грубо з ним розмовляли. Оскільки він, ОСОБА_1 , є власником автомобіля, працівники поліції наказали йому надати всі необхідні документи, що посвідчують його особу та право власності на автомобіль, він послухався та сів до автомобіля, щоб дістати документи з бардачка. Тільки після цього поліцейські включили відеофіксацію. Після перевірки документів поліцейські з невідомих йому підстав почали примушувати його пройти огляд на стан сп`яніння, однак він відмовився через те, що за кермом автомобіля не перебував та не мав такого обов`язку. Через деякий час на місце зупинки підійшов ОСОБА_2 . Хоча він, ОСОБА_1 , і вказував на неправомірність дій поліцейських, які не повертали йому документи, працівники поліції склали відносно нього протокол. Після зупинки автомобіля та до завершення складення протоколу він жодного разу не вказав, що керував транспортом.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Пінчук М.А. просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказав на те, що ОСОБА_1 на момент зупинки поліцейськими не перебував за кермом автомобіля, за кермом автомобіля перебував його товариш ОСОБА_2 , проте чомусь цей факт поліцейські не зафіксували на бодікамери. Поза документуванням дій поліцейських засобами відеофіксації залишилося близько двох хвилин, про що свідчить розрив у часі на відеореєстраторі, розміщеному у поліцейському автомобілі, та на нагрудних камерах працівників поліції. Судом було задоволено його клопотання та витребувано у органі поліції повний запис з бодікамер поліцейських, які займалися оформленням протоколу відносно ОСОБА_1 , проте суду повторно надано ті ж записи, які були долучені до протоколу. Зазначив, що згідно з ч.5 Розділу 2 наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. В порушення вказаної норми включення портативного відеореєстратора відбулося не з моменту початку виконання службових обов`язків. Крім того, вважає, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 була здійснена безпідставно, а посилання у рапорті ніби-то на показання якогось невстановленого свідка є, на його думку, надуманим та не обґрунтованим жодними доказами.

Допитаний у судовому засіданні за клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Пінчука М.А. як свідок ОСОБА_2 суду показав, що 08.03.2024 він попросив у свого товариша ОСОБА_1 автомобіль у тимчасове користування. Коли вже повертав автомобіль, ОСОБА_1 запропонував доїхати йому до стоянки і вони разом поїхали ставити машину. На момент зупинки транспортного засобу поліцейськими за кермом перебував він, ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 сидів поруч на пасажирському сидінні. Після того, як поліцейські зупинили машину, він не бачив, щоб вони вмикали бодікамери, про фіксацію не повідомляли. Він, ОСОБА_2 , вийшов з машини та побіг через необхідність справити природну потребу до найближчого укриття, оскільки місцем зупинки була відкрита ділянка місцевості. Через деякий час він повернувся. Під час оформлення протоколу він не вказував поліцейським, що транспортом керував саме він, проте заперечував проти оформлення протоколу відносно ОСОБА_1 .

Вислухавши ОСОБА_1 , його захисника адвоката Пінчука М.А., свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Право подавати докази є також у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При встановленні наявності чи відсутності в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд повинен в тому числі встановити факт керування транспортним засобом саме цією особою. З наданого запису з відеореєстратора поліцейського автомобіля вбачається рух транспортного засобу «Opel Kadett», д.н.з.  НОМЕР_1 , який зупиняється, до автомобіля підходять працівники поліції, водія не видно, жодна особа з транспортного засобу не виходить. Запис починається 08.03.2024 о 21:22:51 та закінчується о 21:23:29. Запис нагрудної камери поліцейських починається о 21:25:20, тобто через майже дві хвилини після того, як поліцейські підійшли до зупиненого транспорту. Судом витребовувалися за клопотанням захисника у органі поліції повні записи фіксації події, без розриву у часі, проте суду надано записи, аналогічні долученим до матеріалів. При оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не підтверджував, але і не заперечував, що за кермом був він. На відеозаписі зафіксовано, що о 21:32:28 до місця зупинки підходить ОСОБА_2 , який розмовляє по телефону. У судовому засіданні, допитаний, як свідок, ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_1 у вказаний у протоколі час та місці автомобілем не керував, водієм транспортного засобу був він, ОСОБА_2 .

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що особою, що яка складала адміністративний протокол, не було надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту керування транспортом саме ОСОБА_1 , та, як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 .

Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи відсутність належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1  суд приходить до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, а відтак, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити.

Керуючись ст.ст. 130 ч.1 , п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду напротязі 10 днів з моменту її винесення.

Суддя:                                        С.О.Фадєєва

Повний тест постанови складено 18.12.2024