Справа № 357/18016/24

Провадження № 2/357/6419/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.12.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

За приписами п.2 та п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява також повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В порушення зазначеної вимоги, позивачем у позовні заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, як у нього, так і у відповідача. Окрім того, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивачем не повно викладено обставини справи із посиланням на відповідні докази щодо спричинення моральної шкоди саме йому та не проведено розрахунку, згідно якого позивач визначив розмір моральної шкоди.

Згідно роз`яснень  постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню у вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору чи документу, який підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору.

За правилами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у своїй позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як член громадської організації, яка звертається до суду за захистом прав та інтересів члена громадської організації. Однак, зазначена норма не містить таких положень.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, тому дана норма не звільняє його від сплати судового збору при поданні позову до суду.

Відповідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві позивачем зазначено ціну позову – 400 000,00 гривень. А тому, при зверненні до суду він повинен сплатити судовий збір у розмірі 1% від вказаної суми, тобто – 4 000,00 (чотири тисячі) гривень та на підтвердження чого надати суду оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 7 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже, вказані недоліки в сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

У встановлений в ухвалі суду строк, позивач повинен усунути недоліки позову шляхом сплати судового збору та уточненням позовної заяви в частині викладення обставин справи із посиланням на відповідні докази щодо спричинення моральної шкоди саме йому з наведенням обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди.

Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Білоцерківського міськрайонного

суду Київської області                                         Олена СОМОК