Справа № 683/3558/24

2/683/1473/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року                                 м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі:

       головуючого - судді                        Лугового О.М.,

з участю секретаря                        Градомської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/3558/24 (2/683/1473/2024) за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

встановив:

12 листопада 2024 року КП «Тепловик» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 12 606 грн. 60 коп. та 3028 грн. судового збору, посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , і станом на 01 липня 2024 року заборгував підприємству 12 660 грн. 60 коп. за надані послуги з теплової енергії, з яких 12 539 грн. 12 коп. – опалення, 67 грн. 48 коп. – абонентська плата.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2024 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав. Проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2024 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу р№ 373 від 25.02.2011 року посвідченого нотаріусом Сарело Т.П.

Згідно довідки №03-27/2099/2024 виданої Відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 14.11.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований по АДРЕСА_2 ..

Квартира АДРЕСА_1 , знаходиться в багатоквартирному житловому будинку з централізованою системою опалення. КП «Тепловик» надає послуги з теплопостачання до вищезазначеної квартири.

Відповідач ОСОБА_1 є уповноваженою та відповідальною особою по оплаті житлово-комунальних послуг по централізованому теплопостачанню квартири АДРЕСА_1 , які надає КП «Тепловик», і на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за послуги з теплопостачання, наданого КП «Тепловик», станом на 01 листопада 2024 року за квартирою АДРЕСА_1 , рахується заборгованість в розмірі 12 606 грн. 60 коп. за надані послуги з теплової енергії, з яких 12 539 грн. 12 коп. – опалення, 67 грн. 48 коп. – абонентська плата.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: довідкою №03-27/2099/2024 виданої Відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 14.11.2024 року, роздруківкою особового рахунку № НОМЕР_1 абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з розрахунком розміру заборгованості з оплати за послуги з теплопостачання, витягом про державну реєстрацію прав №2917654 від 02.03.2011 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання».

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №303/7554/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі №922/4239/16, 25 вересня 2019 року у справі №522/401/15-ц та 10 грудня 2018 року у справі №638/11034/15-ц,від 26 квітня 2018 року у справі №904/6293/17 «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними».

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

В силу ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Статтею 67 ЖК України, установлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Тобто, за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», особи, місце проживання яких зареєстроване у квартирі у встановленому законом порядку, а також власники (співвласники) квартир, зобов`язані їх утримувати, у тому числі, нести витрати по оплаті фактично наданих житлово-комунальних послуг нарівні з іншими дієздатними, які проживають та/або зареєстровані у житлі, або співвласниками.

Відповідач будучи власником вищезазначеної квартири не оплачував у повному обсязі поточні платежі за отриманні від позивача послуги з теплопостачання, внаслідок чого станом на 01 листопада 2024 року виникла заборгованість в розмірі 12 606 грн. 60 коп.

Пункту 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», передбачено, що співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.п.36, 37, 38 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Згідно наданого представником позивача розрахунку, з яким погоджується суд, щодо якого ніяких заперечень та спростувань не було надано суду відповідачем, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 01 листопада 2024 року становить 12 606 грн. 60 коп. за надані послуги з теплопостачання.

Відповідачем добровільно вказана сума заборгованості не сплачена.

Доказів щодо недотримання житлово - комунальних послуг з теплопостачання за період із листопада 2021 року по 01 листопада 2024 року, де розташована квартира АДРЕСА_1 , відповідач не надав.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, а також те, що відповідачОСОБА_1 є власником вищезазначеної квартири, та за даною адресою надаються послуги з теплопостачання на підставі відкритого абонентського особового рахунку - НОМЕР_1 , однак відповідач не здійснює їх оплату, суд приходить до переконання, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості отриманих послуг, істотно порушені права позивача, оскільки він значною мірою позбавлений можливості отримати кошти, на які розраховував, надаючи відповідачу вказані послуги.

З цих підстав позов комунального підприємства «Тепловик» підлягає до задоволення шляхом стягнення в його користь із відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання, яка утворилась станом на 01 листопада 2024 року в сумі 12 606 грн. 60 коп. за надані послуги з теплопостачання.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги у стягненні всієї суми боргу, в порядку ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. Підтверджуючих документів про звільнення відповідача від сплати судового збору суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради 12 606 грн. 60 коп. заборгованості за послуги теплопостачання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради судовий збір у розмірі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради, місце знаходження: 31101 вул.Ессенська, 2 бокс, 4, м.Старокостянтинів, Хмельницького р-н., Хмельницької області, ТВБВ №10022/094 філія Хмельницького облуправління ВАТ Ощадбанк, МФО 315784, м.Хмельницький, р/ НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14151464.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя