2-а-755/11

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року суддя Ворошиловського  районного  суду м. Донецька Цукуров В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом  до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, посилаючись на наступні обставини.

          Позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради.

          Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

12 січня 2011 року він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради із заявою про перерахунок та доплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених на момент виплати.

Листом № 01/1-22-0037 від 13.01.2011 року Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради відмовило у здійсненні вищевказаного перерахунку, посилаючись на те, що допомога виплачена в повному обсязі. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи встановлена у розмірі 120 гривень.

Просив суд визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради  у перерахунку та доплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнути зазначену суму на його користь.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно посвідчення Громадянина який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) Серії НОМЕР_1, виданого 16.09.2003 року, ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Довідкою серії МСЕ №143853 виданою 09.02.2004 року підтверджено, що позивачу безстроково встановлена 2 група інвалідності.

12 січня 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та доплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених на момент виплати.   

Листом № 01/1-22-0037 від 13.01.2011 року Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради відмовило у здійсненні вищевказаного перерахунку, посилаючись на те, що допомога виплачена в повному обсязі. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи встановлена у розмірі 120 гривень.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 8 Конституції України закони і нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, норми Конституції є нормами прямої дії.

Стаття 22 Конституції України міститься у розділі II, в якому закріплено основні права і свободи людини і громадянина. Право на пенсійне забезпечення особи є складовою права на соціальний захист, передбаченого Конституцією України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії  встановлена у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.

При визначенні розміру щорічної компенсації на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»виключно законами України встановлюється мінімальний розмір заробітної плати.

На момент виплати, а саме у січні 2010 року, розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України «Про державний бюджет України», становив 869 гривень.

У відповідності до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України  у разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акта Конституції або Закону України суд повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідачем не було надано суду достатніх доказів, які б підтверджували та обґрунтовували його позицію та заперечення проти позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 869 гривень на момент виплати грошової допомоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Конституції України, положеннями  Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 9, 17, 71, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення –задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та доплаті сплачених у 2010 році сум щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених на момент виплати, неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 недоотриману суму грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 4345 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Ворошиловський районний суд  м. Донецька  протягом  десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова надрукована у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                         В.П. Цукуров