2-а-2416/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Коноплянко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ у м. Волноваха Донецької області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу ДАІ у м. Волноваха Донецької області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне.

Постановою серії АН №235100 від 29.03.2009 року, винесеною інспектором Волноваського взводу ДПС Кравченком І.В., на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 29.03.2009 року о 14 годині 01 хвилин, на трасі Донецьк-Маріуполь, 188 км, керуючи автомобілем Фольцваген, державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 124 км/год при дозволеній 90 км/год, чим перевищив швидкість на 34 км/год, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість транспортного засобу вимірювалась приладом "Візир".

Разом з тим, позивач наполягає на тому, що встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля неможливо.

Крім того, позивач зазначає, що справа була розглянута з винесенням постанови одночасно з фіксацією правопорушення - 29.03.2009 року, чим було порушено його право на юридичну допомогу.

Позивач просить скасувати постанову та провадження по адміністративній справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Постановою серії АН №235100 від 29.03.2009 року, винесеною інспектором Волноваського взводу ДПС Кравченком І.В., на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 29.03.2009 року о 14 годині 01 хвилин, на трасі Донецьк-Маріуполь, 188 км, керуючи автомобілем Фольцваген, державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 124 км/год при дозволеній 90 км/год, чим перевищив швидкість на 34 км/год, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість транспортного засобу вимірювалась приладом "Візир".

Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху України та порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Як встановлено у судовому засіданні, знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що незважаючи на те, що ст. 277 КУпАП передбачений п'ятнадцятиденний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, справа була розглянута з винесенням постанови 29.03.2009 року - в день фіксації правопорушення.

Постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобом фіксації "Візир", про що зазначено у постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення.

При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Наданих цим законом прав, зокрема права на юридичну допомогу, позивач був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001 року №185 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 року за № 272/5463 до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушника, потерпілих, свідків правопорушення, протокол виявлення, знищення тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штамп, печатки, тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам закону.

Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 14-1 ч. 1 КУпАП  до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, якщо порушення зафіксовано працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, які мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, або засобами фото - і кінозйомки, відеозапису.

Прилад "Візир", яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото - кіно - або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.

Крім того, вказаний у протоколі прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю який рухається поруч, а не того, який зазначено в постанові. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль.

Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана в постанові належить саме до автомобіля позивача.

Крім того, статтею 283 КУпАП встановлено вимоги щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій повинні бути викладені всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів в їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення. Вищезазначені вимоги закону відповідачем при винесені постанови у повному обсязі не дотримані.

При ухваленні постанови суд також враховує приписи ч. 2 ст. 71 КАСУ, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, від відповідача жодних заперечень до суду не надійшло.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ч. 1 ст. 17, ст. 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу ДАІ у м. Волноваха Донецької області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії АН №235100 від 29.03.2009 року, винесену інспектором Волноваського взводу ДПС Кравченком І.В., по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України рішення у справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                                       В.П. Цукуров