Справа №945/2049/24

Провадження №2/487/3249/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17.12.2024        Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді  Кузьменко В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивували тим, що  11.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 507190826 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV9JА67, відповідно до якого відповідач отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти у розмірі 29900 грн. на умовах повернення, строковості та платності. Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши можливість відповідачеві користуватися кредитними коштами, однак позичальник не повернув отримані кошти та не сплатив кошти за користування кредитом. В подальшому, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (з урахуванням додаткових угод до нього) відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача, 05.08.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 (з урахуванням додаткових угод до нього), відповідно до умов якого до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача, 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 17/07/2024, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача. З огляду на вказане, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 30.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України, відповідачі не скористались своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

04.10.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 507190826 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV9JА67.

Згідно з вказаним договором кредитодавець надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 29900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплати проценти за його користування відповідно до умов зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитні кошти в сумі 29 900 грн. перераховано ОСОБА_1 11.01.2022 в безготівковій формі на платіжну картку відповідача 5457-08хх-хххх-2291, зазначенe ним в заявці на отримання грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 3fb0e713-cb23-4ead-86b3-47a4f3fdc56e від 11.01.2022 року.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткових угод № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №507190826 від 04.10.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 825523389 від 05.08.2020року.

17.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 17/07/24, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до боржників.

Так, відповідно до витягу з реєстру боржників договір факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 60538,86 грн.

В матеріалах справи наявні також Паспорт споживчого кредиту, Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заявка на отримання грошових коштів від 11.01.2022, довідка щодо дій позичальника, Порядок дій споживача, довідка №07/2024 АТ КБ "ПриватБанк" про успішні платежі, здійснені на карти клієнтів, виписка з особового рахунку, розрахунок заборгованості.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З матеріалів справи вбачається, що позикодавець надавши відповідачу кредитні кошти зобов`язання за договором виконав, а позичальник порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув отримані кошти з відсотками за користування.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на день відступлення позивачу прав грошової вимоги за кредитним договором у відповідача наявна прострочена заборгованість в загальному розмірі 60538,86 грн., з яких 29 900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30638,86 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей (доказів) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення договірних зобов`язань відповідачем.

Щодо відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 18.07.2024 між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір про надання правничої допомоги № 1807/24-01.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.07.2024 та акта прийому-передачі послуг від 26.07.2024 до договору про надання правничої допомоги № 26/07/24-01 від 26.07.2024, АБ «Тараненко та партнери» надано ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» правничу допомогу в розмірі 6 000 грн., в тому числі: складання позовної заяви - 5 000 грн. (2 год.); вивчення матеріалів - 500 грн. (1 год.); надання усної консультації - 500 грн. (1 год.).

В матеріалах справи також міститься протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 1807/24-01 від 18.07.2024 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненко А.І.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати в сумі 6 000 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським бюро обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, тому, на переконання суду, понесені витрати відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також принципу справедливості, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 6 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 265, 268, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС"заборгованість за договором №507190826 від 11.01.2022 року у розмірі 60538,86 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя В.В.Кузьменко