Справа № 4-58/11              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  09.09.2011                                                                         м. Іршава         

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., з участю прокурора Варги І.В., скаржниці ОСОБА_1, представника скаржниці –адвоката ОСОБА_2, слідчого СВ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області Бабинця І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Іршава скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області від 20 червня 2011 року про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ознаками ст. 191 ч.3 КК України та постанови прокурора Іршавського району Закарпатської області від 20 червня 2011 року про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ознаками ст. 366 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою про скасування постанови слідчого Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області від 20 червня 2011 року про порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками ст. 191 ч.3 КК України та скасування постанови прокурора Іршавського району Закарпатської області від 20 червня 2011 року про  порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками ст. 366 ч. 2 КК України та винесення постанови про відмову в порушенні проти неї кримінальних справ за ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.2 КК України.  

В своїй скарзі ОСОБА_1 вказує, що постановою слідчого Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області від 20 червня 2011 року проти неї порушено кримінальну справу за ознаками ст. 191 ч.3 КК України та постановою прокурора Іршавського району Закарпатської області від 20 червня 2011 року проти неї порушено кримінальну справу за ознаками ст. 366 ч. 2 КК України. Вказані постанови вважає незаконними з тих підстав, що підставою для порушення вказаних кримінальних справ є завищення штатних одиниць апарату територіального центру на 2,5 штатні одиниці шляхом взяття на облік громадян без законних підстав, в результаті чого зайво отримано та використано бюджетних асигнувань з районного бюджету на загальну суму 131 991, 31 грн.. У 2006 та наступних роках на обліку у Терцентрі було понад 500 осіб, які потребували соціальної допомоги вдома. З цієї підстави відповідно до взірцевих штатних нормативів чисельності працівників Терцентру в апараті повинно було працювати 9 штатних одиниць. У жодній із постанов не зазначено прізвища, ініціалів, дати народження та місця проживання громадян, яких взято на облік, кількість таких громадян, з якого часу взяті на облік та на підставі яких документів. Щорічно у Терцентр сільські ради надавали списки одиноких громадян, які потребують соціальної допомоги вдома. До цих осіб додому приходили соціальні працівники, заввідділенням соціальної допомоги вдома, заступник директора Терцентру та представники сільської ради, в обов»язки яких входило встановити чи особа дійсно потребує соціальної допомоги вдома. В разі підтвердження цього факту у такої особи соціальний працівник відбирав заяву на обслуговування вдома, складав договір на обслуговування та ходив з цими особами до лікарів по місцю проживання для складання карти медичного огляду і це входило в обов»язки соціальних працівників. Цих осіб оглядав лікар, який складав карту медичного огляду, де зазначав рухому активність заявника та складав висновок про те, чи підлягає соціальному обслуговуванню на дому така особа. Заяв про прийняття на обслуговування вдома відділенням соціальної допомоги вона ні від кого не відбирала, договори ні за кого не писала і не підписувала, карту медичного огляду не складала і не підписувала, такі подавались у Терцентр  соціальними працівниками. Вона не мала права перевіряти медичний висновок і в її обов»язки не входило перевіряти чи заяви написані та підписані особисто заявником. Вважає, що вона не є суб»єктом злочину, передбаченого ст. 366 КК України, бо вона не підробила жодного підпису. А об»єктом складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України є привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Вона не привласнила, не розтратила і не заволоділа державними коштами і не розтратила ввірене їй майно і вважає, що в її діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 191 КК України. В її обов»язки не входило встановлення чи збільшення штатного розпису, штатний розпис встановлювався розпорядженням голови Іршавської РДА. В доповненні до скарги адвокат ОСОБА_2 зазначає, що в постановах про порушення кримінальної справи не вказано конкретного приводу та підстав для порушення  кримінальної справи, не вказані ознаки злочину. У жодній із постанов не вказано чи приводи і підстави до порушення кримінальної відносно ОСОБА_1 випливають із її службових обов»язків, допущені порушення випливають із посадової інструкції. Штатні нормативи чисельності працівників Терцентру залежали від числа осіб, які обслуговуються підрозділами. У постанові не вказано скільки осіб взято на облік незаконно. Не з»ясовано чи є ОСОБА_1 суб»єктом вказаного злочину, чи входило в її обов»язки виявлення одиноких громадян, які потребують соціальної допомоги вдома та чи покладався на неї контроль за роботою відділення соціальної допомоги вдома. Виявлення одиноких громадян, їх облік та подання звітності по кількості цих осіб не входило у службові обов»язки ОСОБА_1, в зв»язку з чим вона не може нести відповідальності за правильність виявлення та взяття на облік одиноких громадян. Не вказано також у які офіційні документи вона внесла завідомо неправдиві відомості та які документи підробила. Просять вказані постанови скасувати та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.2 КК України.

Скаржник ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали в повному обсязі та, посилаючись на обставини викладені в скарзі, просять скасувати постанову слідчого Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області від 20 червня 2011 року про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ознаками ст. 191 ч.3 КК України та  постанову прокурора Іршавського району Закарпатської області від 20 червня 2011 року про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ознаками ст. 366 ч. 2 КК України.

          Слідчий СВ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області Бабинця І.І. в судовому засіданні проти скарги заперечив та пояснив, що кримінальну справу проти ОСОБА_1 порушено на підставі зібраних матеріалів, а саме: акту перевірки КРУ, пояснень свідків та інших доказів, що є в матеріалах кримінальної справи. Приводом для порушення справи було безпосереднє виявлення ним та прокурором ознак злочину у діях ОСОБА_1, а також рапорти працівників КРУ, які проводили перевірку Терцентру. Просить в скарзі відмовити.

         Прокурор в судовому засіданні проти скарги заперечує та пояснив, що оскаржувані постанови про порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_1 за ст. 191 ч.3, ст. 366 ч.2 КК України є підставними, так як на час порушення кримінальної справи у слідчого та прокурора були всі підстави та приводи для порушення кримінальної справи. Приводами для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення ознак злочину слідчим та прокурором, а підставою є достатні дані, що містяться в матеріалах справи. Для перевірки ступеня вини ОСОБА_1 та правдивості показів свідків слід провести досудове слідство, а тому, просить в скарзі відмовити.

          Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінальної справи, суд дійшов наступного висновку.

          Згідно ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав, для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Ст. 94 КПК України передбачено чіткий і повний перелік приводів і підстав до порушення кримінальної справи та зазначено, що кримінальна справа може бути порушена лише в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Привід до порушення кримінальної справи - як обставина, що обумовлює початок кримінально-процесуальної діяльності, що передує досудовому слідству,  це акт поведінки юридичних або фізичних осіб, який полягає в повідомленні про вчинені злочини або про злочини, що готуються, викладений письмово або усно в офіційній формі і доведений до відома зазначених органів з метою прийняття рішення по суті.

       Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд ( суддя ) має перевірити, чи були наявними на час порушення справи передбачені законом приводи, чи мала особа, яка порушила справу достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину, чи компетентно особа приймала рішення про порушення кримінальної справи та чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

        З оскаржуваних постанов про порушення кримінальної справи, матеріалів на підставі яких їх  винесено, вбачається, що приводами до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим та прокурором району в ході проведеної перевірки ознак злочину.   

        Оскільки для порушення кримінальної справи вважаються достатніми ті дані, які вказують на реальність конкретної події злочину, коли матеріалами справи підтверджуються час, місце, спосіб та наслідки, що настали, то визначення кола винних осіб та ступеня винності кожного з них не є обов'язковим на момент порушення кримінальної справи

    На наявність ознак злочину вказують достатні дані, які містяться в матеріалах дослідної перевірки, а саме: акт документальної ревізії КРВ у Іршавському районі № 07-18/40 від 18.08.2009 року, пояснення ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інші матеріали справи, які вказують на   реальність конкретної події, підтверджують час, місце, спосіб та наслідки, що настали і тому відповідно до вимог ст. 94 КПК України є  достатніми  для вирішення питання про порушення справи що ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України і є достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи.   

       Досліджені матеріали повністю підтверджують фактичне існування доказів, які вказують на реальність конкретної події й законність джерел отримання даних, що стали підставою до порушення справи.   

       З приводу посилання скаржника та її представника –адвоката ОСОБА_2 на ту обставину, що ОСОБА_1 не є суб»єктом злочинів, передбачених ст. 191 ч.3 та ст. 366 ч.2 КК України, бо вона не підробила жодного підпису, не привласнила, не розтратила і не заволоділа державними коштами і не розтратила ввірене їй майно, в її обов»язки не входило встановлення чи збільшення штатного розпису, штатний розпис встановлювався розпорядженням голови Іршавської РДА, в її обов»язки також не входило виявлення одиноких громадян, які потребують соціальної допомоги вдома та на неї не покладався контроль за роботою відділення соціальної допомоги вдома, в зв»язку з чим вона не може нести відповідальності за правильність виявлення та взяття на облік одиноких громадян,то суд не вправі при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи вдатися до аналізу та оцінки доказів, що підтверджують об'єктивну та суб'єктивну сторону вчиненого злочину. Оцінка доказів повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної  справи  по  суті. Перевірка фактичних обставин, відповідно до вимог ст. 64 КПК України, є предметом дослідження в кримінальній справі на стадії досудового слідства  і відношення до перевірки приводів та підстав, зазначених у ст.94 КПК України, на стадії порушення кримінальної справи немає.    

     Зміст постанов про порушення кримінальної справи та  порядок їх винесення відповідають вимогам ст.ст. 94,97, 98 КПК України, в постановах вказано та зазначено як на привід так і на підстави порушення кримінальної справи.   

     Обставин, що виключають провадження по кримінальній справі не встановлено.   

      За таких обставин, суд вважає, що скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

       В зв»язку з тим, що постановою Іршавського районного суду від 30 серпня 2011 року зупинено слідчі дії  у кримінальній справі № 3215909 на час розгляду судом скарги, то суд, вважає, що в зв»язку із залишенням скарги ОСОБА_1 без задоволення, слідчі в даній кримінальній справі слід відновити.

      Матеріали кримінальної справи № 3215909 після вступу постанови в законну силу повернути у СВ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області.     

          Керуючись ст. ст. 94 , 97 , 98 , 236-7, 236-8 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області від 20 червня 2011 року про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ознаками ст. 191 ч.3 КК України та постанови прокурора Іршавського району Закарпатської області від 20 червня 2011 року про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ознаками ст. 366 ч. 2 КК України –залишити без задоволення.

          Слідчі дії у кримінальній справі № 3215909 слід відновити.

        Матеріали кримінальної справи № 3215909 після вступу постанови в законну силу повернути у СВ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області.     

       На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 7 діб з моменту винесення даної постанови через Іршавський районний суд.

          Головуюча суддя:                                                                      М.М. Сойма