ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11грудня 2024 року

м. Київ

справа № 373/87/23

провадження № 61-5786св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Переяславської міської ради Київської області, орган опіки і піклування - виконавчий комітет Переяславської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року в складі судді Хасанової В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гора Р.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Переяславської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною. З урахуванням зменшених позовних вимог просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачці у спілкуванні та вільній участі й вихованні її онучки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити такий графік їхнього спілкування:

- спілкування за допомогою технічних засобів телекомунікаційного зв`язку (телефонного, поштового, інтернет-програмного, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між учасниками) щодня у період часу з 18:00 до 21:00 за виключенням часу зайнятості дитини у навчальному процесі, часу відвідування гуртків, секцій тощо;

- кожну першу та третю суботу або неділю з 10:00 до 19:00 в громадських місцях в межах територіальної громади чи за місцем проживання бабусі без присутності матері дитини, або у будь-який інший час за домовленістю між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , але не менше ніж за один день до спілкування.

В обґрунтування позову вказував, що позивачка є бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в шлюбі від її сина з відповідачкою. Шлюб між сином, ОСОБА_4 , та відповідачкою, ОСОБА_5 , був розірваний 14 липня 2014 року. На даний час у відповідачки склалося вороже ставлення до колишнього чоловіка, і, як наслідок, до його близьких, включаючи позивачку. Стверджує, що після відмови судом у позбавленні батьківських прав ОСОБА_6 щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ізолювала дитину від батька та його рідних, всіляко перешкоджає спілкуванню з нею. Натомість, позивачка, як бабуся, має бажання брати активну участь у вихованні та спілкуванні з онукою, а тому просить захистити її права та визначити спосіб захисту порушеного права шляхом визначення порядку спілкування з онучкою та прийняття участі у її вихованні.

Ухвалою суду від 29 березня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування - виконавчий комітет Переяславської міської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Переяславської міської ради, орган опіки і піклування - виконавчий комітет Переяславської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитино, задоволено частково.

Визначено ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання їй можливості:

- спілкування з дитиною за допомогою технічних засобів телекомунікаційного зв`язку (телефонного, поштового, інтернет-програмного, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між учасниками) щодня за бажанням дитини у період часу з 18:00 до 21:00 за виключенням часу зайнятості дитини у навчальному процесі, часу відвідування гуртків, секцій тощо;

- бачитись з дитиною, враховуючи бажання дитини, кожну першу та третю суботу або неділю з 15:00 до 19:00 в громадських місцях в межах територіальної громади чи за місцем проживання бабусі без присутності матері дитини або у будь-який інший час за попередньою домовленістю між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не менше, ніж за один день до спілкування.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судовий збір.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, правильно виходив із того, що баба має законне право на спілкування зі своєю онукою та на участь у її вихованні.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді позовних вимог про визначення порядку участі баби у вихованні дитини та часу і способів їх спілкування є обов`язковим наявність письмового висновку органів опіки та піклування. Отримавши висновок органу опіки та піклування - виконкому Переяславської міської ради від 26 квітня 2023 року щодо вирішення спору про усунення перешкод бабі у спілкуванні з онукою - ОСОБА_7 , суд першої інстанції, врахувавши вік дитини, особливості її розвитку, виховання, необхідності дотримання розпорядку дня та відпочинку, факт проживання позивачки з онукою в одному місті, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини, визначив графік спілкування онуки з бабою.

Зазначив, що наявність неприязних відносин між відповідачкою та позивачкою не є підставою для обмеження прав останньої на спілкування з онукою.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачка має негативний вплив на онуку, а присутність відповідачки під час зустрічей позивача з дитиною у подальшому не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, з огляду на неприязні стосунки сторін у справі.

Також матеріали справи не містять доказів того, що окреме спілкування позивачки з дитиною без матері може негативно вплинути на її психологічний та фізичний стан.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року - залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У квітні 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц, від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 19, 159 СК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, що Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області розглядалися ще два позови з аналогічними позовними вимогами до ОСОБА_2 , але від батька (справа № 373/48/23) та діда (справа № 373/86/23).

Встановлений графік участі позивачки у вихованні онуки не враховує інтереси дитини, оскільки по трьом судовим рішенням її донька ОСОБА_8 фактично повинна бути кожен день на зв`язку (не відлучатися від телефону) з 18:00 год до 21:00 год. Крім того першу та третю суботу кожного місяця з 10:00 год до 19:00 год донька ОСОБА_8 повинна зустрічатися з батьком, дідом та бабою, тобто з трьома різними особами в один і той же день і час.

Зазначає, що бабі не чиняться перешкоди у спілкуванні з онукою, тому суди повинні були відмовити у позові.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 373/87/23 з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що згідно з рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2021 року відповідачка з 26 листопада 2011 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9

14 липня 2014 року заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 розірвано.

Під час шлюбу у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина народилася в м. Жешув Республіка Польща, що підтверджується повним витягом із свідоцтва про народження, зареєстрованим відділом реєстрації громадянського стану у Жешові за № 6010/2012 від 09 жовтня 2012 року та документом про завірений переклад з польської мови, присяжним перекладачем української мови К. Літвін, м. Жешув, 17 січня 2013 року, реєстр № 120/13.

Після розлучення дитина проживає разом із матір`ю у м. Переяславі Київської області.

Органом опіки і піклування - виконкомом Переяславської міської ради від 26 квітня 2023 у своєму висновку по суті спору за №155-09 запропоновано погодити наступний графік спілкування онуки ОСОБА_3 з бабою ОСОБА_1 : - спілкування за допомогою технічних засобів телекомунікаційного зв`язку щодня у період часу з 18:00 до 21:00 за виключенням часу зайнятості дитини у навчальному процесі, часу відвідування гуртків, секцій тощо; - першу та третю суботу або неділю місяця з 10:00 до 19:00 в громадських місцях в межах територіальної громади чи за місцем проживання бабусі без присутності матері дитини, або у будь-який інший час за домовленістю між мамою і бабусею, але не менше ніж за один день до спілкування.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2023 року у справі № 373/48/23 встановлено

ОСОБА_9 йому дні та години спілкування з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи стан здоров`я та побажання дитини:

- щоденно з 18 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин за допомогою технічних засобів телекомунікаційного зв`язку, за виключенням часу зайнятості дитини у навчальному процесі, відвідуванні гуртків, секцій тощо;

- першу та третю суботу кожного місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. в громадських місцях в межах територіальної громади чи за місцем проживання дитини або у будь-який інший час за домовленістю між батьками дитини, але не менше, ніж за два дні до спілкування;

- спільний відпочинок тривалістю не більше 15 днів під час літніх канікул,

5 днів під час інших шкільних канікул на території України, з обов`язковим погодженням з мамою дитини не менше, ніж за два тижні до відпочинку,

з обов`язковим поверненням дитини особисто батьком за місцем проживання дитини з мамою.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 373/86/23 визначено ОСОБА_11 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання йому можливості:

- спілкування з дитиною за допомогою технічних засобів телекомунікаційного зв`язку (телефонного, поштового, інтернет-програмного, електронного та іншого зв`язку) за бажанням дитини кожного вівторка та четверга з 19 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., не менше ніж 20 хв., за виключенням часу зайнятості дитини у навчальному процесі, часу відвідування гуртків, секцій, тощо;

- бачитись з дитиною, враховуючи бажання дитини, кожну другу та четверту суботу з 15:00 до 19:00 в громадських місцях в межах територіальної громади за місцем проживання дитини».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної ОСОБА_2 , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» (заява № 22208/17), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові

від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15, провадження № 61-14491сво20.

Верховний Суд наголошує, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, взявши до уваги встановлені судами обставини справи про те, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивачку можливості спілкуватися з внучкою, тобто між сторонами існує спір з цього приводу, врахувавши право та бажання позивачки спілкуватися з малолітньою дитиною, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги позивачка, як баби, яка має законне право на спілкування зі своєю онукою та на участь у її вихованні, підлягають частковому задоволенню.

Верховний Суд погоджується із висновками судів про те, що задоволення позовної вимоги про спілкування баби з внучкою (порядок спілкування між ними) засобами телефонного, електронного чи іншого зв`язку, а такою побачення забезпечить підтримання контакту між ними.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, узяв до уваги висновок органу опіки та піклування -Переяславської міської ради щодо вирішення спору про усунення перешкод бабі у спілкуванні з онукою - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та врахувавши вік дитини, особливості її розвитку, виховання, необхідності дотримання розпорядку дня та відпочинку, факт проживання позивачки з онукою в одному місті, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини, визначив порядок участі баби у вихованні дитини, з яким Верховний Суд погоджується.

Водночас Верховний Суд зауважує, що неприязні відносини між відповідачкою та позивачкою не є підставою для обмеження прав останньої на спілкування з онукою, оскільки матеріали справи не містять даних, що баба створює перешкоди матері у питаннях, пов`язаних з вихованням дитини або має негативний вплив на дитину, про що свідчить стала судова практика (постанова Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 466/3563/19 (провадження № 61-5280св22)).

При цьому присутність відповідачки під час зустрічей позивачки з дитиною у подальшому не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, з огляду на неприязні стосунки сторін у справі.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачка не довела створення відповідачкою перешкод у спілкуванні з онукою не можуть бути підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України - визначенні способів участі баби у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.

Відмова у позові за наведених відповідачкою мотивів могла б призвести до порушення гарантій, передбачених статтею 8 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справа № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23).

Крім того, у вказаній постанові Верховного Суду зроблено відступ від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (провадження № 61-37709св18), на який посилається відповідачка у касаційній скарзі про те, що обов`язковою передумовою (підставою) задоволення позову діда та/або баби про встановлення способу та порядку участі у вихованні онуків є наявність перешкод у спілкуванні з внуком, які чиняться іншими особами, з якими постійно проживає дитина.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки наявності ще двох рішень щодо встановлення батьку та діду порядку участі у спілкуванні з дитиною (справи № № 373/48/23, 373/86/23).

На думку відповідачки, встановлений судами графік участі позивачки у вихованні онуки не враховує інтереси дитини, оскільки по трьом судовим рішенням її донька ОСОБА_8 фактично повинна бути кожен день на зв`язку (не відлучатися від телефону) з 18:00 год до 21:00 год. Крім того першу та третю суботу кожного місяця з 10:00 год до 19:00 год. донька ОСОБА_8 повинна зустрічатися з батьком, дідом та бабою, тобто з трьома різними особами в один і той же день і час.

Такі доводи колегія суддів відхиляє, оскільки встановлений судами графік побачень з дитиною стосується осіб, споріднених за лінією батька дитини, між якими відсутні неприязні стосунки та конфліктні ситуації, тобто дитина буде знаходитись у спокійному та стійкому середовищі, що відповідає її інтересам. Слід зазначити, що визначений судом порядок спілкування баби з дитиною засобами телефонного, електронного чи іншого зв`язку враховує побажання дитини та час її зайнятості у навчальному процесі, відвідування гуртків, секцій, тощо.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, і з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками апеляційного суду та стосуються переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара