2-1379/11  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем   України

20 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Коноплянко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Крім неї у вищевказаній квартирі також зареєстрований син позивачки, ОСОБА_2, проте з 1999 року у зазначеній кватирі він не проживає та жодного разу не оплатив комунальні послуги.

Позивачка зазначає, що перебуваючи зареєстрованим у належній їй квартирі, відповідач перешкоджає їй вільно користуватися своїм майном. Через зареєстровану особу, що не власником і фактично не проживає у належному їй житлі, позивач вимушений сплачувати зайві кошти за комунальні послуги і нести додаткові витрати.

За таких обставин позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування АДРЕСА_1.

У судове засідання позивач не з‘явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлені наступні обставини.  

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 30 травня 2003 року ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4). Крім неї у вищевказаній квартирі також зареєстрований син позивачки, ОСОБА_2, що підтверджується Довідкою від 14.02.2011 року, виданою КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька». (а.с.6) Проте з 1999 року у зазначеній кватирі відповідач не проживає та жодного разу не оплатив комунальні послуги.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені їм права користування та розпорядження своїм майном.

Суд приходить до висновку про те, що перебуваючи зареєстрованим у належній позивачці квартирі, відповідач перешкоджає їй вільно користуватися своїм майном. Через зареєстровану особу, що фактично не проживає у належному їй житлі, позивач вимушений сплачувати зайві кошти за комунальні послуги і нести додаткові витрати

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зняти ОСОБА_2 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного  та керуючись ст. ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Зняти ОСОБА_2 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка  може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної  сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного  суду м. Донецька                                                                  В.П. Цукуров