Справа № 2-а-3626/11

       П О С Т А Н О В А

І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И

                                        (у порядку скороченого провадження)                                          

29.08.2011  року                                                                                              м. Вінниця

  Суддя Староміського райсуду м. Вінниці Антонюк В.В.,

розглянув адміністративну справу в порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій відповідача неправомірними, зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни та виплачувати її в подальшому,-                                                                                          

                                                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

          Позивач звернувся до суду з позовом і просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити підвищення (доплату) до пенсії у відповідності з вимогами  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення (доплату) до пенсії як дитині війни, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни.

           Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                    Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено право дитини війни на підвищення до пенсії  у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком.

          Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в частині розмірів підвищення до пенсії, була зупинена на 2007 рік Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

          В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року таке зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було визнано неконституційним.   

         Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, зокрема, були внесенні зміни до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якими дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, провадиться підвищення в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

          Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені зміни були визнані неконституційними і втратили чинність. У зв’язку з цим продовжила діяти попередня редакція ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

За таких обставин позивач має право на підвищення як дитині війни до пенсії  у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком.

          Ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

         Згідно ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

         Таким чином, з урахуванням викладеного вище, відмова відповідача у здійсненні перерахунку позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни, згідно чинного законодавства, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Разом з тим 19.06.2011 року вступив в дію  Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011року, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статі 6 Закону України Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

Дана норма закону має бланкетний характер, тобто відсилочний до Постанови Кабінету Міністрів України, яка повинна бути прийнята відповідно до чинного Закону.

06.07.2011 року на виконання Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 745, яка набрала чинності з 23.07.2011 року. Даною постановою встановлено порядок та розміри застосування норм і положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи те, що до 23.07.2011 року Кабінетом Міністрів України не було розроблено механізму нарахування надбавки, а вимоги Закону України  “Про соціальний захист дітей війни" не скасовано, не змінено і не призупинено, то суд вважає, що по день набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 745 прийнятою 06.07.2011 року необхідно застосовувати вимоги статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", а в подальшому вимоги Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"" та Постанову Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України, суд вважає, що позивач має право на підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком , розмір якої   встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 27.01.2011 р. по 30.06.2011 р. та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією.

           Відповідно до ч. 3 ст. 183-2  та ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.   

Вимоги щодо нарахування виплати 30% надбавки до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому задоволенню не підлягають, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє є неправильним.

                   На підставі ст. 19, 46 Конституції України, Постанови КМУ №745 від 23.-7.2011 року ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року  № 10-рп/2008, керуючись ч. 4 ст. 9, ст. ст. 94, 99-100, 158-163, 1832, 256 КАС України, суд, –

                                                                ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці щодо не нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

       Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці здійснити перерахунок ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої   встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 27.01.2011 р. по 30.06.2011 р. та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією.   

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1                   1 (одну) грн. 70 коп. судового збору.

В іншій частині позову –відмовити.

      Постанову суду допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів після отримання її копії до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Староміський районний суд м. Вінниці.

      Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

            Суддя:                                                                                                    Антонюк В.В.