Справа № 1-691/11

Вирок

іменем України

 27.07.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Панасюка О.Г.  

при секретарі             Мальцевій В.О.   

за участю прокурора Мельник О.В.

потерпілого           ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, не одруженої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_1, раніше несудимої –

у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 191 КК України,  

Встановив:

Підсудна ОСОБА_2, працюючи згідно довідки Серії К 462341 Державної податкової Адміністрації України про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 1 січня 2010року, якою визначено вид дяльності – роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами. В її обов’язки входить продаж ввіреного їй майна, яке належить СПД «ОСОБА_1», а саме шкіряного взуття і отримання грошових коштів за продаж даного товару.

ОСОБА_2, будучи особою, якій було ввірено чуже майно, діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи свою роботу, а саме продаж шкіряного взуття, яке належало СПД «ОСОБА_1» і за яке вона несла матеріальну відповідальність, в період з кінця лютого 2009 року по лютий 2010 року, у різний проміжок часу, брала з каси на торгівельній точці «Ринок 1» 3 секція, 1 ряд, місце 40 по вул. Електротехнічній, 2 в м. Києві гроші за проданий товар і привласнювала їх собі. Переоблік 1 січня 2010 року, показав нестачу деякого товару, а саме жіночого взуття, після чого 2 січня 2010 року, було проведено більш ретельний переоблік, на торгівельному місці, де працює ОСОБА_2, який показав чисельну недостачу товару, а саме жіночого взуття на загальну суму 27 400 грн. Підсудна своїми діями заподіяла СПД «Фролову» матеріальну шкоду на загальну суму 27400грн., які привласнила і витратила на власні потреби.

У судовому засіданні підсудна винною себе у вчиненні злочину за викладених обставин визнала повністю та показала суду, що вона дійсно  з лютого 2009 року по лютий 2010 року працюючи продавцем у СПД «ОСОБА_1», будучи матеріально-відповідальною особою реалізовувала жіноче взуття і за частину реалізованого взуття гроші привласнювала, так протягом року вона привласнила 27400 грн., які витратила на лікування матері. При цьому підсудна не оспорювала розміру грошових коштів, якими заволоділа.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудної ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує її дії за частиною першою статті 191 КК України як привласнення чужого майна, що було їй ввірене.

При вирішенні питання про призначення підсудній покарання суд відповідно до статті 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудної.

Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_2 вперше вчинила злочин, який не є тяжким, раніше вона правопорушень не скоювала і до відповідальності не притягувалась, позитивно характеризується, у вчиненому вона щиро розкаялась. Отже, обставинами, що пом’якшують покарання, відповідно до статті 66 КК України, є її щире каяття у вчиненому.  

Обставин, що обтяжують покарання, зазначених у статті 67 КК України, судом не встановлено.    

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_2 без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 КК України вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки згідно статті 76 КК України і таке покарання є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.  

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування підсудною матеріальної шкоди в сумі 27 400 грн. До цього часу матеріальна шкода на цю суму не відшкодована.

Підсудна ОСОБА_2 визнала цивільний позов в повному обсязі. 

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого про стягнення з підсудної ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 27 400 грн. підлягає задоволенню, оскільки потерпілому від неправомірних дій підсудної завдано матеріальної шкоди на цю суму, яка не відшкодована до цього часу. Розмір шкоди підтверджується матеріалами справи.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -  

Засудив:

ОСОБА_2, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 191 КК України, та призначити їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком та розпорядженням матеріальними цінностями строком на один рік.

На підставі статті 75 КК України звільнити засуджену від відбуття основного покарання з випробуванням – іспитовим строком на один рік.

Відповідно до статті 76 КК України зобов’язати засуджену не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтись на реєстрацію в ці органи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 400 (двадцять сім тисяч чотириста) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Головуючий: