СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 вересня 2011 року Справа № 5020-4/070
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Сікорської Н.І.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
боржника: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Елкіс";
стягувача: ОСОБА_1, довіреність № 13/16 від 21.03.11, Публічне акціонерне товариство Банк "Морський";
органу примусового виконання рішень: Якімець Наталя Леонідівна, наказ 227/в від 18.08.11, Відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі при виконанні рішення господарського суду міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Елкіс" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Кравченко В.Є.) від 18 серпня 2011 року у справі №5020-4/070
за скаргою закритого акціонерного товариства "Елкіс" (вул. Дзержинського,63,Севастополь,99001)
на дії відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі при виконанні рішення господарського суду міста Севастополя;
за позовом закритого акціонерного товариства "Елкіс" (вул. Дзержинського,63,Севастополь,99001)
до Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" (вул. Брестська, 18а,Севастополь,99001)
про внесення змін до умов договору;
за зустрічним позовом
Публічного акціонерного товариства Банк "Морський"
до закритого акціонерного товариства "Елкіс"
про розірвання кредитного договору та стягнення 3791449, 56 грн.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Елкіс" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Морський" про внесення змін до умов кредитного договору №370207-КЮ від 16.02.2007р., в редакції, запропонованої позивачем, мотивуючи вимоги тим, що через істотну зміну обставин, а саме вплив світової фінансово-економічної кризи, різке зростанням офіційного та комерційного курсів долару США по відношенню до національної валюти та інше, подальше виконання кредитного договору на колишніх умовах є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, а саме - принципу справедливості, оскільки значно погіршується становище позичальника, порівняно з Банком.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Морський" звернулось до суду із зустрічним позовом до закритого акціонерного товариства "Елкіс" про розірвання кредитного договору №370207-КЮ від 16.02.2007р. та стягнення суми боргу, мотивуючи порушенням відповідачем умов кредитного договору в формі відновлювальної лінії №370207-КЮ від 16.02.2007р., а саме - не сплатою останнім суми боргу та відсотків за кредитним договором.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010р. у справі № 5020-4/070 (суддя Погребняк О.С.) у задоволенні позову закритому акціонерному товариству "Елкіс" відмовлено, зустрічний позов публічного акціонерного товариства Банк "Морський" задоволено.
Розірвано кредитний договір № 370207-КЮ від 16.02.2007р., укладений між відкритим акціонерним товариством Банк "Морський" (найменування юридичної особи змінилося на Публічне Акціонерне товариство Банк "Морський") та закритим акціонерним товариством "Елкіс".
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Елкіс" на користь Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" 3791449,56грн., з яких: 2833636,02грн. - сума основного боргу, 245975,32грн. - сума прострочених відсотків, 3429,22грн. - сума пені, 708409,00грн. - штраф.
Не погодившись з постановленим судовим актом, закрите акціонерне товариство "Елкіс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов закритого акціонерного товариства "Елкіс" задовольнити, у зустрічному позові публічного акціонерного товариства Банк "Морський" - відмовити.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Елкіс" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010 у справі № 5020-4/070 залишено без змін.
21 серпня 2010 року господарським судом міста Севастополя були видані накази на примусове виконання рішення, зокрема, в частині стягнення з закритого акціонерного товариства "Елкіс" на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Морський" 3791449,56грн.
14 липня 2011 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла скарга закритого акціонерного товариства "Елкіс" на дії органу державної виконавчої служби - ВДВС Нахімовського РУЮ у місті Севастополі, в якій боржник, посилаючись на статтю 82 Закону України "Про виконавче провадження", просив суд відновити строк на оскарження та визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя щодо передачі на реалізацію на публічних торгах в якості арештованого майна - лоту № 1 - нежитлової будівлі № 63 по вул. Дзержинського у місті Севастополі.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що виконання рішення господарського суду м. Севастополя від 08.06.2010р., яке набрало законної сили 10.08.2010, у справі № 5020-4/070 провадиться органом виконання судових рішень з порушенням статей 12, 25, 31, 33, 52, 54, 57, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження" , без врахування положень Закону України "Про іпотеку", частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України та статті 593 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Кравченко В.Є.) від 18.08.2011р., скаргу закритого акціонерного товариства "Елкіс" на дії органу виконання судових рішень - відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі при виконанні рішення господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010 у справі № 5020-4/070 - відхилено.
Не погодившись із вказаним судовим актом, закрите акціонерне товариство "Елкіс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, скаргу на дії органу виконання судових рішень задовольнити у повному обсязі.
Обставини, які, зазначив заявник скарги, свідчать на його думку про порушення прав боржника, як сторони виконавчого провадження, зокрема:
- неповідомлення закритого акціонерного товариства "Елкіс" про хід і порядок виконавчого провадження, оскільки з серпня 2010 року по 24.06.2011р. на адресу боржника не надходило будь-яких документів виконавчого провадження, пов'язаних з його відкриттям, зверненням стягнення на рухоме та нерухоме майно, описом, арештом, оцінкою або вилученням нерухомого майна - нежитлової будівлі № 63 по вул. Дзержинського в м. Севастополі;
- дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя, пов'язані з реалізацією арештованого майна на прилюдних торгах, зроблені з порушенням порядку проводження виконавчих дій та передачі арештованого майна на реалізацію на прилюдних торгах, як в частині порядку визначення черговості майна, за рахунок якого може бути проведено примусове стягнення, так і в частині порядку звернення стягнення на нерухоме майно, без врахування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі № 5020-269/2011, в якій було встановлено юридичний факт припинення договору іпотеки від 16.02.2007р., укладеного між закритим акціонерним товариством "Елкіс" та відкритим акціонерним товариством "Акціонерний банк "Морський" з 08.06.2010, у зв'язку з чим підготовка та передача державним виконавцем на реалізацію арештованого майна та проведення прилюдних торгів нерухомого майна як лоту № 1 - іпотека, за умови фактичної відсутності предмета іпотеки, здійснено з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" і Закону України "Про іпотеку", а також прав боржника при виконанні наказу господарського суду.
Як зазначено в запереченнях відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Морський", боржником пропущено десятиденний строк для оскарження дій відповідного відділу державної виконавчої служби з неповажних причин; у скарзі відсутня конкретизація неправомірності дій органу виконання судових рішень; аргументи заявника щодо незаконності реалізації майна боржника як іпотечного, не мають під собою жодного обґрунтування, тому як реалізація арештованого майна відбувалась відповідно до статті 62 Закону України " Про виконавче провадження" з дотриманнях всіх загальних вимог, передбачених цією статтею щодо реалізації арештованого майна; твердження заявника відносно того, що спеціалізована організація - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" в особі Кримської філії за укладеним договором не повинна була проводити прилюдні торги, вважає надуманими, оскільки поняття "прилюдні торги" та "аукціон", є тотожними.
15 вересня 2011 року за розпорядженням керівництва суду суддю Котлярову О.Л. замінено на суддю Сікорську Н.І.
В судовому засіданні 15 вересня 2011 року представник стягувача та представник органу примусового виконання рішень заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Представник боржника у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вказувалось вище, 21 серпня 2010 року господарським судом міста Севастополя був виданий наказ на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду, що набрала законної сили 10.08.2010р., про стягнення з закритого акціонерного товариства "Елкіс" на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Морський" 3791449,56грн., з яких: 2833636,02грн. - сума основного боргу, 245975,32грн. - сума прострочених відсотків, 3429,22грн. - сума пені, 708409,00грн. - штраф.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі від 08.09.2010р. було відкрито виконавче провадження у справі № 5020-4/070, боржнику встановлений строк для добровільного виконання наказу до 16.09.2010 (том 3 арк. с. 9).
Рішення суду, у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання боржником виконано не було.
Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі Загута М.В. був направлений запит до комунального підприємства "БТІ та ДРОНМ" СМР, СФ ДП "Центр державного земельного кадастру", ДПІ в Нахімовському району м. Севастополі, ВДАІ УМВС України в м. Севастополі, Севастопольського міського управління статистики щодо надання інформації про наявність нерухомого майна, земельних ділянок, банківських рахунків, та автотранспортних засобів, зареєстрованих за боржником - закритим акціонерним товариством "Елкіс" (м. Севастополь, вул. Дзержинського. 63 (ЄДРПОУ 20738897), (т.3, а.с. 17.)
Згідно відповідей, наданих з КП "БТІ та ДРОНМ" СМР за закритим акціонерним товариством "Елкіс" (далі –ЗАТ "Елкіс") зареєстровано право власності на споруди (490,1кв.м. та 47,8кв.м.), розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Дзержинського, 63.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі Загутої М.В. від 11.11.2010р. накладений арешт на вищезазначені будівлі, що належать боржникові - закритому акціонерному товариству "Елкіс", та заборонено їх відчуження.
Окрім цього, відповідно до акту опису й арешту майна від 03.03.2011р. (т.3 а.с.67) державним виконавцем були здійсненні виконавчі дії по опису та арешту майна боржника.
Ринкова вартість арештованого майна, згідно висновку експерту, становить 2823333грн., без урахування ПДВ, яка не оспорювалась сторонами виконавчого провадження.
Як вбачається з виконавчого провадження, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні, на адресу боржника, ЗАТ "Елкіс" були відправлені: постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.09.2010р., копія акту опису та арешту майна, повідомлення про призначення експертизи, копія висновку експертної оцінки вартості майна, що належить закритому акціонерному товариству "Елкіс", а саме, будівлі № 63 по вул. Дзержинського у м. Севастополі, (а.с.9, 15, 71, 73, 77, 85, т.3).
Відомостей про оскарження вищевказаних дій та відповідних постанов державного виконавця матеріали виконавчого провадження не містять.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, доводи представника ЗАТ "Елкіс'" щодо неодержання жодного документу спростовуються матеріалами виконавчого провадження та у порядку статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджені заявником належними та допустимими доказами.
Судова колегія звертає увагу на те, що вимоги ухвали суду першої інстанції від 02.08.2011р. (а.с.136, т.2) щодо надання журналу реєстрації вхідній кореспонденції ЗАТ "Елкіс", представником заявника виконані не були, з посиланням на відсутність такого журналу у товаристві.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що про обізнаність боржника щодо існування виконавчого провадження свідчить лист № 0812-1ст від 08.12.2010, спрямований особисто ЗАТ "Елкіс", на адресу відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі, в якому боржник, посилаючись на статті 30, 32 Закону України "Про виконавче провадження" просив відкласти виконавчі дії щодо примусового виконання наказів суду та відновити термін для добровільного виконання рішення (а.с.100, т.2, а.с.44 т.3). На зазначений лист боржнику, ще 10.01.2011р. була спрямована відповідь (вих. № 2/6/27/130 від 10.01.2011, а.с.45.т.3) в якій державним виконавцем було повідомлено про вчинення всіх дій з виконання рішення суду у справі № 5020-4/070.
Проте, з першою скаргою на дії органів державної виконавчої служби по вищевказаній справі боржник до господарського суду звернувся лише 14 липня 2011 року.
У свою чергу, представник державної виконавчої служби надав суду матеріали виконавчого провадження, з яких вбачається, що про всі дії боржник повідомлявся простою кореспонденцією, що не суперечить положенням статей 27, 31 Закону України "Про виконавче провадження". З матеріалів справи також вбачається, що інша сторона виконавчого провадження та організації і установи, до яких здійснювались відповідні запити, також одержували документи від органу виконавчої служби.
Стосовно решти доводів скарги, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника: звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника: вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні: інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеною статтею 58 цього Закону. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України. Нереалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно, підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно оцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
У разі, якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
Як встановлено судом першої інстанції, майно боржника, а саме двоповерхова нежила споруда за адресою м. Севастополь, вул. Дзержинського 63, передано на реалізацію у загальному порядку передбаченому статтями 52, 57, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження".
Доводи скаржника стосовно того, що ця споруда передавалась органом виконання судових рішень на реалізацію як предмет іпотеки, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки згідно зі статтею 33 Закону України "Про іпотеку", підставою звернення на предмет іпотеки - є рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Проте, жодного виконавчого документу ВДВС Нахімовського РУЮ у м. Севастополі з приводу виконання таких рішень або виконавчого напису нотаріусу на примусовому виконанні не знаходиться, що виключає можливість передачі саме іпотечного майна на реалізацію.
Як вбачається із заявки про реалізацію арештованого майна ВДВС Нахімовського РУЮ і висновку щодо реалізації цього майна (а.с.83-84, т.3), предметом реалізації було зазначено арештоване майно, а не майно, що є предметом іпотеки.
Пакет документів, який був спрямований до Головного управління юстиції у м. Севастополі щодо реалізації двоповерхової нежилої споруди за адресою м. Севастополь. вул. Дзержинського 63, яка належить ЗАТ "Елкіс", не містив у собі відомостей про майно яке підлягає реалізації на підставі Закону України "Про іпотеку", передача двоповерхової нежилої споруди за адресою: м. Севастополь, вул. Дзержинського 63 на реалізацію ВДВС Нахімовського РУЮ у м. Севастополі не суперечить нормам діючого законодавства та наказам господарського суду № 5020-4/070 від 21.08.2010р., № 5020-4/070 від 21.08.2010р., що набрали законної сили і є обов'язковими для виконання на всій території Украйни.
Крім того, відповідно до статті 49 Закону України " Про іпотеку", яка регламентує порядок реалізації майна, за результатами перших прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів, початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 %. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченім частиною першою статті 49 цього Закону за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припинена за рішенням суду.
За поясненнями представника товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" в особі Кримської філії відбувається реалізація саме арештованого майна, помилка їх працівника у визначенні статусу майна виправлена за станом на 01.08.2011р. та не призвела до порушень прав, як боржника так і стягувача, оскільки торги не відбулись.
Посилання представника ЗАТ "Елкіс" у доповненнях до скарги на те, що реалізацію нерухомого майна необхідно здійснювати відповідно до статті 66 Закону України "Про виконавче провадження", судова колегія вважає помилковим, оскільки реалізація арештованого майна регламентується статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження". Стаття 66 цього ж Закону регламентує звернення стягнення на інше майно. Це майно, на яке не звернено стягнення, а також, майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Крім того, відповідно до статті 62 Закону реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 N 68/5 (далі - Тимчасове положення).
Частиною 2 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що нерухоме майно, реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Пунктом 1.2 вищезазначеного Тимчасового положення передбачено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою відділом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.
Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що реалізація нерухомого майна здійснюється на прилюдних торгах або з аукціону.
Разом з цим, твердження заявника, що спеціалізована організація, згідно з укладеним договором про надання послуг по організації і проведенні аукціону з реалізації арештованого майна № 1-27009 від 02.06.2011р., повинна була проводити тільки аукціон, а не прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Дзержинського, 63, не свідчать про незаконність дій державної виконавчої службі при виконані рішення у даній справі, оскільки виконавчою службою був сформований та переданий належний пакет документів, порушень прав ЗАТ "Елкіс" та відношення до предмету скарги у цьому випадку не вбачається судом.
Щодо пропуску строку на звернення зі скаргою, судова колегія зазначає наступне.
Згідно частині 1 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарга боржника подана до господарського суду міста Севастополя 14.07.2011р.
При цьому, оскільки відповідачем було подано скаргу до Окружного адміністративного суду міста Севастополя, а не до господарського суду, як того вимагає підсудність справ з оскарження дій ДВС, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що закритим акціонерним товариством "Елкіс" пропущений 10-денний термін, передбачений частиною першою статті 1212 Господарського процесуального кодексу України для оскарження дій державної виконавчої служби, не з поважних причин, оскільки невірно обраний спосіб захисту не може оцінюватися як поважна причина. Проте, господарським судом, на підставі ухвали суду від 18.07.2011р. скаргу було прийнято та призначено до розгляду, тому пропуск строку звернення зі скаргою прийнятий судом до уваги, разом з вищевикладеними підставами в обґрунтування її відхилення.
Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 7 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Аналізуючи сукупність вищенаведених норм чинного законодавства, судова колегія не вбачає у діях державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного Управління юстиції у м. Севастополі порушень норм Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку" , на які заявник посилається у своій скарзі.
Стосовно доводів викладених в апеляційній скарзі закритим акціонерним товариством "Елкіс", судова колегія зазначає, що вони збігаються з доводами викладеними в скарзі на дії органу виконання судових рішень та не спростовують доводів господарського суду, покладених в основу ухвали суду.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвалу господарського суду прийнято при правильному застосування норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв’язку з чим, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, (пунктом 1) статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Елкіс" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18 серпня 2011 року у справі №5020-4/070 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > О.І. Проценко
Судді < Підпис > Н.І. Сікорська
< Підпис > І.В. Євдокімов
Розсилка:
1.Закрите акціонерне товариство "Елкіс" (вул. Дзержинського,63,Севастополь,99001)
2.Публічне акціонерне товариство Банк "Морський" (вул. Брестська, 18а,Севастополь,99001)
3. Відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції (пл.Ластова 1,Севастополь,99001)