05.08.2011

Справа №2-3290/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

(заочне)

5 серпня 2011 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, вказавши, що їй на підставі договору дарування, укладеного 15 травня 1992 року з ОСОБА_2, належить домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №432944 від 29.10.2008 р. вона є власником земельної ділянки площею 1220м2 по АДРЕСА_1. На цій земельній ділянці вона за період з 2008 по 2010роки  без відповідного дозволу побудувала нежилу прибудову «А1-1»площею 15,7 м2 і тамбур «а2-1»площею 4.0м2. Тому просить визнати за нею право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву із проханням розглянути справу у її відсутність, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  

Представник третьої особи- Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, у судове засідання  не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, заочно.

Суд, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору дарування, укладеного 15 травня 1992 року з ОСОБА_2, ОСОБА_1 належить домоволодіння АДРЕСА_1.

Згідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №432944 від 29.10.2008 р. ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 1220 м2 по АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки БТІ м. Маріуполя №204 від 22.03.2011 р. ОСОБА_1 самовільно побудувала нежилу прибудову «А1-1»площею 15,7 м2 і тамбур «а2-1»площею 4.0м2 по АДРЕСА_1.

Висновком будівельно-технічної експертизи №222 від 05.05.2011 р. встановлено, що конструкція нежилої прибудови «А1-1»і тамбуру «а2-1» не суперечать вимогам державних будівельних норм України, знаходяться у задовільному технічному стані та можуть експлуатуватися і надалі.

У відповідності із ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовані нежилу прибудову «А1-1»площею 15,7 м2 і тамбур «а2-1»площею 4.0м2 по АДРЕСА_1 оскільки це не порушує прав інших осіб та відповідає будівельно-технічним нормам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст.8, 209, 212, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані нежилу прибудову «А1-1»площею 15,7 м2 і тамбур «а2-1»площею 4.0м2 по АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                        О.В. Турченко