КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
14.09.2011 № 18/5026/168/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
від позивача: не з’явився
від відповідача : ОСОБА_1 дов. №2А від 17.05.2011 року
від третьої особи: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року
у справі № 18/5026/168/2011 (головуючий суддя – Тищенко О.В., судді: Смірнова Л. Г., Алданова С. О.)
за позовом Спілки Сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2
про визнання права власності на частку у статутному фонді товариства
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Черкаської області передані позовні вимоги Спілки Сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” про визнання за позивачем права власності на частку у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр" розміром 42%, в еквіваленті 491 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення зборів засновників відповідача від 12 липня 2002 року, яке оформлене протоколом №5 від 12 липня 2002 року, було затверджено установчий договір та статут відповідача в новій редакції, які не відповідають чинному законодавству України, оскільки була порушена процедура скликання зборів засновників учасників товариства. Всупереч вимогам ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", позивача про проведення загальних зборів не було повідомлено. Рішення зборів учасників товариства про передачу частки статутного фонду ТОВ "Уманський гранкар'єр" у розмірі 42% директору товариства ОСОБА_2 не є правомочним, оскільки не було згоди позивача на відчуження його частки у статутному фонді на користь вказаної особи.
Крім цього позивач зазначає, що рішення на зборах учасників товариства були прийняті всупереч вимогам ст. 42 Закону України "Про господарські товариства", згідно якої рішення загальних зборів учасників з питань зміни статуту товариства є правомочними, якщо вони приймаються більшістю у 3/4 голосів учасників, які беруть участь у зборах. Зазначене також передбачено положеннями пунктів 8.5.3 та 8.5.12 статуту відповідача від 28 травня 1998 року. Відповідно до вказаних пунктів статуту рішення щодо затвердження та внесення змін і доповнень до засновницьких документів являються компетенцією зборів засновників і приймається більшістю (75%) голосів. Проте, збори не були уповноважені приймати рішення щодо затвердження нової редакції установчого договору та статуту відповідача, оскільки при проведення загальних зборів був відсутній кворум.
Позивач стверджує, що неправомірне відчуження частки позивача у статутному фонді ТОВ "Уманський гранкар'єр" перешкоджає спілці сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд та займатися господарською діяльністю.
Щодо строку позовної давності позивач зазначає, що днем коли останньому стало відомо про порушення його права є дата направлення листа управлінням Служби безпеки України на ім’я виконавчого директора спілки сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області, а саме 19 вересня 2007 року. Ухвалою 26 січня 2009 року в межах строку позовної давності, господарським судом Черкаської області було порушено провадження у справі за позовом спілки сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр”, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у статутному фонді підприємства. Ухвалою суду від 24 лютого 2009 року позов залишено без розгляду. Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Отже, позивач вважає, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2.
24 лютого 2011 року позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд: визнати за позивачем права власності на частку у статутному фонді ТОВ "Уманський гранкар'єр" розміром 42%, в еквіваленті 491 000 грн. 00 коп., визнати недійсними рішення зборів ТОВ "Уманський гранкар'єр" від 12 липня 2002 року (протокол №5), нову редакцію установчого договору про створення і діяльність ТОВ "Уманський гранкар'єр" від 30 липня 2002 року, зареєстрованого Уманською районною державною адміністрацією 08 серпня 2002 року за реєстраційним №97/3 та нову редакцію статуту ТОВ "Уманський гранкар'єр", зареєстрованого Уманською районною державною адміністрацією 08 серпня 2002 року за реєстраційним №97/3, визнати відсутнім право власності ОСОБА_2 на частку у статутному фонді ТОВ "Уманський гранкар'єр" розміром 42%.
Заява про збільшення розміру позовних вимог судом першої інстанції не прийнята до розгляду, оскільки суперечить вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України, як така, що подана після початку розгляду господарським судом справи по суті.
В зв'язку з чим, судом першої інстанції розглянуто первісні позовні вимоги про визнання права власності на частку в статутному фонді товариства.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.02.2011 року у справі №18/5026/168/2011 в позові відмовлено.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем в даному випадку було не вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, позов про визнання права власності на частку заявлено передчасно, оскільки на даний час позивач не є учасником товариства, а вищезазначене рішення від 09 січня 2002 року про передачу частки в розмірі 42% ОСОБА_2О є чинним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року апеляційну скаргу Спілки Сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області задоволено. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.2011 року у справі №18/5026/168/2011 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано право власності Спілки Сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області на частку в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” розміром 42 (сорок два) відсотки, в еквіваленті 491 000,00грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” на користь Спілки Сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області 4910 (чотири тисячі дев’ятсот десять гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2455( дві тисячі чотириста п’ятдесят п’ять гривень ) 00коп. - державного мита за подання апеляційної скарги.
16.08.2011 року до Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року.
Скаржник вважає, що до нововиявлених обставин по даній справі відносяться факти, які містяться у витягу ЄДРПОУ № К-80/17-20, виданому 18 липня 2011 року Головним управлінням статистики у Черкаській області, у рішенні №312 виконавчого комітету Черкаської міської ради від 29.05.2002 року, акті та балансі ліквідаційної комісії Ради КСП від 19 березня 2002 року, копії яких додаються.
Зазначені нововиявлені обставини спростовують факт правонаступництва між Радою колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області та Спілкою сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області з переходом прав і обов'язків до останньої , що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 прийнято заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 18/5026/168/2011 до розгляду та розгляд справи призначено на 14.09.2011 р.
Представник відповідача та третя особа в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 18/5026/168/2011 за нововиявленими обставинами підтримали, просили заяву задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 18/5026/168/2011 за нововиявленими обставинами, та залишити без змін рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2011 року.
12.09.2011 року представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано заперечення на заяву відповідача про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 18/5026/168/2011 за нововиявленими обставинами, в якій останній зазначає, що питання правонаступництва позивача досліджувалось як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції. Крім цього, заява відповідача не містить у собі жодних нововиявлених обставин, обставини на які посилається відповідач були відомі останньому при прийнятті постанови Київського апеляційного господарського суду та судом досліджувались, тому в задоволенні заяви має бути відмовлено.
Представник позивача в судове засідання 14.09.2011 року не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року. (поштове повідомлення №82276027)
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 18/5026/168/2011 за нововиявленими обставинами, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 18/5026/168/2011 за нововиявленими обставинами в судовому засіданні 14.09.2011 року за відсутності представника позивача.
Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2001 року та матеріалах справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третю особу, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року, скасування даної постанови, та залишенням без змін рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2011 року з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, абзацу першому і третьому пункту 1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленим обставинами при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору.
За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Відповідно до пункту 3.7 роз’яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002 №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” (далі - Роз’яснення), законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
За змістом статті 112 Господарського процесуального кодексу України нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:
- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;
- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов”язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акту;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально - правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав і обов’язків осіб, які беруть участь у справі.
Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи.
Судом встановлено, що 10 березня 1993 року виконкомом Черкаської міської Ради народних депутатів було зареєстровано статут Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області за №1996.
10 серпня 1994 року відбулися обласні збори представників колективних сільськогосподарських підприємств та засновників об'єднання "Облагробуд" і тресту "Автошляхбуд" (постанова №3 від 10 серпня 1994 року), на яких затверджено розподіл майна міжгосподарських підприємств, у відповідності до якого 42% статутного фонду Уманського кар'єроуправління належить Раді колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області.
Наявність вказаної частки Ради закріплено в установчому договорі про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр", затвердженого зборами засновників товариства від 14 травня 1998 року.
Згідно п. 3 установчого договору в статутному фонді товариства доля пайової участі його засновників на час його створення складає:
- працівників трудового колективу (фізичних осіб) 678 тис. грн., або 58%;
- Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області 491 тис. грн., або 42%.
Право оперативного управління майном колективних сільськогосподарських підприємств у майні товариства надається Черкаському кооперативно - державному об'єднанню "Облагробуд" відповідно до його статуту. Об'єднання "Облагробуд" представляє Раду колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області в органах управління товариством (загальні збори, правління, ревізійна комісія) (п. 6 установчого договору).
28 травня 1998 року Уманською районною державною адміністрацією зареєстровано статут товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр" (реєстраційний №38-02).
Засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр" виступали:
- Рада колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області;
Черкаське обласне кооперативне - державне об'єднання по агропромисловому будівництву;
- АТЗТ "Уманський гранкар'єр" (п. 1.3. статуту).
16 листопада 2000 року Черкаським обласним управлінням юстиції було зареєстровано статут спілки сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області (а.с. 27 -36).
14 липня 2000р. відбулась конференція членів Ради сільськогосподарських підприємств Черкаської області, на якій були присутні 28 осіб члени ради.
Конференція прийняла постанову згідно якої:
У відповідності з Статутом Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області пункт 5.1. "Реорганізація та припинення діяльності Ради" ліквідувати Раду колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області.
Відповідно до Акту ліквідаційної комісії по ліквідації Ради колективних сільськогосподарським підприємств Черкаської області від 19.03.2002 року, рада колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області передала Спілці Сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області активи балансу на суму 8580,10грн.
Дані про передачу прав на частку майна відповідача у акті ліквідаційної комісії відсутні.
Як вбачається з заяви виконавчого директора Ради колективних підприємств Черкаської області Булаха А.І. від 19.03.2002 року адресованої на ім’я начальника юридичного відділу Черкаського міськвиконкому Шабанову В.І. останній просив скасувати державну реєстрацію Ради в зв’язку із завершенням ліквідації Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області.
Рішенням №312 виконавчого комітету Черкаської міської ради від 29.05.2002 року “Про скасування державної реєстрації Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області” скасовано державну реєстрацію Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області зареєстрованої у Черкаському міськвиконкомі 10.03.1993 року, реєстраційний № 1996 за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 131.
Рішення №312 виконавчого комітету Черкаської міської ради від 29.05.2002 року “Про скасування державної реєстрації Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області” прийнято на підставі заяви засновників Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області від 18.04.2002 року.
З витягу ЄДРПОУ Головного управління статистики у Черкаській області від 18.07.2011 №К-80/17-20 вбачається, що Раду колективних сільськогосподарським підприємств Черкаської області ліквідовано 29.05.2002 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради.
Також, з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 18 липня 2011 року, вбачається, що Спілка сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області (ідентифікаційний код 25922522) зареєстрована 16 листопада 2000 року, як громадська організація, відомості про юридичну особу – не підтверджено, дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу) та дата закінчення його формування – 0,00грн.
Стаття 37 ЦК УРСР (чинного на момент припинення діяльності Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області, - 29 травня 2002 року) визначає, два способи припинення юридичної особи - шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Перший спосіб припинення діяльності - ліквідація - передбачає остаточне припинення юридичної особи. При цьому ліквідоване підприємство не залишає після себе правонаступників. При ліквідації права та обов'язки юридичної особи не переходять до інших юридичних осіб.
Другим видом припинення діяльності підприємства є реорганізація підприємства у формі злиття, приєднання, поділу, виділення чи перетворення. При реорганізації має місце припинення юридичної особи з передачею прав, зобов'язань і майно іншій юридичній особі в порядку правонаступництва.
В частині 2 ст . 37 ЦК УРСР зазначено, що при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) майно переходить до правонаступника в день підписання передаточного балансу .
Передаточний баланс при припиненні діяльності Ради КСП не складався та представниками позивача, як правонаступником, не підписувався.
Крім цього, відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 22.01.1996 р. "Про створення Єдиного державного реєстру " підприємств та організацій України " (чинної на момент ліквідації Ради КСП) при реорганізації (перетворенні) за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. Ідентифікаційний код Ради КСП - 14211367, код Спілки СГТ - 25922522 . При умові реорганізації Ради КСП у Спілку СГТ код Ради повинен був перейти до Спілки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що факти, які містяться у витягу ЄДРПОУ № К-80/17-20, виданому 18 липня 2011 року Головним управлінням статистики у Черкаській області, у витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 18 липня 2011 року, у рішенні №312 виконавчого комітету Черкаської міської ради від 29.05.2002 року, акті та балансі ліквідаційної комісії Ради КСП від 19 березня 2002 року, є нововиявленими обставинами по справі 18/5026/168/2011, які підтверджують, що відбулась ліквідація юридичної особи - Ради колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області, а не реорганізація.
Отже, зазначені нововиявлені обставини спростовують факт правонаступництва між Радою колективних сільськогосподарських підприємств Черкаської області та Спілкою сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області з переходом прав і обов'язків до останньої , що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
12 липня 2002 року відбулися збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр", на яких прийнято рішення про затвердження проекту установчого договору та статуту товариства в новій редакції, яке оформлено протоколом №5.
На зборах засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр” було присутніх - 25 засновників. (а.с. 55)
08 серпня 2002 року Уманською районною державною адміністрацією було зареєстровано установчий договір про створення і діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр" та статут товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр".
Учасниками товариства є особи, що підписали установчий договір про заснування товариства ( п. 6.1. статуту).
В пункті 8.2. установчого договору вказано, що статутний фонд товариства становить 835 997 грн. 55 коп. і формується за рахунок майнових та грошових внесків засновників. Частки кожного засновника в статутному фонді становлять:
ОСОБА_2 -67,964%, ОСОБА_6 - 0,497%, ОСОБА_7 - 2,5%, ОСОБА_8 - 1,554%, ОСОБА_9 - 0,728%, ОСОБА_10 - 0,480%, ОСОБА_11 -0,01%, ОСОБА_12 - 1,432 %, ОСОБА_13 -2,216%, ОСОБА_14 - 0,469%, ОСОБА_15 0,342%, ОСОБА_16 - 0,08%; ОСОБА_17 - 2,001%; ОСОБА_18 - 2,203%, ОСОБА_19 -2,178%, ОСОБА_20 -0,417%, ОСОБА_21 - 0,449%, ОСОБА_22 - 1,376%, ОСОБА_23 - 1,17%; ОСОБА_24 - 3,53%, ОСОБА_25 - 1,226%; ОСОБА_26 - 1,91%, ОСОБА_27 - 1,019%, ОСОБА_28 - 2,98%, ОСОБА_29 - 1,269%.
У вказаних установчих документах товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський гранкар'єр" частка спілки сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області відсутня.
На момент розгляду справи в суді єдиним учасником товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” є ОСОБА_2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 09 лютого 2011 року (а.с. 95-96).
Відповідно до ст. ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.
Згідно ч.1 ст. 117 УК України та ст. 11 Закону України “Про господарські товариства” учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів, виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчими документами.
Відповідно до ст. 79 ГК України, ст. ст 113, 140 ЦК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених ГК України, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.
Право на частку є зустрічним наданням, яке отримує учасник від товариства при внесенні вкладу до статутного капіталу товариства, та згідно із ст. 13 Закону України “Про господарські товариства” підлягає грошовій оцінці.
Проте, позивач не є учасником товариства.
У відповідності до ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, утому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Частиною 1 ст.190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є неспоживною річчю, визначеною індивідуальними ознаками, та може бути об'єктом права власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Правомірність набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства “Уманський гранкар’єр” громадянином ОСОБА_30 не є предметом розгляду даного спору.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем в даному випадку було не вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, а позов про визнання права власності на частку заявлено передчасно, оскільки на даний час позивач не є учасником товариства, а вищезазначене рішення від 09 січня 2002 року про передачу частки в розмірі 42% ОСОБА_2 є чинним.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 114 ГПК України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення приймаються:
1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;
2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;
3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року, скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 18/5026/168/2011 за нововиявленими обставинами, та залишенням без змін рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2011 року.
Зважаючи на задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 103-105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року задовольнити повністю.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі №18/5026/168/2011 скасувати.
3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.2011 року у справі №18/5026/168/2011 залишити без змін.
4. Стягнути з Спілки Сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 25922522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманський гранкар’єр” 2 455,00грн. державного мита за подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.
6. Матеріали справи №18/5026/168/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді