Судове рішення #17847164

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011                                                                                           № 45/83

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко  О.В.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. – представник за довіреністю б/н від 25.01.2011р. від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. (підписано 17.06.2011р.)

у справі  № 45/83 (суддя  Балац С.В.)

за позовом Приватного підприємства «Ніка Трейдинг»

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест»

про  стягнення 3 234 212,30 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

Приватне підприємство «Ніка Трейдинг» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» про стягнення 3 234 212,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «Ніка Трейдинг» в період з 29.06.2010р. по 28.12.2010р. поставлено, а ТОВ «Медекспо-Інвест» прийнято товар на загальну суму 3 856 707,70 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними обома сторонами. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме в сумі 622 495,40 грн. У зв’язку з наведеним, за ТОВ «Медекспо-Інвест» утворилась заборгованість в сумі  3 234 212,30 грн., яку просить стягнути позивач.

Заперечуючи проти задоволення позову ТОВ «Медекспо-Інвест» зазначає, що вказаний позивачем товар було поставлено відповідачеві на умовах договору дистриб’юції від 24.06.2010 № 24/06/10/01/К, а не без договору,  також відповідач зазначив, що ним сплачено відповідачеві кошти в більшому розмірі ніж вказано позивачем. Крім того, відповідач зазначає, що в порушення умов договору дистрибуції позивачем поставлено товару на 328.162,93 грн. більше ніж було замовлено відповідачем.

Рішенням  господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. у справі № 45/83 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» на користь Приватного підприємства «Ніка Трейдинг» 3 232 062,30 грн. основного боргу, 25 500 грн.  державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині стягнення 2150 грн. припинено.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з наступного:

- з огляду на відсутність на видаткових накладних, на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість, посилань на дату та номер договору дистриб’юції, відносини сторін спору щодо поставки товару вказаним договором не регулюються;

- оскільки відповідач отримав вимогу 24.01.2011, то у відповідача виник обов’язок  оплатити товар до 31.01.2011 включно;

- вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 234 212,30 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 3 232 062,30 грн., а провадження у справі в частині стягнення 2 150,00 грн. - припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з наданням відповідачем додаткових доказів, якими підтверджується сплата вартості поставленого товару на суму 2 150 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Медекспо-Інвест» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. у справі № 45/83 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення місцевим господарським судом прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а саме:

- судом було взято у ваги платіжні доручення по сплаті коштів за поставку товару по Договору дистрибуції та припинив провадження у справі в частині сплачених коштів, але зробив безпідставний висновок, що вказані кошти сплачені згідно накладних по поставці товару;

- судом застосовано до вказаних правовідносин положення матеріального права, що не підлягали до застосування, а саме, вказав в рішенні норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини сторін, що виникли на підставі усної домовленості про укладення договору, проте в даному випадку між сторонами було укладено договір дистрибуції, у відповідності до якого здійснювалась поставка та оплата товару;

- висновки суду щодо отримання відповідачем претензії від 19.01.2011р. є безпідставними, оскільки відповідач її не отримував. Наявність фіскального чеку не засвідчує факту надіслання саме претензії та факту її отримання відповідачем;

- позивачем було поставлено товар у більшому розмірі ніж вказаний у відповідних заявках відповідача на товар, що порушує права ТОВ «Медекспо-Інвест», оскільки позивач фактично змушує відповідача в судовому порядку оплатити поставку товару, який не був замовлений відповідачем та відповідно не має бути оплаченим.

На підставі апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р., згідно зі ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом, ухвалою від 11.07.2011р. порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011р., у зв’язку із зайнятістю судді Іваненко Я.Л. при розгляді інших справ, змінено склад судової колегії, головуючий суддя – Тищенко О.В., судді – Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 –69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були  належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка  учасників апеляційного провадження не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест».

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. залишити без змін.  

Відповідно до ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2010р. між Приватним підприємством «Ніка Трейдинг» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» (дистриб'ютором) було укладено договір дистриб’юції № 24/06/10/01/К, згідно умов якого постачальник зобов'язувався продавати, а дистриб'ютор приймати та оплачувати продукцію.

Відповідно до п. 4.1. Договору партія товару вважається переданою постачальником і прийнятою дистриб'ютором: по кількості – у відповідності з супровідними документами, а по якості – у відповідності з сертифікатами якості, санітарно-гігієнічними заключеннями, копіями реєстраційних документів постачальника.

Згідно п. 4.7 Договору постачальник відвантажує твар дистриб’ютору на підставі специфікації (заявки) впродовж 3-х днів з моменту отримання заявки.

В п. 7.1. Договору сторони узгодили, що розрахунок дистриб’ютором за поставлений постачальником товар здійснюється на умовах відстрочки платежу на 60 календарних днів, з можливістю проведення проплат раніше, у випадку скорочених строків надходження від контрагентів коштів дистриб’ютору.    

05.08.2010р. та 06.09.2010р. між сторонами укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 2/1 до договору дистриб’юції № 24/06/10/01/К від 24.06.2010р.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 05.08.2010р. сторони узгодили внести зміни до п. 16.7. договору дистриб'ютором № 24/06/10/01/К від 24.06.2010р., згідно яких даний договір вступає в силу з моменту його підписання та дії до 31.12.2010р. Якщо ні одна із сторін впродовж 30 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору письмово не повідомить іншу сторону про його розірвання, то він автоматично пролонгується строком на 3 місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткових накладних № РК-06/0004 від 29.06.2010р., № РК-07/0001 від 08.07.2010р.,  № РК-08/0001 від 25.08.2010р., № РК-09/0004 від 07.09.2010р., № РК-09/0005 від 10.09.2010р., № РК-09/0006 від 10.09.2010р., № РК-09/0007 від 16.09.2010р., № РК-09/0010 від 29.09.2010р., № РК-10/0004 від 22.10.2010р., № РК-10/0006 від 25.10.2010р., № РК-11/0002 від 01.11.2010р., № РК-11/0003 від 04.11.2010р., № РК-11/0004 від 05.11.2010р., № РК-11/0006 від 25.11.2010р., № РК-12/0002 від 28.12.2010р., ПП «Ніка Трейдинг» поставлено ТОВ «Медекспо-Інвест» товар на суму 3 856 707,70 грн.

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що оскільки наведені вище видаткові накладні не містять посилань на дату та номер договору дистриб’юції від 24.06.2010р., спірні відносини не можуть бути врегульовані положеннями даного договору.

Проте, з таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки у відповідності до ч.2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якою визначено основні реквізити первинних бухгалтерських документів, відсутня вказівка на обов’язковість зазначення номеру і дати договору в накладній на відпуск матеріальних цінностей, яка в силу статті 1 цього Закону є первинним бухгалтерським документом, що фіксує факт здійснення господарської операції.

Крім того, як встановлено апеляційним господарським судом, товар був отриманий відповідачем, що не заперечується останнім, в період строку дії договору, інших договірних відносин між позивачем та відповідачем, крім відносин по договору не встановлено.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що відповідачем здійснювалось проплати за медичні препарати згідно договору № 24/06/10/01/К від 24.06.2010р. (призначення платежу).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спірні відносини між сторонами виникли на підставі укладеного між Приватним підприємством «Ніка Трейдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» договору дистриб’юції № 24/06/10/01/К від 24.06.2010р.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 названого Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи,  в період з 29.06.2010р. по 28.12.2010р. Приватним підприємством «Ніка Трейдинг» поставлено, а ТОВ «Медекспо-Інвест» прийнято товар на загальну суму 3 856 707,70 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РК-06/0004 від 29.06.2010р., № РК-07/0001 від 08.07.2010р.,  № РК-08/0001 від 25.08.2010р., № РК-09/0004 від 07.09.2010р., № РК-09/0005 від 10.09.2010р., № РК-09/0006 від 10.09.2010р., № РК-09/0007 від 16.09.2010р., № РК-09/0010 від 29.09.2010р., № РК-10/0004 від 22.10.2010р., № РК-10/0006 від 25.10.2010р., № РК-11/0002 від 01.11.2010р., № РК-11/0003 від 04.11.2010р., № РК-11/0004 від 05.11.2010р., № РК-11/0006 від 25.11.2010р., № РК-12/0002 від 28.12.2010р. (а.с. 10-47)

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, відповідно до п.1 ст.193 ГК України, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звертаючись з позовом ПП «Ніка Трейдинг» просило стягнути з відповідача 3 234 212,30 грн. заборгованості за поставлений товар з урахуванням здійснених останнім проплат в сумі 622 495,40 грн.

Водночас, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем надано додаткові доказb, з яких вбачається здійснення оплати товару згідно умов договору № 24/06/10/01/К від 24.06.2010р. на суму 2 150 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки доказів повної сплати боргу вартості поставленого товару матеріали справи не містять та не було надано і суду апеляційної інстанції, факт отримання товару відповідачем не заперечується, строк оплати, згідно умов п. 7.1. Договору, настав, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в сумі 3 232 062,30 грн. та  припинення провадження у справі в частині сплаченої суми боргу в розмірі 2 150 грн. є обґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що товар, який поставлений позивачем поза замовленням позивача заявлених в заявках на поставку товару оплаті не підлягає, колегія суддів зазначає що в силу п. 4.3 Договору ТОВ «Медекспо-Інвест» не був позбавлений можливості впродовж 30 календарних днів висунути претензії щодо кількості товару. Таких доказів відповідачем не надано.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. у справі № 45/83 залишити без задоволення.

2.  Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року у справі № 45/83 залишити без змін.

3.  Матеріали справи № 45/83 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          


19.09.11 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація