КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2011                                                                                           № 31/75

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коршун Н.М.

суддів:             

за участю представників сторін:

від Військової прокуратури Вінницького гарнізону гарнізону: представник – не з’явився;

від  позивача-1:  представник – ОСОБА_1., - за довіреністю;

від  позивача-2:  представник – ОСОБА_1., - за довіреністю;

від відповідача: представник – ОСОБА_2, - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Військової частини А 0215

на рішення           Господарського суду м. Києва від 27.05.2011 року

у справі           № 31/75  (суддя: Качан Н.І.)

за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі

                   1. Міністерства оборони України,

                   2. Військової частини А 0215

до  Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія Воларе”

про стягнення боргу за оренду повітряного судна та авіаційних двигунів  

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Військовий прокурор Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України, 2. Військової частини А 0215 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія Воларе” про стягнення 1 038 151,00 грн., з яких 957 084,00 грн. заборгованості по орендній платі за укладеним між сторонами договором оренди № 12/9 від 05.08.1997р. та 81 067,00 грн. пені.

     В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати.

     19.05.2011р. представник позивачів надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просив суд стягнути з відповідача 1 419 163,00 грн.

    Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.05.2011р. у задоволенні позову відмовлено.

    Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Військовий прокурор Вінницького гарнізону звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2011р. скасувати та прийняте нове, яким позов задовольнити, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з’ясуванню обставин, які мають значення для справи.

  В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що державне майно, а саме літак АН-12 № 347004 та три авіаційні двигуни не були повернені орендарем власнику.

    Відповідачем було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд у задоволенні апеляційної скарги Військового прокурора Вінницького гарнізону відмовити повністю.

       Військовим прокурором Вінницького гарнізону не використано наданого йому законом права на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями № 27639770, № 29099829 про вручення поштових відправлень.

         У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

         За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності Військового прокурора Вінницького гарнізону за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.1997 р. між Міністерством оборони України та Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія "ВОЛАРЕ" було укладено Договір №12/97 на оренду повітряних суден - п'яти літаків Іл-76 МД та 4 літаків АН-12.

Матеріали справи свідчать про те, що фактично в оренду відповідача було передано п'ять літаків Іл-76 МД та два літака АН-12.

Додатковою угодою №1 від 07.08.1997р. сторони визначили, що термін дії Договору оренди три роки.

Встановлено, що Додатковою угодою № 3 від 17.07.2000р. термін дії договору продовжено до 05.08.2005 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Додаткової угоди №4 від 01.09.2000 р. відповідачем повернуто з оренди два літака Іл-76 МД та один літак АН-12.

Додатковою угодою № 5 від 13.10.2005 р. термін дії договору продовжено до 05.08.2010 р. та змінено Додаток № 1 до договору №12/97, згідно якого було визначено новий розмір орендної плати, починаючи з серпня 2005 р.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі літака Іл-76 ТД бортовий № 76636 від 20.06.2006р., відповідно до якого зазначений літак достроково повернуто з оренди (а.с. 36).

Крім цього, відповідно до звернення відповідача від 01.08.2006р. № 509 щодо повернення літаків Іл-76 бортовий № 76704 з 4-ма авіаційними двигунами Д-ЗОКП-2 та Іл-76 № 76727 з одним двигуном Д-ЗОКП-2, літаки було повернуто з оренди 27.09.2006р. та 10.08.2006р. відповідно (а.с. 34-35).

          Встановлено, що з жовтня 2006 року по даний час у відповідача знаходиться літак   

АН-12 № 347004 та три авіаційні двигуни Д-ЗОКП-2 №03053029002001, №03053028402071, №03053048402074, які залишились від літака Іл-76 № 76727, що підтверджується актом оцінки технічного стану літака від 01.10.2005 р. (а.с. 37).

У п.8.4 Договору сторони передбачили, що плата за лізинг (орендна плата) перераховується орендарем до 5 числа поточного місяця за минулий місяць.

Пунктом 12.3 Договору встановлено, що сторона, яка порушила Договір та спричинила цим матеріальні збитки, зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки незалежно від сплати пені.

Як свідчать матеріали справи, Військовий прокурор Вінницького гарнізону зазначив, що з квітня 2010 року по січень 2011 року плату за оренду вищевказаних літака та авіаційних двигунів відповідач не проводив.

 Однак, в матеріалах справи міститься рішення господарського суду м. Києва № 6/411 від 13.07.2009р., яке набрало законної сили, та яким було повністю задоволено позов Заступника військового прокурора Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія Воларе» про розірвання договору оренди та повернення майна, а саме розірвано Договір оренди повітряних суден збройних сил України № 12/97 від 05.08.1997р. та зобов'язано ЗАТ «Авіакомпанія Воларе» повернути Міністерству оборони України протягом семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили державне майно, а саме: літак Ан-12 № 347004, авіаційні двигуни Д-30КП-2 № 03053029002001, Д-ЗОКП-2 № 03053028402071, Д-30КП-2 № 03053048402074.

За приписами ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що у зв'язку із розірванням договору у судовому порядку відповідач, після вступу у законну силу рішення № 6/411, не мав змоги та права використовувати орендоване майно, а відтак, згідно п.6 ст. 762 ЦК України, відповідного до якого наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, орендна плата не підлягала нарахуванню. Крім цього, у відповідача відсутній сертифікат експлуатанта, а за таких умов використання орендованого майна є неможливим.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що державне майно, а саме літак АН-12 № 347004 та три авіаційні двигуни не були повернені орендарем власнику, оскільки, як зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, відповідачем вживаються всі можливі від нього заходи щодо повернення майна або (у разі необхідності) відшкодування його вартості.

 Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 419 163,00 грн. є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

       В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

      Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Доводами апеляційної скарги не спростовано висновки місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

        1. Апеляційну скаргу Військового прокурора Вінницького гарнізону на рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2011 року у справі № 31/75  залишити без задоволення.

        2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2011 року у справі № 31/75 – без змін.

     3. Матеріали справи № 31/75 повернути до Господарського суду м. Києва.

        Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді