_____________________________________________________________________________________

Справа№ 2-а-3557/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2011  рокуКиївський районний суду м.Одеси у складі:

                          головуючого-судді Коваленко О.Б.

                          за участю секретаря -Маценко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги  протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити  невиплачену державну соціальну допомогу,

                                                В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_1  звернулась до суду з вимогою ухвалити рішення, яким визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси, щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і зобов’язати нарахувати та сплатити щомісячну державну допомогу як «дитині війни»за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 1 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по  нинішній  час включно суму 6154 грн. 20 коп., посилаючись на те, що вона є «дитиною війни», а  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає право «дитини війни»на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Позивачка у судове засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином, надала до суду заяву, якою просить справу слухати у її відсутності.

          Представник відповідача –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав суду заперечення проти позову, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності в судовому засіданні.          

          Суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.

         Суд, вивчивши надані документи встановив наступне:

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком і має статус «дитини війни».

          Згідно із вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Такі виплати у 2006-2007 роках УПФ України не проводило, а у 2008, 2009 та 2010 виплатило частково - у розмірі 10% від прожиткового мінімуму. Позивачка звернулась до відповідача з заявою про виплату передбаченої законом щомісячної державної соціальної допомоги, отримала лист про відмову у задоволенні заяви, вважає своє право на отримання підвищення до пенсії порушеним і звернулася до суду з цим позовом.

           На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1  посилається на рішення Конституційного Суду України по справі за №1-29 від 9 липня 2007 року про визнання таким, що не відповідає Конституції України п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», на рішення Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року, ст.ст.8,22,55,95 Конституції України.

           При вищевикладених обставинах, суд вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

           Право позивачки на отримання підвищення до пенсії (у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком) передбачено ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». На 2007 рік дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено ст. 111 Закону від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»щодо такого зупинення дії ст.6 Закону. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року УПФ України в Київському районі м.Одеси повинно було нараховувати і виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ст.62 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік»і ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

           П.41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким знову були внесені зміни до ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», визнано рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року неконституційним. Тому, з 22 травня 2008 року УПФ України в Київському районі м.Одеси зобов’язано було нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач нарахував і виплатив позивачу підвищення пенсії у розмірі 10%. Ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплати у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Аналогічно вирішується питання щодо підвищення пенсії особі, яка має статус «дитини війни», і у 2010 році.

         Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним актом, який не відповідає нормам Закону «Про соціальний захист дітей війни»в частині розміру щомісячної соціальної допомоги, тому суд керується при вирішенні спору нормами закону відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, яка передбачає, що уразі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

           Відповідно до вимог ч.1 ст.99  КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, ч. 1 ст.100 КАС України передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

            Суд приймає до уваги, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної допомоги дитини війни 14.06.2011 року.

            Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

            З урахуванням вказаного, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що слід визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 14.12.2010 року до 14.06.2011 року, зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з  14.12.2010 року до 14.06.2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В іншій частині  позовних вимог слід відмовити за безпідставністю .

        Керуючись ст. ст.  158-163, 165, 183-2 КАС України,  на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –

                                                          П О С Т А Н О В И В:

        Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси  про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу   про визнання  відмови у виплаті державної соціальної допомоги протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу –задовольнити частково.

         Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси  щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги дитини війни за період з 14.12.2010 року до 14.06.2011 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Одеси    нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 14.12.2010 року до 14.06.2011 року з урахуванням виплачених сум за даний період.

          Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року у межах суми стягнення за один місяць.

          Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом  частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 2 п. 2 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.          

          Суддя                                                                      Коваленко О.  Б.