Справа № 2-5771/11

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М      У К Р А Ї Н И

"30" серпня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого    судді  - Мицик Ю.С.

при секретарі                             -  Вікуловій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_1 про виключення  майна з акту опису та звільнення його з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідача, в якому просив виключити з опису рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, що зареєстрований на ім’я ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 12 вересня 2007 року, який придбаний за кредитні кошти АТ «Ерсте Банк»та переданий у заставу згідно договору застави № 014/0398/73/04532 від 13 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого за № 1462 та зняти його з-під арешту.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13 вересня 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/0398/73/04532. У відповідності до п. 1.1, 2.1. вказаного договору, банк надав позичальнику кредит у сумі 49 500 доларів США для придбання автомобіля, з поверненням кредиту і сплатою відсотків щомісячно, відповідно до умов кредитного договору.

В якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором № 014/0398/73/04532 від 13 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави № 014/0398/73/04532, посвідчений 13 вересня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1462, згідно з яким ОСОБА_1 передала у заставу належний їй автомобіль марки «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, що зареєстрований на ім’я ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 12 вересня 2007 року.

24 січня 2011 року відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-4034/10 від 8 грудня 2010 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва по справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк»до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0398/3/07181 від 20 грудня 2007 року, по якому ОСОБА_1 є поручителем згідно договору поруки № 014/0398/3/07181/1 від 20 грудня 2007 року.

4 лютого 2011 року постановою державного виконавця ВДВС Дарницького районного управління юстиції в м. Києві накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та накладено заборону на його відчуження.

Станом на 6 квітня 2011 року заборгованість по кредитному договору № 014/0398/73/04532 від 13 вересня 2007 року ОСОБА_1 в розмірі 38 900, 66 доларів США не погашена, кредитний договір не припинив своєї дії, кошти по кредиту не повернуті в повному обсязі, договір застави не втратив своєї чинності.

Відповідно до умов договору застави, у разі не повернення суми кредиту в повному обсязі, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави для задоволення вимог у повному обсязі.

Вважає, що жодний документ, постанова або ж рішення суду не можуть порушувати прав інших осіб. Враховуючи першочерговість права на погашення заборгованості та правила ч. 3 ст. 588 ЦК України, посилається на те, що банк має перед іншими переважне право на задоволення вимог із заставленого рухомого майна, крім того, заставлене майно не може бути повторно предметом застави за іншими договорами відповідно до умов договору застави підписаного між сторонами. На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, відповідач просив розглядати справу без участі представника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві.

Третя особа ОСОБА_1 надіслала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності належним чином повідомлених відповідача та третьої особи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України за згодою представника позивача.   

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що  позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 575 ЦК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом –у володіння третьої особі. Правила про окремі види застав встановлюється законом.

Згідно із ст. 589 ЦК України та  ст. 19 Закону України «Про заставу»у разі невиконання зобов‘язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором  - неустойкою), необхідні витрати за утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Судом встановлено, що 13 вересня 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/0398/73/04532. У відповідності до п. 1.1, 2.1. вказаного договору, банк надав позичальнику кредит у сумі 49 500 доларів США для придбання автомобіля, з поверненням кредиту і сплатою відсотків щомісячно, відповідно до умов кредитного договору.

В якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором № 014/0398/73/04532 від 13 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави № 014/0398/73/04532, посвідчений 13 вересня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1462, згідно з яким ОСОБА_1 передала у заставу належний їй автомобіль марки «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, що зареєстрований на ім’я ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 12 вересня 2007 року.

Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов’язання щодо виконання даного договору.

Встановлено, що станом на 6 квітня 2011 року заборгованість по кредитному договору № 014/0398/73/04532 від 13 вересня 2007 року ОСОБА_1 в розмірі 38 900, 66 доларів США не погашена.

Відповідно до умов договору застави, у разі не повернення суми кредиту в повному обсязі, а також в інших випадках встановлених договором, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави для задоволення вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 2.13. вказаного договору інші застави допускаються за письмовою згодою заставодержателя.

Судом встановлено, що 24 січня 2011 року відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-4034/10 від 8 грудня 2010 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва по справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк»до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0398/3/07181 від 20 грудня 2007 року, по якому ОСОБА_1 є поручителем згідно договору поруки № 014/0398/3/07181/1 від 20 грудня 2007 року.

4 лютого 2011 року постановою державного виконавця ВДВС Дарницького районного управління юстиції в м. Києві накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та накладено заборону на його відчуження, в тому числі на транспортний засіб, що знаходиться у заставі у позивача.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання  рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. При цьому за приписами ст. 59  вказаного Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення цього майна з під арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача –заставодержателя.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження»із змінами, внесеними до згаданої статті Законом України від 10.07.2003 року, передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, що не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути  звернено лише у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.

Таким чином, враховуючи першочерговість права на погашення заборгованості та норму ч. 3 ст. 588 ЦК України, ПАТ «Ерсте Банк»має переважне право на задоволення вимог із заставленого рухомого майна за кредитним договором № 014/0398/73/04532., яке при цьому не може бути повторно предметом застави без згоди заставодержателя за іншими договорами відповідно до умов договору застави, підписаного між сторонами.

Як вбачається з витягу реєстру обтяжень рухомого майна,  згідно з договором кредиту і забезпечення № 014/0398/73/04532 від 13 вересня 2007 року на автомобіль марки «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, № кузову НОМЕР_2, що зареєстрований на ім’я ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 12 вересня 2007 року накладено обтяження, обтяжувачем якого є ПАТ «Ерсте Банк».

Оскільки постанова старшого державного виконавця про накладення арешту унеможливлює виконання умов договору кредиту і забезпечення № 014/0398/73/04532 від 13 вересня 2007 року, шляхом звернення стягнення на рухоме майно та позбавляє можливості скористатись своїм правом на продаж заставленого майна у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, суд виходячи з того, що жодний документ, постанова або ж рішення суду не можуть порушувати прав інших сторін, приходить до висновку про задоволення вищевказаних позовних вимог.

Згідно ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 8-2, 8-3, 52, 59 Закону України «Про заставу», Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 572-593 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Виключити з акту опису і арешту майна від 4 лютого 2011 року, складеного старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління  юстиції  у м. Києві, транспортний засіб «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, № кузову НОМЕР_2, що зареєстрований на ім’я ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 12 вересня 2007 року, який придбаний за кредитні кошти АТ «Ерсте Банк»та переданий у заставу згідно договору застави № 014/0398/73/04532 від 13 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого за № 1462.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку шляхом подання до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому  засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення  суду  набирає  законної  сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Суддя: