Справа № 2а-5877/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"25" серпня 2011 р.суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення в Дарницькому районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів щодо перерахунку і виплати пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва (далі відповідач-1), Управління праці та соціального захисту населення в Дарницькому районі м. Києва (далі відповідач-2), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі відповідач-3), в якому просив визнати дії відповідачів протиправними; зобов’язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату додаткової пенсії  у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком з 1 січня 1993 року; зобов’язати відповідача-1 призначити довічно і виплачувати в подальшому починаючи з 1 березня 2011 року додаткову пенсію  згідно ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; відповідача-2 провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з 1 січня 1993 року; відповідача-3 виплатити щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року з 1 січня 1993 року; зобов’язати відповідача-2 і відповідача-3 призначити щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус та  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнути на користь позивача, згідно ст.ст. 90, 94 КАС України, кошти затрачені позивачем на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.  

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії ІІІ групи інвалідності та отримує додаткову  пенсію та щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену статтею  50, ст. 48 Закону  України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. №796-ХІІ із змінами та доповненнями (надалі –Закон №796-ХІІ).  

Оскільки додаткова пенсія та щорічна допомога на оздоровлення йому виплачується у меншому розмірі, ніж передбачено законом, просив позов задовольнити.  

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку  скороченого  провадження одноособово,  без  проведення  судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  За  результатами  розгляду  справи  у скороченому  провадженні  суддя,  оцінивши  повідомлені позивачем, відповідачем обставини,  за наявності  достатніх  підстав  приймає законне  та  обґрунтоване  судове  рішення.  

З врахуванням того, що у справі наявні та достатні докази, суддя приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4 ст.183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 29 червня 2011 року позов в частині вимог щодо проведення перерахунку та виплати додаткової пенсії за період до 10 грудня 2010 року та в частині вимог щодо проведення перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за період з 17 лютого 1993 року по 2010 рік було залишено без розгляду, оскільки позивачем був пропущений строк звернення до суду.

Представники відповідачів надіслали письмові заперечення проти  позову та вказали, що додаткова пенсія та щорічна допомога на оздоровлення нарахована та виплачена згідно з чинним законодавством, дії відповідача є правомірними і законними, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом ІІІ групи, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного  фонду України в Дарницькому районі м. Києва  та отримує  додаткову  пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначену  у відповідності  до ст. 50 Закону №796-ХІІ.  

Відповідно  до ст. 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії  особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б)додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну  здоров’ю, яка призначається  після  виникнення  права на  державну  пенсію.  

Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам ІІІ групи –50 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст..53 Закону виплата додаткової пенсії виплачуються  повністю  незалежно  від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          При цьому, пунктом 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року вказані норми закону були змінені.

Однак, зміни від 28.12.2007 року були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. 10-пр/2008. тим самим відновлена чинність первинної редакції ст..50,54 Закону.

Частиною 2 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлено, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1: інвалідам I групи —30 відсотків; інвалідам II групи —20 відсотків; інвалідам III групи —15 відсотків;.

Таким чином, виходячи із засад пріоритету законів над підзаконними актами при проведені перерахунку пенсії застосуванню підлягають ст..50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

          Крім того, твердження відповідача про те, що статтю 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою визначається нарахування пенсії залежне від прожиткового мінімуму, і яку не можна застосовувати при обчисленні розміру пенсії, встановлених іншим законами крім Цього, суд також вважає безпідставними, оскільки інших нормативно –правових актів, які б регулювали дане обчислення не існує, а відтак слід керуватись ч. 7 ст. 9 КАС України, якою визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Що стосується позовних вимог в частині вчинити певні дії за період з 23 липня 2011 року та в подальшому, то позивачу слід відмовити, оскільки Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року який набув чинності 19.06.2011 року., встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, зокрема, постановою КМУ № 745 від 06.07.2011р., яка набула чинності 23.07.2011р.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно правової позиції ВАСУ, викладеної у інформаційному листі від 22.07.2011р. вбачається, що під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

За таких обставин суддя приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити  позивачу перерахунок додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 10 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року (включно), виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених коштів.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»( в редакції до внесення змін Законом від 28.12.2007 року) передбачено, що учасникам ліквідації наслідків ЧАЕС 1 категорії, інвалідам ІІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Проте виплата позивачу проводилась в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі  90 гривень, оскільки ст..70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС  України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»щодо розміру мінімальної заробітної плати  на 2010 рік , а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.

 Тому суддя приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог  та  необхідність зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації провести позивачу  перерахунок  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік , передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру  чотирьох   мінімальних заробітних плат,  з урахуванням проведених виплат, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  на підставі вказаного перерахунку –виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування йому витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Так, відповідно до ст. 87 КАС України, до витрат пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

У довідці ТОВ «Надія» зазначає, що на надання правової допомоги позивачу було витрачено 4 години, проте якими доказами підтверджується витрата такої кількості годин на правову допомогу - не зазначено.

Крім того, у довідці про витрату робочого часу на надання правової допомоги вказано на те, що проводився збір необхідних документів, однак, крім документів, які знаходяться у самого ж позивача, до позовної заяви інших документів не додано. Роз'яснення режиму роботи суду та того, що позивач має право, написавши заяву, не з'являтися до суду, з урахуванням, що справа розглядається без виклику сторін у скороченому провадженні , а також надання реквізитів для сплати державного мита, тоді як дана інформація є відкритою та загальнодоступною, взагалі не може вважатись правовою допомогою. За таких обставин вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86, 159, 163, 167 КАС України, ст.ст. 48, 50 Закону  України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011р.,  суд -

Постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення в Дарницькому районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів щодо перерахунку і виплати пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи –задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі  50%  від мінімальної пенсії за віком,  розрахованої від встановленого  ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність –з 10 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року (включно) з урахуванням раніше проведених виплат.

 Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення  за 2010 рік відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі чотирьох мінімальних  заробітних плат,  з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат   забезпечити   ОСОБА_1 виплату  щорічної допомоги на оздоровлення  за 2010 рік відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі чотирьох   мінімальних заробітних  плат,  з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок державного бюджету України.   

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених  частиною четвертою статті 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень  повідомлення про можливість  отримання копії постанови суду.

Суддя: